Міхал Здзіслав Замойський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міхал Здзіслав Замойський
пол. Michał Zdzisław Zamoyski
Michał Zdzisław Zamoyski.PNG
Народився 1679
Помер 7 березня 1735(1735-03-07)
Країна Royal Banner of Stanisław II of Poland.svg Річ Посполита
Діяльність політик
Alma mater Інгольштадтський університетd
Посада Консул Конфедерації, смоленський воєвода, Ловчий великий коронний, Q64816726?, староста гнівськийd і Q66201187?
Рід Замойські
Батько Марцін Замойський
Мати Анна Францішка Ґнінськаd[1]
У шлюбі з Анна Дзялинськаd і Барбара-Ельжбета Замойська
Діти Tomasz Antoni Zamoyskid, Ян Якуб Замойський, Анджей Замойський, Гелена Потоцькаd і Katarzyna Mniszechd
Нагороди
орден Білого Орла
Jelita herb.svg

Міхал Здзіслав Сариуш Замойський гербу Єліта (пол. Michał Zdzisław Saryusz Zamoyski; бл. 1679 — 1734 / 7 березня 1735) — польський аристократ, магнат, урядник Речі Посполитої. Представник роду Замойських, 6-й замойський ординат, воєвода смоленський (1732—1735).

Життєпис[ред. | ред. код]

Син Марціна Замойського та його дружини, Анни Францішки Ґнінської.

У 1714 році отримав уряд ловчого великого коронного. У 1725 році успадкував Замостську ординацію від свого бездітного старшого брата Томаша Юзефа. З 1732 року номінальний смоленський воєвода, також цього року став кавалером Ордену Білого орла. Окрім того посідав уряди старости гнівського, братянського, лемборкського і болімовського.

Помер за одними даними 1734 року,[2] за іншими 7 березня 1735.[3]

Сім'я[ред. | ред. код]

Перша дружина — Анна Тереса Дзялинська гербу Огоньчик, донька хелмінського воєводи. Друга дружина — княжна Єлизавета-Барбара Вишневецька (1701—1770)[4]. Діти:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Pas L. v. Genealogics.org — 2003. — ed. size: 683713
  2. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci… [Архівовано 2 червня 2014 у Wayback Machine.] — T. 4. — S. 674.
  3. Michał Zdzisław Saryusz Zamoyski z Zamościa h. Jelita (ID: 5.367.214) [Архівовано 1 квітня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  4. Мицик Ю. Вишневецькі [Архівовано 5 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 520. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
  5. У К. Несецького — Єнджей.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]