Міхал Ковальчук

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міхал Ковальчук
Народження 1855(1855)Станіславів
Смерть 14 березня 1938(1938-03-14)Львів
Поховання
Громадянство Австро-Угорщина Австро-УгорщинаЗУНР ЗУНРПольща Польща
Навчання Національний університет «Львівська політехніка»
Діяльність архітектор
Праця в містах Львів
Архітектурний стиль історизм, модерн
Міхал Ковальчук у Вікісховищі?
Будинок на вул. Стрийській, 5
Вілла на вул. Чупринки, 33
Будинок архіву мап на вул. Личаківській, 2
Вілла на вул. Чупринки, 96

Міхал Ковальчук (пол. Michał Kowalczuk, 1855, Станіславів — 14 березня 1938, Львів) — архітектор, реставратор, художник, історик мистецтва.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у Станиславові. Син Миколая Боруцького і Марії Ковальчук. У Станиславові закінив реальну школу. У 18741880 роках навчався у Львівській політехніці. Отримав стипендію, завдяки якій протягом 18801882 років навчався в Італії.[1] Від 1880 року член Політехнічного товариства у Львові. У 18931894 роках входив до складу правління.[2] 1910 року експонував фотографії пам'яток на виставці польських архітекторів у Львові, організованій товариством.[3]

Займався реставрацією старовинних будинків і храмів. Створив велику кількість рисунків, у яких точно відображав архітектурні деталі пам'яток. У Львівському історичному музеї зберігається графічна реконструкція пресбітерія львівської латинської катедри, роботи Ковальчука.[4]

Автор частини ілюстрацій книжок Владислава Лозинського «Патриціат і львівське міщанство XVI i XVII століть», 1892 (Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku), «Львівське мистецтво XVI i XVII століть. Архітектура і скульптура», 1901 (Sztuka lwowska w XVI i XVII wieku. Architektura i rzeźba); Маєра Балабана «Єврейська дільниця: її історія і пам'ятки», 1909 (Dzielnica Żydowska: jej dzieje i zabytki). Автор текстів і частини рисунків серії статей «Пам'ятки мистецтва у Польщі» (Zabytki sztuki w Polsce), виданих у журналі «Czasopismo Techniczne».[1] Результати обмірів пам'яток, разом із проектами експонував на Будівельній виставці у Львові 1892 року.[5]

Автор праці «Cech budowniczy we Lwowie za czasów polskich do r. 1772». Друга її частина, що мала охоплювати 17721918 роки, залишилась у рукописі і перебуває у власності родини.[1] Написав розділи про назву, топографію і статистику Львова, про пам'ятки Львова, про Галицьку крайову виставку (спільно з Теофілом Меруновичем) у путівнику 1894 року.[6]

Помер у Львові 14 березня 1938 року. Похований на Личаківському цвинтарі. Був одружений з Йоанною Подгаліч, мав шістьох дітей. Родина проживає зокрема у Кракові, Свідниці, Монреалі.[1]

Споруди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Lewicki K. Kowalczuk Michał // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław—Warszawa-Kraków: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, Wydawnictwo PAN, 1968—1969. — T. XIV. — S. 512.
  2. Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877—1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E. Grzębskiego. — Lwów, 1902. — S. 78, 90.
  3. Sprawozdanie Komitetu Wystawy Architektów polskich // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 24. — S. 387.
  4. Charewicz Ł. Muzeum Historyczne miasta Lwowa : przewodnik po zbiorach. — Lwów : nakł. Gminy Miasta Lwowa, 1936. — S. 64.
  5. Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa : Neriton, 2005. — S. 103. — ISBN 83-88372-29-7.
  6. Nazwa, topografia, stosunki fizyograficzne, statystyka // Ilustrowany przewodnik po Lwowie i Powszechnej wystawie krajowej. — Lwów: Drukarnia Wł. Łozińskiego, 1894. — S. 61—66; Там же: Opis szczegółowy miasta i jego pamiątek. — S. 98—153; Там же: Powszechna Wystawa krajowa r. 1894 we Lwowie. — S. 154—170.
  7. Вуйцик В., Івасейко С., Слободян В. Українські церкви Бродівського району. Ілюстрований каталог. — Львів : Місіонер, 2000. — С. 70—71. — (Українські церкви Львівщини) — ISBN 966-7086-63-1.
  8. а б в Бірюльов Ю. О. Ковальчук Михайло (Міхал) // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3. — С. 304—305. — ISBN 978-966-7007-99-7.
  9. Бірюльов Ю. О. Захаревичі: Творці столичного Львова. — Львів : Центр Європи, 2010. — С. 158. — ISBN 978-966-7022-86-0.
  10. Betlej A. Kościół p. w. ŚŚ. Piotra i Pawła oraz dawne kolegium ks. Jezuitów // Kościoły i klasztory Lwowa z okresu przedrozbiorowego (2). — Kraków : Antykwa, 2012. — Т. 20. — S. 85, 104. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 978-83-63463-02-1.
  11. Бірюльов Ю. О. Захаревичі… — C. 138.
  12. Ковальчук Михайло
  13. Lewicki J. Między tradycją… — S. 88, 105.
  14. Ilustrowany przewodnik po Lwowie i Powszechnej wystawie krajowej. — Lwów : Drukarnia Wł. Łozińskiego, 1894. — S. 164.
  15. Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa : Neriton, 2007. — S. 167. — ISBN 978-83-7543-009-7.
  16. Katedra łacińska we Lwowie / oprac. J. Adamski, M. Biernat, J. Ostrowski, J. Petrus. — Kraków : Antykwa, 2013. — Т. 21. — S. 59—60, 72—73, 80. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 978-83-63463-09-0.
  17. Brzezina K. Kościół p. w. Św. Rodziny i klasztor OO. Reformatów // Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków : Antykwa, 2004. — S. 154—155, 165. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-89273-17-9.
  18. Пекарська вул. Житловий будинок (№ 25). Вітраж сходової клітки
  19. Zaucha T. Kościół parafialny p.w. Matki Boskiej Nieustającej Pomocy w Sorocku // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, 2008. — Т. 16. — S. 190, 193—194. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 978-83-89273-56-7.
  20. Ilustrowany przewodnik po Lwowie i Powszechnej… — S. 146.

Джерела[ред. | ред. код]