Міхал Лужецький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міхал Лужецький
Народження1868(1868)
Смертьпісля 1939
ПохованняЛичаківський цвинтар
Країна
(підданство)
 Польська Республіка
НавчанняНаціональний університет «Львівська політехніка»
Діяльністьархітектор
Праця в містахЛьвів
Архітектурний стильісторизм, модерн
CMNS: Міхал Лужецький у Вікісховищі

Міхал Лужецький (пол. Michał Łużecki; 1868, Словіта — після 1939, Львів) — польський львівський архітектор.

Біографія

[ред. | ред. код]

Закінчив реальну школу у Львові. Протягом 18881894 років навчався у цісарсько-королівській Політехнічній школі у Львові. У 18931895 — асистент Юліана Захаревича на кафедрі архітектури. Від 1902 року член Політехнічного товариства у Львові[1]. Від 1895 року працює в будівельному департаменті львівського магістрату. Після смерті Юліуша Гохберґера 1905 року — директор департаменту[2]. Очолював комісію, відповідальну за будівництво у Львові мавзолею польських солдатів, що полягли в українсько-польській війні[3]. Член журі конкурсів на проєкт будівлі казино у Львові (1910)[4], прибуткових будинків на вулицях Коперника та Банківській (1910)[5], на проєкт нового костелу святої Анни у Львові (1912)[6], ескізів дому Ремісничої палати у Львові (1912)[7], проєктів ратуші в Дрогобичі (1913)[8], львівського костелу Матері Божої Остробрамської (1930)[9]. 1931 року вийшов на пенсію.

Помер у Львові, похований на 70 полі Личаківського цвинтаря.

Реалізовані у Львові проєкти
Роботи в інших населених пунктах
Нереалізовані проєкти

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877—1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E. Grzębskiego. — Lwów, 1902. — S. 91. (пол.)
  2. Архітектура Львова… — С. 391.
  3. Przegląd wschodni. — T. 7. — Випуск 28. — 2001. (пол.)
  4. Konkurs na gmach Kasyna miejskiego we Lwowie // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 7. — S. 98; Konkurs na gmach kasyna we Lwowie // Architekt. — 1910. — № 1. — S. 20. (пол.)
  5. Rozmaitości // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 13. — S. 192; Konkurs na szkice domów czynszowych we Lwowie // Architekt. — 1910. — № 6, 7, 8. — S. 126. (пол.)
  6. Wyciąg z protokołu sądu konkursowego // Czasopismo Techniczne. — 1912. — № 18. (пол.)
  7. Konkurs na szkice domu Izby rękodzielniczej we Lwowie // Architekt. — 1912. — № 5. — S. 58. (пол.)
  8. Konkurs na projekt ratusza w Drohobyczu // Architekt. — 1913. — № 5—6. — S. 90; Konkurs architektoniczny // Czasopismo Techniczne. — 1913. — № 16. — S. 187; Protokół Sądu konkursowego dla planów ratusza w Drohobyczu // Czasopismo Techniczne. — 1913. — № 31. — S. 368; Konkurs na projekt ratusza // Przegląd Techniczny. — 1913. — № 22. — S. 308. (пол.)
  9. Betlej A. Kościół wotywny p. w. Matki Boskiej Ostrobramskiej na Łyczakowie // Koscioły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury, 2004. — S. 263. — ISBN 83-89273-17-9. (пол.)
  10. Бірюльов Ю. О. Захаревичі: Творці столичного Львова. — Львів : Центр Європи, 2010. — С. 132. — ISBN 978-966-7022-86-0.
  11. Бірюльов Ю. О. 100-ліття архітектурного спектаклю // Галицька брама. — 1994. — № 2. — С. 8.
  12. Архітектура Львова… — С. 276.
  13. Енциклопедія Львова. — Т. 3. — С. 498.
  14. Ю. О. Бірюльов Лужецький Міхал // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
  15. Архітектура Львова… — С. 322.
  16. Białynia-Chołodecki J. Trynitarze. — Lwów: Nakładem towarzystwa miłośników przeszłości Lwowa, 1911. — S. 73. (пол.)
  17. Biriulow J. Rzeźba lwowska od połowy XVIII wieku do 1939 roku: Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 140. — ISBN 978-83-7543-009-7. (пол.)
  18. Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 179—180. — ISBN 978-966-03-7863-6.
  19. Архітектура Львова… — С. 430.
  20. Архітектура Львова… — С. 429, 430.
  21. Архітектура Львова… — С. 490.
  22. Mącyński F. Najnowszy Lwów // Architekt. — 1908. — № 9. — S. 97. (пол.)
  23. а б Архітектура Львова… — С. 490, 495.
  24. Архітектура Львова… — С. 54.
  25. Архітектура Львова… — С. 423.
  26. Архітектура Львова… — С. 424, 425.
  27. O piękność Rynku lwowskiego // Gazeta Lwowska. — 21 marca 1912. — № 66. — S. 4. (пол.)
  28. Архітектура Львова… — С. 501.
  29. Architekt. — 1911. — № 10. — S. 148—154. (пол.)
  30. Бойко О., Слободян В. З історії латинських монастирів Львова. Монастир отців францисканців, первісно отців капуцинів // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Вип. 16, Львів, 2006 — С. 57. — ISBN 966-95066-4-15.
  31. Kronika // Gazeta Lwowska. — 8 grudnia 1929. — № 283. — S. 5. (пол.)
  32. Lwów. Ilustrowany przewodnik. — Lwów: Centrum Europy, 2003. — S. 214. — ISBN 966-7022-26-9. (пол.)
  33. Brzezina K. Kościół p. w. Chrystusa Króla w Kozielnikach // Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury, 2004. — S. 294. — ISBN 83-89273-17-9. (пол.)
  34. Wielki ołtarz w kościele zakopiańskim // Architekt. — 1902. — № 5. — S. 56; Protokół z posiedzenia sądu konkursowego // Architekt. — 1902. — № 6. — S. 61—64. (пол.)
  35. Drobne wiadomości // Architekt. — 1903. — № 2. — S. 27—28. (пол.)
  36. Architekt. — 1903. — № 5. — S. 56. (пол.)
  37. Ґранкін П. Е., Соболєвський Є. Львівський оперний театр: історія будови і реставрації // Будуємо інакше. — 2001. — № 1. — С. 44.
  38. Архітектура Львова… — C. 499, 500.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Łużecki Michał inż. pochodzimyzelwowa.pl (пол.). Процитовано 31 травня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  • arch. Michał Łużecki. inmemoriam.architektsarp.pl (пол.). In memoriam — Pamięci Architektów Polskich. Процитовано 31 травня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)