Міхал Лужецький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Міхал Лужецький
Дата народження 1868(1868)
Місце народження Словіта
Дата смерті після 1939
Працював у містах Львів
Архітектурний стиль історизм, модерн

Міхал Лужецький (1868 Словіта — після 1939) — львівський архітектор.

Біографія[ред.ред. код]

Закінчив реальну школу у Львові. Протягом 18881894 років навчався у Львівській політехніці. У 18931895 — асистент Юліана Захаревича на кафедрі архітектури. Від 1902 року член Політехнічного товариства у Львові.[1] Від 1895 року працює у будівельному департаменті львівського магістрату. Після смерті Юліуша Гохберґера 1905 року — директор департаменту.[2] Очолював комісію, відповідальну за будівництво у Львові мавзолею польських солдатів, що полягли в українсько-польській війні[3]. Член журі конкурсів на проект будівлі казино у Львові (1910)[4], прибуткових будинків на вулицях Коперника і Банківській (1910)[5], на проект нового костелу святої Анни у Львові (1912)[6], ескізів дому Ремісничої палати у Львові (1912)[7], проектів ратуші в Дрогобичі (1913)[8], львівського костелу Матері Божої Остробрамської (1930)[9]. 1931 року вийшов на пенсію. Час і місце смерті не відомі.

Реалізовані у Львові проекти
Роботи в інших населених пунктах
  • Вівтарна частина костелу святого Станіслава Костки у Станіславові (тепер Івано-Франківськ). Проект 1927 року.
  • Неоготичний монастир францисканців у місті Ясло Підкарпатсього воєводства (19031904, зруйнований 1944).
Нереалізовані проекти
  • Конкурсний проект головного вівтаря костелу в Закопаному (1902, друга нагорода).[29]
  • Проект готелю біля озера Морське Око в Татрах. Розроблений 1903 року для конкурсу Товариства Татр. Здобув третю нагороду серед 14 претендентів. Водночас аналогічну третю нагороду отримав Євген Весоловський.[30]
  • Конкурсний проект костелу святої Єлизавети у Львові.[31]
  • Проект фонтану перед оперним театром у Львові (1905).[32]
  • Проект палацу мистецтв у Львові у стилі сецесії з елементами бароко (1907).[33]

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877—1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E. Grzębskiego. — Lwów, 1902. — S. 91.
  2. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 391. — ISBN 978-966-7022-77-8..
  3. Przegląd wschodni. — T. 7. — Випуск 28. — 2001.
  4. Konkurs na gmach Kasyna miejskiego we Lwowie // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 7. — S. 98; Konkurs na gmach kasyna we Lwowie // Architekt. — 1910. — № 1. — S. 20.
  5. Rozmaitości // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 13. — S. 192; Konkurs na szkice domów czynszowych we Lwowie // Architekt. — 1910. — № 6, 7, 8. — S. 126.
  6. Wyciąg z protokołu sądu konkursowego // Czasopismo Techniczne. — 1912. — № 18.
  7. Konkurs na szkice domu Izby rękodzielniczej we Lwowie // Architekt. — 1912. — № 5. — S. 58.
  8. Konkurs na projekt ratusza w Drohobyczu // Architekt. — 1913. — № 5—6. — S. 90; Konkurs architektoniczny // Czasopismo Techniczne. — 1913. — № 16. — S. 187; Protokół Sądu konkursowego dla planów ratusza w Drohobyczu // Czasopismo Techniczne. — 1913. — № 31. — S. 368; Konkurs na projekt ratusza // Przegląd Techniczny. — 1913. — № 22. — S. 308.
  9. Betlej A. Kościół wotywny p. w. Matki Boskiej Ostrobramskiej na Łyczakowie // Koscioły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury, 2004. — S. 263. — ISBN 83-85739-17-9.
  10. Бірюльов Ю. О. Захаревичі: Творці столичного Львова. — Львів : Центр Європи, 2010. — С. 132. — ISBN 978-966-7022-86-0.
  11. Бірюльов Ю. О. 100-ліття архітектурного спектаклю // Галицька брама. — 1994. — № 2. — С. 8.
  12. Архітектура Львова… — С. 276.
  13. Енциклопедія Львова. — Т. 3. — С. 498.
  14. Архітектура Львова… — С. 322.
  15. Białynia-Chołodecki J. Trynitarze. — Lwów: Nakładem towarzystwa miłośników przeszłości Lwowa, 1911. — S. 73.
  16. Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa: Neriton, 2007. — С. 140. — ISBN 978-83-7543-009-7.
  17. Архітектура Львова… — С. 430.
  18. Архітектура Львова… — С. 429, 430.
  19. Архітектура Львова… — С. 490; Mącyński F. Najnowszy Lwów // Architekt. — 1908. — № 9. — S. 97.
  20. а б Архітектура Львова… — С. 490, 495.
  21. Архітектура Львова… — С. 54.
  22. Архітектура Львова… — С. 423.
  23. Архітектура Львова… — С. 424, 425; O piękność Rynku lwowskiego // Gazeta Lwowska. — 21 marca 1912. — № 66. — S. 4.
  24. Архітектура Львова… — S. 501; Architekt. — 1911. — № 10. — S. 148—154.
  25. Бойко О., Слободян В. З історії латинських монастирів Львова. Монастир отців францисканів, первісно отців капуцинів // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Вип. 16, Львів, 2006 — С. 57. — ISBN 966-95066-4-15.
  26. Kronika // Gazeta Lwowska. — 8 grudnia 1929. — № 283. — S. 5.
  27. Lwów. Ilustrowany przewodnik. — Lwów: Centrum Europy, 2003. — S. 214. — ISBN 966-7022-26-9.
  28. Brzezina K. Kościół p. w. Chrystusa Króla w Kozielnikach // Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury, 2004. — S. 294. — ISBN 83-85739-17-9.
  29. Wielki ołtarz w kościele zakopiańskim // Architekt. — 1902. — № 5. — S. 56; Protokół z posiedzenia sądu konkursowego // Architekt. — 1902. — № 6. — S. 61—64.
  30. Drobne wiadomości // Architekt. — 1903. — № 2. — S. 27—28.
  31. Architekt. — 1903. — № 5. — S. 56.
  32. Ґранкін П. Е., Соболєвський Є. Львівський оперний театр: історія будови і реставрації // Будуємо інакше. — 2001. — № 1. — С. 44.
  33. Архітектура Львова… — C. 499, 500.

Джерела[ред.ред. код]