Міхал Язловецький (староста хмільницький)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міхал Язловецький
Інші імена Михайло Язловецький
Народився близько 1546
Помер бл. 1583, чи після 1591
Підданство Королівство Польське Herb Polska (Alex K).svg Річ Посполита Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow (Alex K).svg
Діяльність військовик, урядник
Відомий зверхник реєстрових козаків
Посада староста хмільницький
Рід Язловецькі
Батько Єжи (Юрій) Язловецький
Мати Ельжбета Тарло
Дружина Катажина з Вільхівця Свірчівна
  • POL COA Abdank.svg

Міхал (Михайло) Язловецький (пол. Michał Jazłowiecki, близько 1546 — 1582[1] до 1583[2]) — польський шляхтич, військовик, урядник Польського королівства й Речі Посполитої. Представник шляхетського роду Язловецьких гербу Абданк.

Життєпис[ред. | ред. код]

Найстарший син великого гетьмана коронного, кальвініста Єжи (Юрія) Язловецького та його дружини Ельжбети Тарло (доньки чесника коронного, старости пілзенського[3] Яна Тарла. Мав невисокий зріст.[4] З 1569 р. до, принаймні, 1579 року (під наглядом батька) був королівським ротмістром на Русі та Поділлі, під кінець керуючи важкоозброєною хоругвою. Брав участь у виборчому сеймі 1573 року.

Посади: староста хмільницький (з 1571 року, отримав від батька,[1]) або від Миколая Потоцького — сина чоловіка тітки Друзяни Якуба Потоцького[5])[6], снятинський староста. Інформація українського історика Николи Андрусяка, що з 1591 року — зверхник козацького контингенту (тобто реєстрових козаків)[7] — суперечить відомостям польських дослідників (помер у 1582/83 році).

Кшиштоф (Христофор) Косинський, готуючись до нападу на маєтності Острозьких, сказав, що староста Міх. Язловецький не поспішає виплатити козакам належну платню. М. Язловецький на чолі королівських комісарів вислав із табору під Фастовом заклик до повстанців видати К. Косинського, але був змушений погодитись віддати посаду зверхника іншому.[7]

Був одружений із Катажиною з Вільхівця Свірчівною (або Свірківна, донька Яна; шлюб після 1576 року[1]). Дітей не мали.[6] Дружина у 1581 році продала половину Городка з прилеглими селами комусь з Потоцьких.[2]

Згідно з джерелами, володів містом Товсте[8]. Є версія (джерело — інформація краєзнавчого музею смт. Товсте (Заліщицького району Тернопільської області), що Товстим у другій половині XVI ст. володів Михайло Хмельницький — батько гетьмана Богдана, у Товстому нібито знаходився родинний маєток Хмельницьких, Михайло проживав там 15691592 [джерело?]. Міхал Язловецький і Михайло Хмельницький мали однаковий родовий герб — Абданк.

Був власником міст Гусятина (дідич[2]), Косова, Товстого; сіл Косова, Рожнева, Новоселиці, Залужжя в Коломийському повіті.[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г R. Żelewski. Jazłowiecki (Monasterski) Jerzy h. Abdank… — S. 123.
  2. а б в Boniecki Adam. Herbarz polski… — Cz. 1. — t. 2. — S. 219.
  3. Tarłowie (01) (пол.)
  4. Barącz S. Pamiątki jazłowieckie. — Lwów : Drukarnia «Zakładu narodwego im. Ossolińskych», 1862. — 230 s. — S. 45. (пол.)
  5. Plewczyński M. Potocki Mikołaj h. Pilawa (zm. 1572) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVIII/1. — Zeszyt 116. — S. 104. (пол.)
  6. а б Jazłowieccy (01) (пол.)
  7. а б Андрусяк Н. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 29.
  8. Tłuste // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1892. — T. XII : Szlurpkiszki — Warłynka. (пол.) — S. 353. (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]