Міхал Ян Зянкович
.jpg) | |
| Єпископ Віленський | |
|---|---|
| 1730 — 1762 | |
| Народився |
1670[1][2] Дорогичин, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита |
| Помер |
23 січня 1762 |
| Відомий як | титулярний єпископ, католицький священник, католицький єпископ |
| Країна | Велике князівство Литовське |
| Професія | священник |
| Релігія | католицтво |
| Нагороди |
 |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Міхал Ян Зянкович (1670, біля Дорогичина на Підляшші — 23 січня 1762) — релігійний і державний діяч Великого князівства Литовського. Єпископ-суфраган Жемайтський (з 1718), писар великий литовський (1724 — 1729), єпископ Вільнюський (з 1730).
Життєпис[ред. | ред. код]
Представницька шляхетна родина Зянковичів, герб «Сестренець»[3].
Тривалий час був парохом у Борисові та Ліді.
З 1699. — канонік Вільнюса, архідиякон Жемайтський.
27 квітня 1718 — єпископ-суфаган Жемайтський.
1724 — писар великий литовський.
З 2 жовтня 1730 р. — єпископ Вільнюський.
Підтримував короля і великого князя Станіслава Лещинського.
Через перемогу Августа ІІ Сильного був змушений виїхати до Пруссії (1734), звідки повернувся у 1736.
Відновив Вільнюську кафедру, фінансував церкву Св. Йосифа та Никодима, шпиталь Св. Лазара.
8 вересня 1750 був коронатором ікони Пресвятої Богородиці у бернардинському костелі Св. Міхала (Вільнюс)[4].
Література[ред. | ред. код]
- Зянковіч Міхал Ян // Вялікае княства Літоускае: Энцыклапедыя . У 3-х т./ Рэдкал.: Т. В. Білова (Гал. рэд.) і інш.; жир. З.Э. Герасімовіч. - Мн.: Белоруская Энциклапедыя, 2010. - Т. 3: Дадатак. А - я. - С. 235. - 696 с. - ISBN 978-985-11-0487-7 (т. 3), ISBN 985-11-0315-2.
- Wileński slovnik biograficzny. - Бидгощ, 2002. ISBN 83-87865-28-1.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ NUKAT — 2002.
- ↑ MAK
- ↑ ЭнцВКЛ, 2010.
- ↑ Андрэй Шпунт. Знак асаблівай пашаны [Архівовано 20 липня 2020 у Wayback Machine.] // «Наша Вера» № 1 (7), 1999.
|
