Міхкель Тікс
| Міхкель Тікс | |
|---|---|
| Народився |
1953 Таллінн, Естонська РСР, СРСР |
| Країна |
 Естонія |
| Діяльність | письменник, журналіст, баскетболіст |
Міхкель Тікс (ест. Mihkel Tiks, 11 червня 1953 року, Таллінн) — естонський письменник, журналіст та колишній баскетболіст.
Міхкель Тікс закінчив середню школу в Рапла в 1971 році, а потім вивчав журналістику в Тартуському університеті з 1971 по 1978 рік. У той же час він зробив кар’єру як професійний баскетболіст і завоював золоту медаль на чемпіонаті Європи разом з радянською командою юніорів у 1970 році[1][2]. По завершенні спортивної кар'єри він працював редактором у різних міністерствах, з 1986 по 1988 рік був членом редакції молодіжного журналу «Vikerkaar»[et] (до 2006 року видавалась також російськомовна версія під назвою «Радуга») та з 1988 по 1991 рік — головним редактором журналу «Teater. Muusika. Kino»[et][3]. Він працював також позаштатним журналістом, видавцем і місцевим політиком (зокрема, був засновником «Партії місцевих вибороів» (ест. Kohalike Valimiste Erakond)[4]).
Тікс був одним із засновників об’єднання письменників Wellesto[et] і членом Спілки письменників Естонії з 1989 по 1995 рік, звідки пішов за власним бажанням[5].
З початку 2000-х років і по 2014 рік постійно мешкав у Криму. Цей досвід він описав у автобіографічному романі «Кримський в’язень» (ест. Krimmi vang), перший том якого охоплює життя та кохання в українському Кримі, тоді як другий том символічно називається «Російська доба» (ест. Vene aeg — це аллюзія до естонської історіографії, де таку назву має період російської окупації Естонії)[6]. Попри дуже критичне ставлення Тікса до українських реалій, зокрема всеосяжної корупції і архаїчної забюрократизованості[7][8], він не може жити за нової, дуже радянської за суттю влади[9].
Нагороди[ред. | ред. код]
- 1985 рік — Друга премія на конкурсі романів
- 1999 рік — Друга премія за «Muulane ja kohtlane» на конкурсі п’єс Естонської театральної аґенції[et] (ест. Eesti Teatri Agentuur)[10]
Твори[ред. | ред. код]
Тікс дебютував наприкінці 1970-х років у виставі про спортивне життя та залишився вірним цій темі у своїх пізніших роботах. Найбільше уваги привернув його дебютний Баскетбольний роман (1985), який зображає світ професійного спорту вищої ліги. Щодо роману звучали як схвальні[11], так і критичні відгуки[12]. Пізніші твори — студентський роман, написаний разом із сином Танелем про період застою та спогади автора, які стосуються потрясінь в Естонії під час Співочої революції.
- П'єса «Lahtihüpe», 1980
- Korvpalliromaan. — Tallinn: Kirjastus «Eesti Raamat», 1985. — 176 lk. (видано також переклад російською: Тикс М. Баскетбольный роман. — Таллинн : Ээсти раамат, 1985. — 173 с.)
- Ja kui teile siin ei meeldi (у співаторстві з Tanel Tiks). — Tallinn: Kirjastus «Revalia», 1991. — 304 lk.
- Estland selbst entdecken. — Huma-Verlag, 1992. — 252 s. ISBN 978-3887-5-8051-3
- Muulane ja kohtlane. — Tallinn: Eesti Näitemänguagentuur, 2001. — 44 lk. ISBN 998-5784-073
- Mängumees. — Tallinn: Kirjastus «Tänapäev», 2010. — 542 lk. ISBN 978-9985-6-2963-5
- Elumees. — Tallinn: Kirjastus «Tänapäev», 2011. — 344 lk. ISBN 978-9949-2-7029-3
- Ärimees. — Tallinn: Kirjastus «Tänapäev», 2011. — 296 lk. ISBN 978-9949-2-7110-8
- Muidumees. — Tallinn: Kirjastus «Tänapäev», 2012. — 302 lk. ISBN 978-9949-2-71924
- Krimmi vang: Esimene osa. — Tallinn: Kirjastus «Tänapäev», 2019. — 468 lk. ISBN 978-9949-8-5623-7
- Krimmi vang: Teine osa. — Tallinn: Kirjastus «Tänapäev», 2020. — 340 lk. ISBN 978-9949-8-5622-0
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Баскетбол: Справочник / Авт.-сост. З. А. Генкин, Е. Р. Яхонтов. — М.: «Физкультура и спорт», 1983. — 224 с.
- ↑ Eesti spordi biograafiline leksikon / Koostanud Henn Saarmann, Erlend Teemägi. — Tallinn: Eesti Entsüklopeediakirjastus, 2001. — 681 lk.
- ↑ Teater. Muusika. Kino. — 1991. — № 10. https://www.digar.ee (ест.). Процитовано 04.06.2020.
- ↑ Рогальский М. (30.05.2002). Партийная «крыша» прохудилась. http://www.moles.ee (рос.). Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 04.06.2020.
- ↑ Eesti kirjanike leksikon / Koostanud Oskar Kruus ja Heino Puhvel. — Tallinn: Eesti Raamat, 2000. — Lk. 596–597.
- ↑ Ranne R. (04.01.2020). Mihkel Tiksi Krimmi kroonikad. https://postimees.ee (ест.). Архів оригіналу за 5 березня 2021. Процитовано 22.04.2020.
- ↑ Михкель Тикс: главная проблема Украины — небывалая коррупция. https://rus.err.ee (рос.). 27.02.2014. Процитовано 22.04.2020.
- ↑ Гуменюк Н. Загублений острів. Книга репортажів з окупованого Криму. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2020. — 312 с. ISBN 978-617-679-594-0
- ↑ Teder M. (09.04.2014). Mihkel Tiks kolib Krimmist ära mõnele teisele soojale maale. https://postimees.ee (ест.). Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 22.04.2020.
- ↑ Näidendivõistlus 1999. http://www.teater.ee (ест.). Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 04.06.2020.
- ↑ Remsu O. Missugune on hea kirjandus? // Keel ja Kirjandus. — 1986. — № 2. — Lk. 115-117. https://www.digar.ee (ест.). Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 04.06.2020.
- ↑ Susi M. Laskemoonata suurtükid // Looming. — 1986. — № 5. — Lk. 698-700. https://www.digar.ee (ест.). Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 04.06.2020.
Література про автора[ред. | ред. код]
|
