Мічуріне (Кальміуський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Мічуріне
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Кальміуський район
Громада Бойківська селищна громада
Облікова картка Мічуріне 
Основні дані
Засноване 1869
Населення 1160
Поштовий індекс 87130
Телефонний код +380 6279
Географічні дані
Географічні координати 47°28′18″ пн. ш. 38°01′54″ сх. д. / 47.47167° пн. ш. 38.03167° сх. д. / 47.47167; 38.03167Координати: 47°28′18″ пн. ш. 38°01′54″ сх. д. / 47.47167° пн. ш. 38.03167° сх. д. / 47.47167; 38.03167
Середня висота
над рівнем моря
139 м
Водойми балка Велика Кам'янка
Відстань до
обласного центру
76 км
Відстань до
районного центру
7,6 км
Найближча залізнична станція Каракуба
Відстань до
залізничної станції
28,2 км
Місцева влада
Адреса ради 87130, Донецька обл., Бойківський р-н, с. Мічуріне, вул. Шевченка, 62а
Сільський голова Фтіц Віталій Григорович
Карта
Мічуріне. Карта розташування: Україна
Мічуріне
Мічуріне
Мічуріне. Карта розташування: Донецька область
Мічуріне
Мічуріне
Мапа
Мапа

Мічу́ріне (Грінталь, Зеленопільська) — село в Україні, у Бойківській громаді Кальміуського району Донецької області. Населення становить 1160 осіб.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

В селі бере початок річка Кам'янувата, права притока Грузького Єланчика. Відстань до райцентру становить близько 7 км і проходить автошляхом Т 0508.

Перебуває на території, яка тимчасово окупована російськими терористичними військами.

Історія[ред. | ред. код]

Лютеранське село, засноване 1869 року під назвою Грінталь. Засновники з маріупольських колоній Гросс—Вердер та Кляйн—Вердер. Католицькі приходи Новочеркаськ, Грінталь (з 1919). Церква. Землі 2000 десятин (1870), 4040 десятин (1915; 43 подвір'я). Паровий млин та два вітряка, два цегельних заводи, дві школи. Сільрада (1926).

Після війни німці були «зачищені», на їхнє місце після Радянсько-Польського обміну ділянками територій 1951 року до селища були депортовані бойки (282 особи) із села Чорне Нижньо-Устріцького району Дрогобицької області.[1]

Населення[ред. | ред. код]

Рік Кількість мешканців
1869 109
1873 200
1897 522/417 нім.
1912 350
1915 444
1918 326
1924 489

[2]

За даними перепису 2001 року населення села становило 1160 осіб, із них 81,98 % зазначили рідною мову українську, 17,84 % — російську, 0,09 % — молдовську та польську мови[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Степові горяни. Архів оригіналу за 24 квітня 2015. Процитовано 19 листопада 2011. 
  2. Немцы России. Населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь. Архів оригіналу за 30 листопада 2016. Процитовано 14 травня 2016. 
  3. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 28 серпня 2016. 

Посилання[ред. | ред. код]