Мішарський діалект

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

Мішарський діалект (західний) татарської мови є одноманітнішим, зберіг більше стародавніх рис, у меншій мірі схильний до зовнішніх впливів і змін, говори його стикалися з меншим числом інших мов (з російською і мордовською). Взаємна близькість мішарських говоров пояснюється також відносно пізнім розселенням мішарів (починаючи з кінця XVI ст), що відбувалося у зв'язку із створенням царським урядом так званих захисних (засічних) ліній.

Говори[ред.ред. код]

Етнічні групи татар та діалекти татарської мови

Мішарський діалект розпадається на дві великі групи говорів: що ч-окає і ц-окає. Кожній з цих груп властиві деякі специфічні особливості в області фонетики, граматики і лексики. Говори, що входять до складу цих груп, досить близькі між собою і виділяються іноді швидше по територіальних ознаках, чим по лінгвістичних.

До ч-окаючої групи мішарських говоров відносяться: темниковський і лямбірський (Мордовія), кузнецький (Пензенська область), хвалинський і мелекеський (Ульяновська область), мордва-каратаєвський (Татарстан). До цієї ж групи відноситься говір мішарів Оренбурзької області. Ц-окаючу групу мішарських говорів складають: сергацький (Нижньогородська область), дрожжановський (Татарстан і Чувашія), байкибашевський (Башкортостан).

Чистопільський говір (Татарстан) — змішаний: сюди в XVII ст. були переселені представники обох груп мішарів; говір їх ще не піддався повному нівелюванню.

Фонетичні процеси[ред.ред. код]

Провідні фонетичні процеси переважної більшості говорів мішарського діалекту, що відрізняють його від середнього діалекту, так і від літературної мови, такі:

  • вживання неогубленого а во всіх позиціях: bala, al, arba;
  • наявність в деяких говорах різних варіантів дифтонгоїдів uouo, üeüe (в першомі складі слова), ıoıo, eööe: ert -düert;
  • для деяких говорів характерно ослаблення губної артикуляції, доходяче іноді до повної делабіалізації: ul-ol-ıol-ıl (син);
  • монофтонгізація дифтонгів в окремих позиціях: ü—öy;
  • вживання задньоязичних k, g, x замість задньоязичних q, ğ, x1 літературної мови і середнього діалекта;
  • відпадання початкового ğ в арабських словах: alim—ğälim, adät—ğadät;
  • постійне й-оканіє на початку слів: yir—cir, yort—yort;
  • групі говорів притоманне ç>ts: tsäts—çäç;
  • в мишарських говорах звуки ç и c, як правило — аффрикати (проти щільових в літературній).

Особливості морфології[ред.ред. код]

У плані граматики мішарський діалект також достатньо одноманітний, переважна більшість його особливостей характерна для всіх або майже всіх його говорів і відноситься, головним чином, до системи дієслова:

  • утворення присливників часу за допомогою характерних слів qata и ozon: tön qata — (літер.) tön buyı (всю ніч), kön özön — kön buyı (весь день);
  • висловлювання бажання, за допомогою особливої конструкції, що складається з архаїчного імені дії на -ğı/-ge + keli (barğım keli — мені хочеться пійти) або імені дії на -ma/mä + keli (barma kelim — я збираюсь пійти), рідше інфінітив на -ırğa/-ergä + keli (barırğa kelim — я хочу, збираюсь пійти). Перше поєднання відповідає літературному-ası/-äse + kilä (barasım kilä), друге — літературному -maqçı/mäkçe bulu (barmaqçı bulam). В ряді говоров конструкція типу -ğı keli вживається в обох значеннях;
  • збереження стародавнішої форми дієслів 3-го обличчя однини теперішнього часу дійсного способу на -dır: ul kiläder — (літер.) ul kilä (он идёт);
  • вираз багатократності дії за допомогою афіксу -ğala/gälä, -ıştır/-eşter: aşqala — aşaştırğala (їси помалу або їси час від часу).

Слід зазначити також часте і постійне вживання зменшувального афіксу -uq/-ük при скорочених іменах власних: Xaluq — Xalifä, Xayruq — Xayrulla.

Крім того, в деяких говорах в 1-м і 2-м обличчі однини і множини минулого-теперешнього часу дійсного способу утворюється на основі дієприслівника на - ıp/-ep: barıpmın — (літер.) barğanmın (я ходив). У частині говорів збереглися стародавні форми 2-го обличчя однини наказового нахилу на -ğın/-gen (barğın — (литер.) bar) і дієприкметника на -daç, але тільки в певних поєднаннях: kilen buldaçı (що є невесткою), qoda buldaç (що є сватом).