Мішель Вольтер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мішель Вольтер
Мішель Вольтер

Нині на посаді
На посаді з2009
ПопередникФрансуа Більтген

Міністр внутрішніх справ Люксембургу
Час на посаді:
1995 — 2004

Народився13 вересня 1962(1962-09-13) (57 років)
Люксембург
ГромадянствоЛюксембург Люксембург
Політична партіяХристиянсько-соціальна народна партія

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Мішель Вольтер' (люксемб. Michel Wolter; нар. 13 вересня 1962, Люксембург) — люксембурзький державний і політичний діяч, бізнесмен, колишній гравець в настільний теніс. Депутат Палати депутатів Люксембургу, міністр внутрішніх справ Люксембургу (19952004).

Біографія[ред. | ред. код]

Мішель Вольтер народився 13 вересня 1962 року в місті Люксембург, виріс в Еш-сюр-Альзетт. У 19811985 роках навчався в Університеті Париж I Пантеон-Сорбонна. У 19801984 роках був міжнародним гравцем в настільний теніс. У 19861995 роках працював у страховому бізнесі, входить до ради кількох компаній.

Сім'я[ред. | ред. код]

Живе в комуні Отшараж на південному заході Люксембургу. Одружений, має трьох дітей.

Політична діяльність[ред. | ред. код]

Після парламентських виборів 1984 року став депутатом Палати депутатів Люксембургу від Християнсько-соціальної народної партії, причому 21-річний Мішель Вольтер став наймолодшим депутатом за історію Люксембургу. Після цього він переобирався на виборах 1989, 1994, 1999, 2004 і 2009 років.

У 19851990 роках Вольтер був головою молодіжної організації своєї партії. У 19871994 роках був президентом Тенісної федерації Люксембургу.

У січні 1995 року був призначений міністром внутрішніх справ і міністром цивільної служби та адміністративної реформи в уряді Жана-Клода Юнкера. Після виборів 1999 року був перепризначений міністром внутрішніх справ з підвищеними повноваженнями в областях поліції і водної адміністрації. Після виборів 2005 року вийшов у відставку з уряду і став головою фракції Християнсько-соціальної народної партії в парламенті до 2009 року.

У 2009 році очолив Християнсько-соціальну народну партію. У 2012 році переобраний на цій посаді (отримав 83,4% голосів).

У листопаді 2013 року оголосив, що не буде балотуватися на третій термін, тому що бажає «розчистити шляхи» для молодого покоління політиків[1].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Великий офіцер ордена Дубового вінця (2000 рік)
  • Великий офіцер Цивільного та військового ордена заслуг Адольфа Нассау (1999 рік)
  • Великий офіцер ордена Заслуг (1996 рік)

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]