Мішель Мазінгу-Дінзей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Мішель Мазінгу-Дінзей
Особисті дані
Народження 15 жовтня 1972(1972-10-15)[1][2] (51 рік)
  Берлін, НДР
Зріст 180 см
Вага 78 кг
Громадянство  Німеччина
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1979—1986
1986—1990
1990–1991 		Німеччина «Шонненберг»
Німеччина «1. ФК Шонненберг»
Німеччина «Воннсі»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1991—1992 Німеччина «Воннсі» 34 (7)
1992—1994 Німеччина «Ліхтерфельдер» 68 (17)
1994—1995 Німеччина «Штутгарт» 14 (0)
1995—1996 Німеччина «Санкт-Паулі» 31 (5)
1996—1998 Німеччина «Герта» 60 (6)
1998—2000 Німеччина «Мюнхен 1860» 15 (1)
2000—2002 Німеччина «Ганновер» 13 (2)
2001 →  Норвегія «Волеренга» 10 (1)
2002—2004 Німеччина «Айнтрахт» 66 (14)
2004—2007 Німеччина «Санкт-Паулі» 88 (24)
2007—2008 Німеччина «Гольштайн Кіль» 10 (1)
2011—2012 Німеччина «Апенсен» 2 (0)
Всього 411 (78)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1996—2004 Заїр/ДР Конго Заїр/ДР Конго 33 (3)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2009 ДР Конго «Сент-Елуа Лупопо» (помічник)
2011–2012 Німеччина «Апенсен» (граючий тр.)
2013–2014 Косово «Клуб Косова Гамбург»
2019–2020 Антигуа і Барбуда Антигуа і Барбуда

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Мішель Мазінгу-Сінда-Дінзей (фр. Michél Mazingu-Sinda-Dinzey, нар. 15 жовтня 1972, Берлін), або Мішель Мазінгу-Дінзей — колишній конголезький футболіст німецького походження, який грав на позиції півзахисника. Грав за низку німецьких клубів. Викликався до лав національної збірної ДР Конго.

Після завершення кар'єри — футбольний тренер. Востаннє протягом року очолював національну збірну Антигуа і Барбуди.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Початок кар'єри[ред. | ред. код]

У 1994 році Дінзей почав свою професійну кар'єру в Бундеслізі, підписавши перший професійний контракт з «Штутгартом». Його дебютний матч у сезоні 1994–95, відбувся 2 серпня 1994 року проти «Мюнхен 1860». У сезоні 1995–96 він перейшов до «Санкт-Паулі», де йому пообіцяли стабільне місце в основному складі команди[3]. Після досить вдалого виступу за гамбурзький клуб Дінзей вперше отримав виклик до національної збірної Заїру. Мішелем зацікавилася берлінська «Герта», де протягом двох наступних років він був основним гравцем, і зробив значний внесок в успіхи команди.

Мюнхен 1860[ред. | ред. код]

У 1998 році він прийняв пропозицію від клубу «Мюнхен 1860», який розглядав гравця як заміну Хорсту Хельдту та заплатив за його перехід 1,3 мільйона німецьких марок[4].

За два роки у команді він зіграв за мюнхенців лише 15 матчів, в яких забив 1 гол. У 2000 році мюнхенська команда потрапила до кваліфікації Ліги чемпіонів УЄФА, але через розбіжності з тодішнім тренером Вернером Лораном він не був включений навіть до командної заявки на турнір.

Ганновер 96[ред. | ред. код]

Згодом він перейшов до складу «Ганновера», який виступав у другій Бундеслізі. Мішель здобув постійне місце в основі, зіграв за клуб 13 повних матчів, в яких двічі вразив ворота суперника.

Волеренга[ред. | ред. код]

У 2001 році він був орендований на чотири місяці командою Першого дивізіону Норвегії (другий за значущістю дивізіон країни) «Волеренга», де взяв участь у 10 з 13 можливих матчів та забив один гол.

Айнтрахт Брауншвейг[ред. | ред. код]

У 2002 році він повернувся до Німеччини, підписавши контракт з брауншвейзьким «Айнтрахтом», але за підсумками сезону команда посіла 15 місце у турнірній таблиці й вилетіла до третьої, на той час, ліги. Незважаючи на пониження у класі, він залишився в Брауншвейзі на сезон 2003–04, який став найуспішнішим в його кар'єрі з точки зору статистики — 13 голів та перемога у Кубку Нижньої Саксонії.

Санкт-Паулі[ред. | ред. код]

У 2004 році він повернувся до «Санкт-Паулі», який також виступав у Північній регіоналлізі, зіграв 88 матчів та забив 24 голи протягом трьох сезонів. За цей час разом з командою двічі ставав володарем Кубку Гамбурга. У 2006 році команда дійшла до півфіналу національного кубку, але програла мюнхенській «Баварії», яка потім й виграла трофей.

Гольштайн Кіль[ред. | ред. код]

У 2007 році «Санкт-Паулі» підвищився до Другої Бундесліги й з Дінзеєм вирішили не продовжувати контракт. У підсумку він опинився в клубі з Північної Оберліги «Гольштайн Кіль». Мішель зіграв за нього десять матчів і забив один гол, перш ніж остаточно завершити кар'єру гравця.

Міжнародна кар'єра[ред. | ред. код]

Дінзей дебютував у національній збірній Заїру 19 січня 1996 року на Кубку африканських націй 1996 у матчі проти Габону. Разом з командою дійшов до чвертьфіналу, в якому вони поступилися Гані з рахунком 1-0.

Разом з командою брав участь на Кубку африканських націй 2000 року. Збірна ДР Конго не змогла вийти з групи, зігравши внічию з Алжиром і Габоном, але програла Південній Африці з рахунком 1-0. У підсумку до чвертьфіналу кваліфікувалися Алжир та ПАР.

Його третім й останнім турніром у складі збірної став Кубок африканських націй 2004 в Тунісі. Команда програла Гвінеї (2–1), Тунісу (3–0) і Руанді(1–0) й припинила участь у турнірі[5].

Загалом Дінзей провів 33 міжнародні матчі за національну збірну, забивши 3 голи.

Статистика забитих голів за збірну[ред. | ред. код]

№ Дата Суперник Місце Рахунок Турнір
1 24 квітня 2000 Джибуті Джибуті Стад де Мартір, Кіншаса 9-1 Кваліфікаційний раунд до ЧС-2002
2 14 січня 2001 Гана Гана Стад де Мартір, Кіншаса 1-0 Кубок африканських націй 2002
3 14 січня 2004 Єгипет Єгипет Порт-Саїд, Порт-Саїд 2-2 Товариський матч

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

Після завершення кар'єри гравця Дінзей почав працювати в Німецькому футбольному союзі в жовтні 2008 року.

З 1 березня по 31 грудня 2009 року був помічником тренера в команді першого дивізіону ДР Конго «Сент-Елуа Лупопо» з міста Лубумбаші[6]. За цей час клуб став чемпіоном країни у 2009 році та кваліфікувався до Ліги чемпіонів КАФ.

Після повернення в Європу Мішель працював консультантом і скаутом у клубі турецької Суперліги «Діярбакирспор»[7].

У жовтні 2011 року Дінзей очолив нижчоліговий німецький «Апенсен» (Штаде)[8].

У жовтні 2013 року він став тренером нижчолігового клубу з Косова під назвою «Клуб Косова Гамбург»[9]. Покинув клуб наприкінці сезону 2013–14[10].

У грудні 2014 року він почав працювати скаутом в «Гоффенгаймі»[11].

На початку березня 2019 року Мазінгу-Дінзей очолив національну збірну Антигуа і Барбуди. Рік потому, 29 березня 2020 року Мішель оголосив про свою відставку[12].

Досягнення[ред. | ред. код]

Американський футбол[ред. | ред. код]

У 2011 році Дінзі грав на позиції кікера за команду з американського футболу «Санкт-Паулі Буканьєрс», яка змагалася на третьому рівні регіональної ліги[13].

Телевізійна кар'єра[ред. | ред. код]

З липня 2013 року Дінзей працював у якості телевізійного експерта на німецькому телеканалі Sport1 і до 1 січня 2015 року[14] працював онлайн-коментатором в блозі каналу в Твіттері[15].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Дінзей брав участь у різних соціальних проектах, зокрема спрямованих на боротьбу з наркотичною та алкозалежністю серед дітей та підлітків[16]. Він також є членом «Global United FC» — соціального футбольного проєкту, який бореться, зокрема, проти глобального потепління, бідності та низки інших проблем, особливо в країнах Африки та Азії[17][18].

Дінзей одружений і має двох дітей. Один з його синів, Жан-Філіпп Вагнер, теж займається футболом, проте в основному грає за клуби з 5-6 німецького дивізіону.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Transfermarkt.de — 2000.
  2. ↑ FBref
  3. ↑ Klemm, Hans-Günter. Freudenfest im Freudenhaus. Kicker Sports Magazine Bundesliga 1995/96 Special Issue: 60.
  4. ↑ Messerer, Martin. Aufschwung nach dem Abschwung [Upswing after downswing]. Kicker Bundesliga 1998/99 Special Issue: 64.
  5. ↑ Мішель Мазінгу-Дінзей на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
  6. ↑ GmbH, Perform Media Deutschland (30 грудня 2009). Ich würde mich wieder outen. www.spox.com (нім.). Процитовано 8 липня 2022.
  7. ↑ Unsere Markenstory - Unsere Mission - Global Striker. Архів оригіналу за 3 листопада 2014. Процитовано 14 квітня 2015.
  8. ↑ EX-KIEZKICKER: Dinzey: Paradiesvogel und Sozialarbeiter. archive.ph. 5 серпня 2012. Архів оригіналу за 5 серпня 2012. Процитовано 8 липня 2022.
  9. ↑ Bröde, Ingo Brussolo/Günther (11 жовтня 2013). Michel Dinzey ist neuer Trainer beim Klub Kosova. www.abendblatt.de (нім.). Процитовано 8 липня 2022.
  10. ↑ Der Klassenerhalt mit #KlubKosova ist geschafft und zum Saisonende trete ich als Trainer des Landesligisten zurück (нім.). Twitter. Процитовано 8 липня 2022.
  11. ↑ Michél Mazingu-Dinzey. www.facebook.com (укр.). Процитовано 8 липня 2022.
  12. ↑ Ex-St. Pauli-Profi: Michel Dinzey: Mein trauriger Abschied als Trainer in Antigua. MOPO (нім.). 29 березня 2020. Процитовано 8 липня 2022.
  13. ↑ Bucs wachsen – prominenter Neuzugang verpflichtet (нім.). Процитовано 27 серпня 2013.
  14. ↑ Das war es dann auch für mich gewesen. Danke @LauraWontorra @SPORT1 @SPORT1_Hattrick neue Aufgabe als Scout ruft 2015. #2Liga
  15. ↑ Mazingu-Dinzey twittert für SPORT1. archive.ph (нім.). 12 серпня 2013. Архів оригіналу за 12 серпня 2013. Процитовано 8 липня 2022.
  16. ↑ Sauftouren gibt es auch in der Bundesliga. direkter-freistoss.de (нім.). 7 січня 2010. Процитовано 8 липня 2022.
  17. ↑ Suchergebnisse für „Dinzey“ – Globalunited FC (de-DE) . Процитовано 8 липня 2022.
  18. ↑ Kicken mit Herz.

Посилання[ред. | ред. код]

Спорт
Нормативний контроль

Гутендорф (1976) · Вранеш (1998–00) · Гама (2001–02) · Вільямс (2004) · В. Едвардс (2004–05) · Д. Едвардс (2005–08) · Донахі (2008) · Бенджамін (2008–11) · Кертіс (2011–12) · Вільямс (2012–14) · Новак (2014–15) · Вільямс (2015–18) · Д. Едвардс (2018–19) · Мазінгу-Дінзей (2019–20) · Кертіс (2021) · Лейгертвуд (2021–)

Заїр
1 Нкюені (в) • 2 Бажета • 3 Касонго • 4 Ювюладіо • 5 Баказю • 6 Мюкандо • 7 Банза • 8 Нсілюлю • 9 Нгонге • 10 Мпуту • 11 Мамале • 12 Токала (в) • 13 Мангітука • 14 Мазінгу-Дінзей • 15 Лонджі • 16 Апатакі • 17 Мюлекелей • 18 Ємвені • 19 Мбабю • 20 Базамба • 21 Кібвей • 22 Мампуя • Тренер: Базілюа Люзадюзю
ДР Конго
1 Токала (в) • 2 Ф. Мусаса • 3 Музінга • 4 Мубіала • 5 Калала • 6 Лунтала • 7 Калуліка • 8 Ндіва • 9 Луа-Луа (к) • 10 Масуді • 11 К. Мусаса • 12 Матінгу • 13 Мбомбоко • 14 Мазінгу-Дінзей • 15 Ілунга • 16 Луката (в) • 17 Піана • 18 Мбайо • 19 Мбала Мбута • 20 Кісомбе • 21 Нзузі • 22 Кідіаба (в) • Тренер: Мік Водсворт
ДР Конго


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мішель_Мазінгу-Дінзей&oldid=41434615