Мішин Василь Павлович
Мішин Василь Павлович | |
---|---|
рос. Василий Павлович Мишин | |
Народився | 18 січня 1917 Byvalind, Q4455603?, Богородський повітd, Московська губернія, Російська імперія |
Помер | 10 жовтня 2001 Москва, Росія | (у віці 84 роки)
Поховання | Троєкуровське кладовище |
Громадянство | Росія |
Місце проживання | СРСР |
Діяльність | науковець, конструктор |
Галузь | ракетобудування[d] |
Alma mater | Moscow Aviation Institute |
Вчене звання | академік Російської академії наук |
Знання мов | російська |
Заклад | Московський авіаційний інститут |
Членство | Російська академія наук і Академія наук СРСР |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
Василь Павлович Мішин (рос. Васи́лий Па́влович Ми́шин) (18 січня 1917 — 10 жовтня 2001) російський інженер та видатний піонер ракетної промисловості Радянського Союзу, якого, однак найбільше запам'ятали через невдачі в радянській космічній програмі, котрі сталися під його керівництвом.
Мішин народився в селі Биваліно Богородського повіту Московської губернії Російської імперії, вивчав математику в Московському авіаційному інституті[1].
Мішин був радянським вченим-ракетником і одним із перших радянських спеціалістів, який побачив об'єкти нацистської Німеччини Фау-2 наприкінці Другої світової війни разом з іншими вченими, такими як Сергій Корольов, який перед ним очолював конструкторське бюро ОКБ-1, і Валентин Глушко, який його змінив[2].
Мішин працював з Сергієм Корольовим, був його заступником в Дослідно-конструкторському бюро[3], працюючи над такими проєктами, як розробка першої радянської міжконтинентальної балістичної ракети, а також у програмах «Супутник»[2] і «Восток». Він став начальником конструкторського бюро ОКБ-1 Корольова і головним конструктором після смерті Корольова в 1966 році під час операції з видалення пухлини[1].
Мішин успадкував ракетну програму Н-1, метою якої була висадка людини на Місяць.
Розробка «Н-1» почалася 14 вересня 1956 року, за десять років до того, як Мішин її очолив. Спершу він був обраний для керування місією посадки на Місяць[4], яка вимагала конструкцію носія, здатного вивести на орбіту дев'яносто п'ять тонн вантажу. Це було набагато більше, порівняно з п'ятдесяти, а потім і сімдесяти п'ятьма тоннами, що вимагалися на початку розробки[5].
Корольов запропонував відмовитись від більшості звичайних наземних випробувань. За словами Корольова, це сталося через те, що належні об'єкти не зможуть отримаюти належного фінансування, і такий підхід також дозволить проводити більш ранні тестові польоти. Ця відмова від випробувань і стала фатальною для проєкту. Деяких невдач, з якими зіткнувся Мішин під час свого керівництва, можна було б уникнути, якби було проведено попередні випробування[6]. Для боротьби з несправностями двигунів під керівництвом Мішина була створена система «КОРД». Щоб запобігти нерівномірному польоту ракети внаслідок незбалансованої тяги, спричиненої несправністю двигуна, несправний двигун і двигун навпроти нього в базі ракети мали вимикатись. «KOРД» також зробить розрахунки, необхідні для компенсації відсутніх двигунів, що дозволить зберегти ту саму траєкторію польоту[7][8].
Врешті через ланцюг катастроф та відсутність належного фінансування програма була закрита.
- ↑ а б Harvey, Brian (2007). Soviet and Russian Lunar Exploration. Chichester: Springer. с. 87. ISBN 978-0-387-21896-0.
- ↑ а б Harvey, Brian (2007). Soviet and Russian Lunar Exploration. Chichester: Springer. с. 10. ISBN 978-0-387-21896-0.
- ↑ Collins, Martin J. (1999). Space Race: The U.S.-U.S.S.R. Competition to Reach the Moon. San Francisco: Pomegranate. с. 65. ISBN 0-7649-0905-3.
- ↑ Harvey, Brian (2007). Soviet and Russian Lunar Exploration. Chichester: Springer. с. 115. ISBN 978-0-387-21896-0.
- ↑ Harvey, Brian (2007). Soviet and Russian Lunar Exploration. Chichester: Springer. с. 118–119. ISBN 978-0-387-21896-0.
- ↑ Harvey, Brian (2007). Soviet and Russian Lunar Exploration. Chichester: Springer. с. 121. ISBN 978-0-387-21896-0.
- ↑ Harvey, Brian (2007). Soviet and Russian Lunar Exploration. Chichester: Springer. с. 122–123. ISBN 978-0-387-21896-0.
- ↑ Дневники Василия Мишина В открытом доступе (рос.). Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 13 березня 2023.
- (рос.) Interview with Vasily Mishin one documentary made by BBC in which his role was shown
- Народились 18 січня
- Народились 1917
- Уродженці Московської губернії
- Померли в Москві
- Поховані на Троєкурівському цвинтарі
- Викладачі Московського авіаційного інституту
- Академіки РАН
- Члени АН СРСР
- Члени КПРС
- Герої Соціалістичної Праці
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Жовтневої Революції
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Лауреати Ленінської премії
- Лауреати Державної премії СРСР
- Дійсні члени РАН
- Академіки АН СРСР
- Радянські винахідники
- Радянські інженери
- Депутати Верховної Ради РРФСР
- Померли 2001