Мішково-Погорілове
| село Мішково-Погорілове | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Миколаївська область |
| Район | Миколаївський район |
| Тер. громада | Мішково-Погорілівська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA48060170010081392 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1725 (301 рік) |
| Населення | 4633 особи (станом на 2024 рік, оцінка) |
| Територія | 5.85 км² |
| Площа | 4,611 км² |
| Густота населення | 1189,3 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 57214 |
| Телефонний код | +380 512 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 46°59′47″ пн. ш. 32°5′49″ сх. д. / 46.99639° пн. ш. 32.09694° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
31 м |
| Водойми | р. Інгул |
| Відстань до обласного центру |
2 км |
| Найближча залізнична станція | Мішкове, Горохівка |
| Відстань до залізничної станції |
3 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 57214, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, с. Мішково-Погорілове, вул. Миру, 38 |
| Карта | |
  Мішково-Погорілове | |
 Мішково-Погорілове | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Мішко́во-Погорі́лове — село в Україні, адміністративний центр Мішково-Погорілівської сільської громади Миколаївського району Миколаївської області. Населення — 5363 осіб.
Село засноване 1810 року. До 1944 року село перебувало в складі Миколаївського району, у 1944—2016 роках — у Жовтневому районі (у 2016 році перейменований у Вітовський район).
19 вересня 2019 року, в ході децентралізації, утворена Мішково-Погорілівська сільська громада.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Вітовського району, село увійшло до складу новоутвореного Миколаївського району[1].
Орган місцевого самоврядування - Мішково-Погорілівська сільська рада. Сільський голова - Ботанін Андрій Леонідович (з 2019 року як голова громади)
За переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 5030 осіб, з яких 2290 чоловіків та 2740 жінок[2].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 5484 особи[3].
Після 2022 року за оцінками в селі проживає 4633 особи. Скорочення населення відбулось через повномасштабне вторгнення Російської Федерації
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 70,75 % |
| російська | 28,1 % |
| вірменська | 0,57 % |
| білоруська | 0,24 % |
| молдовська | 0,07 % |
| польська | 0,02 % |
| інші | 0,25 % |
Мішково-Погоріловим пролягає автошляхи міжнародного значення М14E58 та національного значення Н11. Відстань до обласного центру — 2 км, до найближчої залізничної станції Мішкове — 3 км.
В селі розташовані три панельних чотириповерхових будинків, Мішково-Погорілівський ліцей, Мішково-Погорілівська гімназія, заклади дошкільної освіти "Золотий Ключик" та "Веселка", дві бібліотеки та Мішково-Погорілівська загальноосвітня санаторна школа-інтернат Миколаївської обласної ради.
Біля Мішково-Погорілового розташований виробничий комплекс ПАТ «Сандора» загальною площею 60 тис. м², виробничі потужності якого становлять 3,75 млн одиниць продукції на добу.
Між Мішково-Погоріловим та Миколаєвом розташований Центральний міський цвинтар, який називають «Мішковським»[5]. Неподалік села розташований лісовий заказник «Мішково-Погорілове».
До Мішкового кожні 30 хвилин до 20:00 курсує маршрутне таксі № 119 від площі Перемоги.
До Погорілового існує можливість дістатися маршрутним таксі № 118 з автостанції біля «П'ятого океану» (вул. Електронна), інтервал руху 30 хвилин.
До Харчатівки та Святомиколаївки — маршрутне таксі № 124 від автостанції біля «П'ятого океану» (вул. Електронна), інтервал руху 30 хвилин.
- Мішкове
- Погорілове
- Харчатівка
- Горик Світлана Михайлівна — директор Мішково-Погорілівської опорної загальноосвітньої школи І—ІІІ ступенів, відзначена орденом княгині Ольги[6].
- Меріков Вадим Іванович — український політичний діяч, народний депутат України VII скликання, меценат, благодійник, голова Миколаївської обласної державної адміністрації
- Москаленко Вікторія Вікторівна — українська діячка, голова Миколаївської обласної ради.
- Моторний Іван Порфирович — військовий льотчик, Герой Радянського Союзу.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Миколаївська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кладбища: адреса и телефоны в Николаеве. Сайт города Николаева. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 2 листопада 2015. (рос.)
- ↑ Указ президента України № 731/2019. Архів оригіналу за 6 жовтня 2019. Процитовано 4 листопада 2019.
- Офіційний сайт сільської ради. [Архівовано 2 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Погода в селі Мішково-Погорілове. [Архівовано 12 серпня 2020 у Wayback Machine.]
 Населені пункти Вітовського району | |
|---|---|
| Смт | |
| Селища | Водник · Горохівка · Грейгове · Зайчівське · Засілля · Капустине · Каравелове · Квітневе · Луч · Полігон · Святомиколаївка · Степова Долина |
| Села | Білозірка · Благодатне · Водокачка · Галицинове · Добра Надія · Зелений Гай · Зоря · Калинівка · Костянтинівка · Котляреве · Лимани · Лупареве · Миколаївське · Мирне · Михайло-Ларине · Мішково-Погорілове · Новогригорівка · Новомиколаївка · Новоруське · Новоселівка · Оленівка · Партизанське · Пересадівка · Прибузьке · Степове · Українка · Червоне · Шевченкове (Котляревська сільська рада) · Шевченкове (Шевченківська сільська рада) · Ясна Поляна |
|
Це незавершена стаття з географії Миколаївської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |