Міщенко Павло Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Міщенко Павло Іванович
Mishenko P I.jpg
Народився 22 січня 1853(1853-01-22)
Буйнакськ
Помер 1918
Буйнакськ
Громадянство (підданство) Flag of the Russian Soviet Federative Socialist Republic (1918-1920).svg Росія
Діяльність військовослужбовець
Alma mater Павловське військове училище
Звання Генерал від артилерії
Нагороди
Орден Святого Олександра Невського
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Білого Орла
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святого Володимира 2 ступеня
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святого Олександра Невського
Георгіївська зброя
Орден Святого Георгія
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Павло Іванович Міщенко (22 січня 1853 — 1918) — російський військовик українського походження, генерал артилерії. Учасник туркестанських походів і російсько-японської війни.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в російській фортеці Темір-хан в Дагестані.

У 1871 закінчив Перше військове Павловське училише. Був випускником Офіцерської артилерійської школи.

У 1873 брав участь у війні проти Хівінського ханства, у 1877 — у російсько-турецькій війні, 1901 року — у придушенні повстання боксерів в Китаї.

Нагороджений орденом святого Георгія 4 ступеня.

У ході російсько-японської війні командував забайкальськими козаками, воював у битві на річці Шах і при Сандепу. З 1905 року був керував операціями кубанських, донських і терських козаків в тилу японців. За проявлену відвавагу нагороджений георгієвською зброєю.

У 1906 був начальником Кавказького воєнного округу.

У 1908—1909 займав посаду губернатора Туркестану.

У 1911 призначений наказним отаманом Війська Донського.

У 1914, на початку Першої світової війни, керував 2-ю Кавказькою дивізією; з 1915 року — 31-ю дивізією на Галицькому фронті.

Після Лютневої революції 1917 року позбавлений посади і звання, вийшов у відставку за власним бажанням. Після пограбування більшовиками застрелився.

Галерея[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Русский биографический словарь: В 25 т. / под наблюдением А. А. Половцова. 1896—1918.
  • Залесский К. А. Кто был кто в Первой мировой войне. — М.: АСТ, 2003.
  • Маковкин А. Е. 1-й Нерчинский полк Забайкальского казачьего войска. 1898—1906 гг. Исторический очерк. СПб., 1907
  • Деникин А. И. Путь русского офицера. — М.: Современник, 1991