Міщенко Павло Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Міщенко Павло Іванович
Mishenko P I.jpg
Народився 22 січня 1853(1853-01-22)
Буйнакськ, Q16638626?, Дагестан, Росія
Помер 1918
Буйнакськ, Q16638626?, Дагестан, Росія
Громадянство (підданство) Flag of Russia.svg Росія
Діяльність військовослужбовець
Alma mater Павловське військове училище
Звання Генерал від артилерії
Нагороди
Орден Святого Олександра Невського
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Білого Орла
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святого Володимира 2 ступеня
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святого Олександра Невського
Георгіївська зброя
Орден Святого Георгія
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Павло Іванович Міщенко (22 січня 1853 — 1918) — російський військовик українського походження, генерал артилерії. Учасник туркестанських походів і російсько-японської війни.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в російській фортеці Темір-хан в Дагестані.

У 1871 закінчив Перше військове Павловське училише. Був випускником Офіцерської артилерійської школи.

У 1873 брав участь у війні проти Хівінського ханства, у 1877 — у російсько-турецькій війні, 1901 року — у придушенні повстання боксерів в Китаї.

Нагороджений орденом святого Георгія 4 ступеня.

У ході російсько-японської війні командував забайкальськими козаками, воював у битві на річці Шах і при Сандепу. З 1905 року був керував операціями кубанських, донських і терських козаків в тилу японців. За проявлену відвавагу нагороджений георгієвською зброєю.

У 1906 був начальником Кавказького воєнного округу.

У 1908—1909 займав посаду губернатора Туркестану.

У 1911 призначений наказним отаманом Війська Донського.

У 1914, на початку Першої світової війни, керував 2-ю Кавказькою дивізією; з 1915 року — 31-ю дивізією на Галицькому фронті.

Після Лютневої революції 1917 року позбавлений посади і звання, вийшов у відставку за власним бажанням. Після пограбування більшовиками застрелився.

Галерея[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Русский биографический словарь: В 25 т. / под наблюдением А. А. Половцова. 1896—1918.
  • Залесский К. А. Кто был кто в Первой мировой войне. — М.: АСТ, 2003.
  • Маковкин А. Е. 1-й Нерчинский полк Забайкальского казачьего войска. 1898—1906 гг. Исторический очерк. СПб., 1907
  • Деникин А. И. Путь русского офицера. — М.: Современник, 1991