Очікує на перевірку

Національна музична академія України імені Петра Чайковського

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з НМАУ)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Національна музична академія України імені Петра Чайковського
НМАУ
50°26′56″ пн. ш. 30°31′29″ сх. д. / 50.44898000002777394° пн. ш. 30.524801000028° сх. д. / 50.44898000002777394; 30.524801000028Координати: 50°26′56″ пн. ш. 30°31′29″ сх. д. / 50.44898000002777394° пн. ш. 30.524801000028° сх. д. / 50.44898000002777394; 30.524801000028
Типконсерваторія
музична академія
будівля
споруда і пам’ятка архітектури
Країна Україна
Назва на честьЧайковський Петро Ілліч
Засновано1863
РекторМаксим Тимошенко
(з 2018-11-13)
ВипускникиКатегорія:Випускники Київської консерваторії
АдресаКиїв, вул. Архітектора Городецького, 1/3
Сайтknmau.com.ua
НагородиОрден Леніна
Мапа
CMNS: Kyiv Conservatory у Вікісховищі

Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського — вищий державний музичний навчальний заклад IV рівня акредитації[1], веде свою історію з 1863 року, займає провідне місце серед музичних вузів України та одне з провідних у світі.

Історичний нарис

[ред. | ред. код]

1863—1913

[ред. | ред. код]

27 жовтня 1863 року відкрите Київське відділення Російського музичного товариства (З 1868 — Імператорське російське музичне товариство). У січні 1868 на його основі відкрилося Київське музичне училище.

Перша задокументована спроба підвищення статусу музучилища до консерваторії була здійснена тодішнім керівником училища Людвігом Альбрехтом у 1876 році, проте зазнала невдачі, а сам ініціатор згодом був знятий з посади директора, і його змінив Володимир Пухальський.[2]

Друга задокументована спроба підвищення статусу була здійснена Антоном Рубінштейном 27 березня 1891 року[3], втім і ця спроба за свідченнями Йосипа Міклашевського не була успішною з економічних причин.[2][4]

Утретє така спроба була здійснена у 1908 році Олександром Глазуновим у листі-клопотанні до голови ІРМТ принцеси Олени Саксен-Альтенбурзької, а фінансове обгрунтування цієї пропозиції включало підвищення плати за навчання та продаж частини землі, що належала Київському відділенню ІРМТ[2]. У відповіді ІРМТ питання заснування консерваторії було, натомість, вирішено відкласти.[5]

У 1910 році клопотання щодо надання статусу консерваторії підтримав Сергій Рахманінов, написавши у листі Головній дирекції ІРМТ від 19 квітня 1910:

«Оскільки моя поїздка до Києва була пов'язана з клопотанням Київського училища про перейменування в консерваторію, то одразу ж додам, що я вважаю це клопотання цілком виправданим і сам охоче до нього приєднуюся... Постановка справи в училищі таку реформу виправдовує»[6]

Повідомлення принцеси О. Г. Саксен-Альтенбурзької про позитивне рішення щодо відкриття консерваторії датується 16 травня 1913 року[2][5], а урочиста церемонія відкриття консерваторії за участю принцеси Альтенбурзької та інших офіційних осіб відбулася 3 листопада 1913 і була приурочена до 50-річного ювілею Київського відділення ІРМТ.[2][7] Впродовж понад 105 років цей день відзначався, як день заснування Київської консерваторії.

1913—1991

[ред. | ред. код]

Упродовж 1924—1928 навчальний заклад функціонував у статусі музичного технікуму з правом надання вищої музичної освіти за виконавськими спеціальностями. З 1928 по 1934 рр. технікум діяв у складі Музично-драматичного інституту імені М. В. Лисенка, а у 1934 році був відокремлений і реорганізований у Київську державну консерваторію.

У 1934—1935 навчальному році при консерваторії відкрили одну з перших у Радянському Союзі середню спеціальну музичну школу-десятирічку.

1938 року консерваторія була нагороджена орденом Леніна (у зв'язку з 25-річним ювілеєм).[8] 9 травня 1940-го консерваторії присвоєно ім'я Петра Чайковського з нагоди 100-річного ювілею композитора[9].

У роки Німецько-радянської війни Київська консерваторія була частково евакуйована до Свердловська, а частково (з жовтня 1941) продовжувала діяти в окупованому Києві під назвою Музично-драматична консерваторія на умовах самооплатності у приміщенні школи № 57 на вул. Прорізній, одним із її очільників був Остап Лисенко.[10]

Після 1991

[ред. | ред. код]

1995 року Указом Президента України консерваторія набула статусу Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського[11].

У 2004 році студенти академії брали участь в подіях Помаранчевої революції[12], попри спротив керівництва академії, студентам вдалося добитися офіційного дозволу на розміщення 50 протестувальників в її приміщенні.[13]

У 2012 році студенти НМАУ піднімали питання про викладання українською мовою[14].

Під час Євромайдану академія надавала приміщення для розміщення активістів від партії УДАР і від «Батьківщини».[15][16] В ході бою 18-20 лютого у приміщення консерваторії увійшли самооборонці сотника Парасюка, які тримали оборону Майдану від атак «Беркуту»[17][18], того ж дня у фоє Великого залу консерваторії було влаштовано лазарет для поранених протестувальників.[15]

У 2020 році Вченою радою НМАУ було вирішено вважати днем заснування закладу день заснування Київського відділення Імператорського російського музичного товариства (27 жовтня 1863 року)[19], відповідні зміни було внесено до статуту НМАУ[20].

Питання відмови від імені П.Чайковського

[ред. | ред. код]

У 2022 році, на тлі російського вторгнення в Україну, було порушене питання щодо відмови від імені П. І. Чайковського. Відповідний відкритий лист опублікувала професор НМАУ О. Корчова[21],Студентським науковим товариством НМАУ було проведено опитування, в якому взяли участь 161 респондент, з яких понад 75 % висловилось у підтримку перейменування закладу[22][23], оприлюднено відритий лист студентів та випускників НМАУ, що зібрав 261 підпис[24][25]. Подано 4 петиції, що не зібрали достатньої кількості підписів — 20 червня 2022 до Кабміну[26], і три президенту: 2 листопада 2022[25], 27 грудня 2022[27] і 13 лютого 2023[28].

Ініціатори перейменування вказують на те, що «НМАУ впізнають та ідентифікують за Чайковським, а значить сприймають як частину „великої російської культури“»(О.Корчова[29][30]), сам Чайковський «є світовим брендом рашистської культури» (Ю.Чекан[31]), «найвірнішим служником Російської імперії»(Л. Грабовський[32]) і «одним із символів держави-агресора»(М.Стріха "[33]).

16 червня 2022 вчена рада НМАУ одноголосно виступила проти перейменування[34], що викликало негативну реакцію значної частини української музичної спільноти[35][36][37][38][39][40][41][42][43]. 26 грудня 2022 на загальних зборах трудовий колектив НМАУ відмовився перейменовувати свій заклад[44], це рішення міністр культури О. Ткаченко назвав таким, що «не враховує рекомендацій профільного комітету ВРУ та Експертної Ради з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму»[45][46]. На знак протесту проти рішення загальних зборів, із закладу звільнилися О. Корчова[47], В. Сіренко[48] та А. Загайкевич[49].

Натомість проти перейменування виступили Ю. Рибчинський, А. Кочерга[50], патріарх Філарет, на ім'я ректора НМАУ надійшли листи від окремих осіб з-за кордону[51]. Аргументи противників перейменування викладені у експертному висновку Інституту українознавства[52] та історика А. Павка[53], це: 1) «козацький родовід композитора», 2) наявність «творів на слова Т.Шевченка», 3) наявність «до 40 музичних творів, написаних в Україні», 4) «пропозиція 1890 про реорганізацію Київського музучилища у консерваторію».

Наведені аргументи були спростовані Ю.Чеканом[54], О.Островським[55], А.Бондаренком[56], які вказали на переважання у родоводі композитора російських коренів та задокументовану в епістолярній спадщині самоідентифікацію П.Чайковського, як росіянина[55][33], звернення композитора до російських перекладів або інтерпретацій творчості Шевченка замість оригінальних текстів[55][56], відсутність документальних свідчень про причетність П.Чайковського до реорганізації училища[56].

Аргументи проти існування імені Чайковського в назві академії представлені також у офіційному фаховому висновку Українського інституту національної пам'яті (УІНП) від 29 листопада 2023 року. УІНП вважає, що надання Київській консерваторії імені П. Чайковського було втіленням русифікації і російської імперської політики, спрямованої на нав'язування використання російської мови, пропагування російської культури як вищих, порівняно з іншими національними мовами та культурами, витіснення з ужитку української мови, звуження українського культурного та інформаційного простору. За висновком УІНП «назва Національна музична академія України імені П. І. Чайковського містить символіку російської імперської політики, а подальше функціонування цієї назви з використанням імені П.І. Чайковського є пропагандою російської імперської політики»[57].

Міжнародна співпраця

[ред. | ред. код]

2019 року НМАУ розпочала співробітництво з Університетом міста Хеншуй в Китаї, в рамках якої передбачене відкриття консерваторії у Хеншуї за участі НМАУ, співробітництво у підготовці музичних кадрів та матеріальна допомога.[58]

У червні 2019 року за підтримки Штаб-квартири Інституту Конфуція НМАУ та Центральною консерваторією музики (ЦКМ) був заснований Музичний центр Конфуція при НМАУ імені П.І. Чайковського.[59] Завдання Центру — створення та виконання оперного репертуару, освітня діяльність, тури та експозиції; він стане осередком досліджень китайської музики і культурного обміну серед країн «Один Пояс, Один Шлях» для Центрально-Східної Європи та всього світу.

У 2023 році академія відкрила музичну кафедру ЮНЕСКО[en], що стала четвертою[60][61] (за повідомленнями українських ЗМІ - першою)[62] кафедрою ЮНЕСКО музичного профілю. З 2023 НМАУ - член міжнародної асоціації оперного мистецтва Opera Europa[en][63].

Рейтинги

[ред. | ред. код]

У 2019 році академія посіла перше місце серед вищих мистецьких навчальних закладів України за версією Топ 200 - Україна[64]. Згідно з консолідованим рейтингом закладів вищої освіти освітнього ресурсу «Освіта.ua» зайняла 103-місце серед закладів вищої освіти України[65]

У 2023 році заклад увійшов до ТОП—100 Рейтингу найкращих університетів світу за версією консалтингової компанії Quacquarelli Symonds.(англ. QS World University Rankings)[66], переміг у всеукраїнському рейтингу мистецьких закладів вищої освіти за версією компанії «Active Group» (2023)[67] та посів 10 сходинку у рейтингу ресурсу «Освіта.ua» серед мистецьких ЗВО і 2015 - серед усіх ЗВО[68].

Будівля

[ред. | ред. код]
Новорічна ілюмінація будівлі оперної студії Національної музичної академії.

Сучасний будинок НМАУ зведено в 1890-х (колишній готель «Континенталь», архітектори Едуард Брадтман та Георгій Шлейфер), під час Німецько-радянської війни зруйнований через вибухи й пожежі, влаштовані НКВС; 19551958 будинок перебудовано й добудовано концертний зал (архітектори Лев Каток та Я. Красний). Розташовується на вулиці архітектора Городецького 1/3, поруч із Майданом Незалежності.

Оперна студія

[ред. | ред. код]

При НМАУ працює оперна студія, яка є «єдиною з усіх українських студій, маючи чудову матеріальну базу, функціонує як самостійний оперний театр»[69]. Оперна студія була відкрита 1938 року, вистави проходять у Великій залі НМАУ, яка з 28 квітня 2017 року носить ім'я героя України Василя Сліпака[70]

В оперній студії при НМАУ працювали народні артисти УРСР, диригенти — В. Пірадов, В. Тольба, режисер — Д. Гнатюк[71]. З 2011 року керівник оперної студії — С. Голубничий[72]

У різні роки ставились опери українських авторів — «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, «Наталка Полтавка» та «Ноктюрн» М. Лисенка, «Катерина» М. Аркаса, «Марина» Г. Жуковського, «Ельза Штраус» («Ельдорадо») О. Сандлера, «Лісова пісня» Віталія Кирейка. Серед опер зарубіжних авторів до 2019 року деякі ставились в українських перекладах (зокрема «Севільський цирульник» Дж. Россіні, «Фауст» Ш. Гуно, «Травіату» Дж. Верді — в постановці Д. Гнатюка[73], «Джанні Скіккі» Дж. Пуччіні у постановці В. Пальчикова)[74], деякі — в російських (напр. Весілля Фігаро[75] В. А. Моцарта).

Серед прем'єрних постановок 2010-х років в українському перекладі — «Чарівна флейта» В. А. Моцарта, «Дон Паскуале» Г. Доніцетті[76]. (режисер — О. Шевельова), «Мартінова брехня» Дж. Менотті (режисер — Ю. Журавкова)[77], Іспанська година" М.Равеля (режисер і переклад — Т. Воронова)[78] та «Медіум» Дж. Менотті (режисер і переклад — О. Співаковський)[79].

Опера Фауст на сцені оперної студії Національної музичної академії.

У жовтні 2019 Вченою радою було ухвалено рішення про відмову від використання українських перекладів в роботі оперної студії[80], що спонукало до публічних звернень до М. Тимошенка М. Стріхи[81] та О. Пономаріва[82], також питання мови в опері було порушене групою науковців і перед міністром культури, молоді та спорту В.Бородянським[83][84]. Згодом це рішення не виконувалось[85].

Ректори

[ред. | ред. код]

Видатні викладачі та випускники

[ред. | ред. код]

За роки існування консерваторії в ній працювали: Г. Бекмішев, М. Берденников, В. Буймістер, З. Гайдай, О. Гродзинський, К. Данькевич, Д. Євтушенко, М. Леонтович, М. Литвиненко-Вольгемут, З. Ліхтман, Б. Лятошинський, Л. Каверіна, О. Климов, С. Козолупов, Л. Колодуб, В. Косенко, К. Михайлов, А. Пазовський, І. Паторжинський, Р. Разумова, Л. Ревуцький, Я. Степовий, К. Стеценко, Г. Таранов, В. Тольба, Є. Чавдар, А. Штогаренко, Ф. Цвєтков, Б. Яворський

Серед випускників консерваторії — М. Берденников, В. Буймістер, М. Вериківський, Д. Гнатюк, І. Карабиць, П. Кармалюк, П. Козицький, В. Конощенко, Б. Лятошинський, Г. Майборода, П. Майборода, Є. Мірошниченко, Д. Петриненко, М. Рахлін, Л. Ревуцький, Л. Руденко, В. Сильвестров, Є. Станкович, Є. Червонюк та інші.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Офіційний сайт НМАУ. Архів оригіналу за 20 червня 2018. Процитовано 24 травня 2009.
  2. а б в г д Київське музичне училище. Нарис діяльності 1868-1924 роки by Київська муніципальна академія музики ім. Р. М. Глієра - issuu. issuu.com. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 30 травня 2020.
  3. Задокументовано у протоколі засідання
  4. Очерк деятельности Киевского отделения Русского музыкального общества (1863—1913). — Киев, 1913. — c.66-68
  5. а б Отчеты Киевского Отделения Музыкального Общества и Музыкального училища. — К. : 1868—1916 гг. Императорского Русского учрежденного при нем. Типография С. Кулъженко, 1868—1916 р. — с.7
  6. Лист цитується у виданні: Сатина С., Записка о Рахманинове. В сб.: "Воспомина­ния о Рахманинове" (изд. 5-е), т. I, 1988, с. 42.
  7. Отчеты Киевского Отделения Музыкального Общества и Музыкального училища. — К. : 1868—1916 гг. Императорского Русского учрежденного при нем. Типография С. Кулъженко, 1868—1916 р. — с.3
  8. Награждение Консерватории орденом Ленина. maps.interesniy.kiev.ua. Захоплюючий Київ. Архів оригіналу за 30 травня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
  9. Бондаренко, Андрій (27 лютого 2023). ЩОДО ДОЦІЛЬНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ІМЕНІ ЧАЙКОВСЬКОГО У НАЗВАХ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ УКРАЇНИ. Věda a perspektivy (укр.). № 2(21). doi:10.52058/2695-1592-2023-2(21)-321-336. ISSN 2695-1592. Процитовано 8 березня 2023.
  10. Копиця М. Д. З історії Київської консерваторії — НМАУ ім. П. І. Чайковського // До 100-річчя Київ. консерваторії — НМАУ ім. П. І. Чайковського — с.41-50
  11. Про реорганізацію Київської державної консерваторії імені П.І.Чайковського у Національну музичну академію України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Архів оригіналу за 8 січня 2023. Процитовано 5 січня 2023.
  12. Студенти Національної музичної академії оголосили страйк. "Україна молода". Архів оригіналу за 24 березня 2008. Процитовано 21 травня 2014.
  13. Ректор Національної музичної академії - „перефарбований лис”?. Архів оригіналу за 8 січня 2023. Процитовано 21 травня 2014.
  14. Безвухий, Півтон (пʼятниця, 11 травня 2012 р.). Музична скриня: Студенти НМАУ за українську мову!. Музична скриня. Архів оригіналу за 22 листопада 2015. Процитовано 5 січня 2023.
  15. а б Музакадемія готує вечір-реквієм пам'яті загиблих на Майдані - ректор Володимир Рожок. Архів оригіналу за 28 травня 2014. Процитовано 21 травня 2014.
  16. Подяка ректору НМАУ. Архів оригіналу за 21 травня 2014. Процитовано 21 травня 2014.
  17. Сотник, який переломив хід історії: Треба було дотискати. Українська правда. Архів оригіналу за 11 червня 2014. Процитовано 21 травня 2014.
  18. Сотник Парасюк розповів, як "Беркут" атакував консерваторію "коктейлями Молотова". Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 травня 2014.
  19. Засідання Вченої ради НМАУ ім. П. І. Чайковського. knmau.com.ua. НМАУ ім. П.І. Чайковського. Архів оригіналу за 30 травня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
  20. Статут Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського [Архівовано 2023-01-08 у Wayback Machine.], погоджений Конференцією трудового колективу протокол № 2 від 14 квітня 2020 р. і затверджений Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 18 травня 2020 р. № 1779, сторінка 2, п. 1.2, абзац 5.
  21. Відкритий лист до колективу Національної музичної академії України. The Claquers. 7 квітня 2022. Архів оригіналу за 8 січня 2023. Процитовано 20 червня 2022.
  22. Студенти та викладачі консерваторії підтримують перейменування закладу. Історична правда. Архів оригіналу за 8 січня 2023. Процитовано 21 червня 2022.
  23. Лист студентів НМАУ ім. П.І.Чайковського щодо виключення Чайковського з назви навчального закладу. The Claquers (укр.). 20 червня 2022. Процитовано 31 жовтня 2023.
  24. Лист студентів НМАУ ім. П.І.Чайковського щодо виключення Чайковського з назви навчального закладу - The Claquers. web.archive.org. 27 грудня 2022. Архів оригіналу за 27 грудня 2022. Процитовано 29 жовтня 2023.
  25. а б Про перейменування Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського. Офіс Президента України. 2 листопада 2022.
  26. Про перейменування Національної музичної академії України імені російського композитора П. І. Чайковського. Кабінет Міністрів України. 20 червня 2022.
  27. Перейменувати Національну музичну академію України імені П. І. Чайковського на Музичну Академію України. Офіс Президента України. 27 грудня 2022.
  28. Прошу переіменувати національну музичну академію України імені П. І. Чайковського. Офіс Президента України. 13 лютого 2023.
  29. Відкритий лист до колективу Національної музичної академії України. The Claquers. 7 квітня 2022. Архів оригіналу за 8 січня 2023. Процитовано 20 червня 2022.
  30. Чому Національна музична академія України не має носити ім’я Чайковського. Українська правда _Життя. Процитовано 29 жовтня 2023.
  31. Ім’я Петра Ілліча Чайковського — це тавро на шкірі раба. The Claquers (укр.). 21 червня 2022. Процитовано 27 жовтня 2023.
  32. Леонід Грабовський: Національна музична академія не має жодних підстав носити ім’я Чайковського. The Claquers (укр.). 4 березня 2023. Процитовано 29 жовтня 2023.
  33. а б Хотин, Ростислав (29 грудня 2022). «Корінна російська людина». Чи варто усувати ім’я Чайковського з назви Національної музичної академії?. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 27 жовтня 2023.
  34. Київська консерваторія виступила за збереження в назві імені Чайковського. Історична правда. 20 червня 2022.
  35. Чайковський українець? Реакція музикантів на сумнівне рішення керівництва консерваторії. The Claquers. 18 червня 2022. Архів оригіналу за 18 червня 2022. Процитовано 20 червня 2022.
  36. Що нам робити з Чайковським? Чи можна вважати українським композитора, який є представником “русского міра”. novynarnia.com. 22 червня 2022. Архів оригіналу за 23 червня 2022. Процитовано 23 червня 2022.
  37. Чайковський був росіянином, НА ЧОРТА він комусь треба! Інтерв'ю з ІГОРЕМ КОНДРАТЮКОМ [Архівовано 2022-06-24 у Wayback Machine.] // Факти ICTV. — 2022. — 22 червня.
  38. Чому керівництво НМАУ тримається за Чайковського?. LB.ua. 24 червня 2022. Процитовано 31 жовтня 2023.
  39. Київська консерваторія відмовляється дерусифікуватися. portal.lviv.ua (укр.). Процитовано 31 жовтня 2023.
  40. Громадське радіо | Слухайте. думайте. Громадське радіо (укр.). Процитовано 31 жовтня 2023.
  41. Чому Національна музична академія України має прокинутися. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 31 жовтня 2023.
  42. На захист Чайковського від маразматиків та Національної музичної академії від ганьби. Антон Дробович. localhistory.org.ua (укр.). Процитовано 31 жовтня 2023.
  43. "Він називав себе росіянином": студенти Київської консерваторії проти імені Чайковського в назві. 24 Канал (укр.). 24 червня 2022. Процитовано 31 жовтня 2023.
  44. Колектив академії у Києві відмовився прибрати з назви ЗВО ім'я Чайковського, — міністр. Фокус. 27 грудня 2022.
  45. У Києві не хочуть перейменовувати знаменитий виш: розгорається скандал. РБК-Украина (укр.). Архів оригіналу за 28 грудня 2022. Процитовано 29 грудня 2022.
  46. Національна музична академія вирішила залишити в назві ім’я Чайковського. У МКІП розчаровані. novynarnia.com (укр.). 26 грудня 2022. Архів оригіналу за 28 грудня 2022. Процитовано 29 грудня 2022.
  47. Професорка київської консерваторії звільнилась через відмову прибрати з назви ім’я Чайковського. LB.ua. 2 березня 2023. Процитовано 31 жовтня 2023.
  48. Перун, В. Із музичної академії ім. Чайковського звільнився ще один викладач. Лівий берег. 3 березня 2023.
  49. З київської консерваторії звільнилася композиторка Алла Загайкевич. Громадське радіо. 7 березня 2023.
  50. Осадча, Я. Київська консерваторія виступила за збереження в назві імені Чайковського. Українська правда. 18 червня 2022.
  51. Національна музична академія України імені П. І. Чайковського взяла участь у роботі міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми ідентичності культурної спадщини України в умовах російсько-української війни та у повоєнний період». НМАУ. 2 червня 2023.
  52. Експертний висновок щодо встановлення генетичної належності та національної ідентичності творчої спадщини композитора і громадського діяча Петра Чайковського традиціям вітчизняної музичної культури, генетичному коду та ментальності цивілізованого українства. Додаток до листа НДІУ від 25.01.2023 р. № 12. Науково-дослідний інститут українознавства МОН України. 25 січня 2023.
  53. Павко А. І. Культурно-мистецька спадщина П. Чайковського в контексті історії та сучасності: проблеми української ідентичності [Архівовано 2023-10-29 у Wayback Machine.] // Проблеми ідентичності культурної спадщини України в умовах російсько-української війни та у повоєнний період : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. — К., 2023. — С. 232—235.
  54. Ім’я Петра Ілліча Чайковського — це тавро на шкірі раба. The Claquers (укр.). 21 червня 2022. Процитовано 27 жовтня 2023.
  55. а б в Страсті за Петром. До теми «Чайковський і Україна». The Claquers (укр.). 8 березня 2023. Процитовано 27 жовтня 2023.
  56. а б в Бондаренко, А. Щодо доцільності використання імені Чайковського у назвах закладів освіти України // Věda a perspektivy. — 2023. — № 2 (№ 21). — С. 321—336.
  57. УІНП. Національна музична академія України імені П. І. Чайковського. УІНП (укр.). Процитовано 14 грудня 2023.
  58. Китайская компания подарила академии им.Чайковского 300 кларнетов - INVIDEOTOUR. invideotour.com. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 5 грудня 2019.
  59. Архівована копія. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 13 квітня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  60. 914 UNESCO CHAIRS as at 1/12/2022/ 914 CHAIRES UNESCO au 1/12/2022
  61. Безвухий, Півтон (пʼятниця, 10 березня 2023 р.). Музична скриня: Кафедра UNESCO в Київській консерваторії. Музична скриня. Процитовано 24 жовтня 2023.
  62. У Києві відкрили першу у світі музичну кафедру ЮНЕСКО. Укрінформ. 9 березня 2023.
  63. Members. Opera Europa. 2023.
  64. admin (22 червня 2019). Музична Академія знову перша!. НОВИНИ УКРАЇНИ (укр.). Процитовано 18 квітня 2024.
  65. Консолідований рейтинг вишів України 2019 року. Освіта.UA. Процитовано 5 лютого 202.
  66. Киришин, Д. Київська консерваторія потрапила до ТОП—100 найавторитетніших вишів світу. Znaj.ua. 19 квітня 2023.
  67. Паламарчук, М. Рейтинг кращих мистецьких вищих навчальних закладів України за 2022—2023 рік. Переможцем у рейтингу стала Національна музична академія України імені П. І. Чайковського. Kyiv Post. 2 серпня 2023.
  68. Найкращі мистецькі заклади вищої освіти України. Освіта.ua.
  69. Кучер Л. І. Українські оперні студії: історія і сучасність. Харків: Торсінг, 2002. С. 75.
  70. Голинська О. У Києві пройде ІХ Міжнародна Пасхальна асамблея // Ольга Голинська. Музика. Інтернет-журнал. — 2017. — 14 квітня. Архів оригіналу за 21 листопада 2018. Процитовано 29 квітня 2017.
  71. Походжей П. І. Підготовка фахівців в Оперній студії Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. — C. 79-86.
  72. ГОЛУБНИЧИЙ Сергій Володимирович. musictheatre.kiev.ua. Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 18 грудня 2019.
  73. Україна прощається з видатним співаком. ukrinform.ua. Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 18 грудня 2019.
  74. Макулатурна опера. У київській консерваторії склали іспит за музикою Пуччіні. kreschatic.kiev.ua. Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 18 грудня 2019.
  75. (3) Opera Studio of National P.I.Tchaikovsky Musical - Дописи. facebook.com. Архів оригіналу за 26 грудня 2023. Процитовано 18 грудня 2019. {{cite web}}: Недійсний |мертвий-url=dead (довідка)
  76. Г. Доніцетті «Дон Паскуале». facebook.com. Архів оригіналу за 11 жовтня 2022. Процитовано 26 грудня 2019.
  77. Ректор Максим Тимошенко: НМАУ сприймає лише світовий рівень!. narodna.pravda.com.ua. Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 5 грудня 2019.
  78. Музична скриня: «Іспанську годину» інсценували українською. music-ukr.blogspot.com. Архів оригіналу за 8 червня 2018. Процитовано 7 червня 2018.
  79. «Медіум» Джанкарло Менотті прозвучав в оновленій версії. Світова музична класика – українською!. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 5 грудня 2019. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  80. ВІДПОВІДЬ ВЧЕНОЇ РАДИ НА ЗВЕРНЕННЯ СТУДЕНТІВ АКАДЕМІЇ. knmau.com.ua. НМАУ. Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 25 грудня 2019.
  81. Відкритий лист ректору Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, професору М. О. Тимошенку – Слово Просвіти. slovoprosvity.org. Архів оригіналу за 15 грудня 2019. Процитовано 5 грудня 2019.
  82. Ще один відкритий лист ректорові Національної музичної академії України ім. Петра Чайковського, професорові М. О. Тимошенку – Слово Просвіти. slovoprosvity.org. Архів оригіналу за 28 листопада 2019. Процитовано 11 грудня 2019.
  83. Українці звернулися до Бородянського з приводу мови опери. day.kyiv.ua. Архів оригіналу за 19 грудня 2019. Процитовано 11 грудня 2019.
  84. Чи заборонять українські переклади опер Моцарта?. uain.press. Український інтерес. Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 11 грудня 2019.
  85. Безвухий, Півтон (субота, 4 березня 2023 р.). Музична скриня: Весілля Фігаро українською в Київській консерваторії. Музична скриня. Процитовано 8 березня 2023.
  86. Представлення новообраного ректора НМАУ ім. П.І. Чайковського. Національна музична академія України імені П.І. Чайковського. Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 7 грудня 2018.

Джерела та література

[ред. | ред. код]
  • Академія музичної еліти: Історія та сучасність — до 90-річчя Національної музичної України ім. П. І. Чайковського / В. І. Рожок (голова ред. кол.), А. П. Лащенко (авт.-упоряд.). — Київ: Музична Україна, 2004. — 512 с.
  • Бондарчук П. М. Національна музична академія України імені П. Чайковського // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 268. — ISBN 978-966-00-1061-1.
  • Історія кафедри духових і ударних інструментів Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського у фотографіях / В. Т. Посвалюк, К. В. Посвалюк. — К. : НМАУ ім. П. І. Чайковського, 2010. — 221 с. : іл., портр. ; 24 см. — Частина тексту парал. рос., англ. — Бібліогр.: с. 220—221 (29 назв) та в підрядк. прим. — 300 пр. — ISBN 978-966-7357-55-9
  • Національній музичній академії України ім. П. І. Чайковського 100 років / авт.-упоряд. В. Рожок. — К.: Муз. Україна, 2013. — 512с
  • Хурсина Ж. И. Выдающиеся педагоги-пианисты Киевской консерватории (1917—1938). — К.: Муз. Україна, 1990. — 133 с.: ил. — Библиогр.: с. 124—132 (216 назв.).

Література

[ред. | ред. код]
  1. Київське музичне училище. Нарис діяльності 1868-1924 роки by Київська муніципальна академія музики ім. Р. М. Глієра - issuu. issuu.com. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 30 травня 2020.
  2. Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр: [монографія]: Ч.ІІ. — Івано-Франківськ, «Плай» 2012. — С.194

Посилання

[ред. | ред. код]