Перейти до вмісту

Набережна Орфевр (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Набережна Орфевр
Quai des orfèvres
Жанрдрама
РежисерАнрі-Жорж Клузо
ПродюсерРоже де Венлоо
Луї Віпф
СценаристАнрі-Жорж Клузо
Жан Феррі
На основіДопустима самооборона
Станісласа-Андре Стемана
У головних
ролях
Луї Жуве
Сюзі Делер
Бернар Бліє
ОператорАрман Тірар
КомпозиторФрансіс Лопес
Художникпостановник: Макс Дюї
костюми: Жак Фат
КінокомпаніяMajestic Films
Дистриб'юторCoronis
Тривалість105 хв.
Мовафранцузька
КраїнаФранція Франція
Рік1947
Дата виходуФранція Франція:3 жовтня 1947
DVD-реліз: 3 березня 1999[1]
IMDbID 0039739 Редагувати інформацію у Вікіданих
РейтингIMDb: 7.7/10 зірок

«Набережна Орфевр» (інший переклад назви «Набережна ювелірів»; фр. Quai des orfèvres) французька кримінальна драма 1947 року, поставлена режисером Анрі-Жоржем Клузо за романом бельгійського письменника Станісласа-Андре Стемана[fr] «Допустима самооборона» (фр. Légitime défense, 1942)[2]. Назва фільму пов'язана з адресою, за якою розташований комісаріат паризької поліції, — Набережна Орфевр, 36. За роботу над цим фільмом Анрі-Жорж Клузо отримав приз за найкращу режисерську роботу на Венеційському міжнародному кінофестивалі 1947 року .

Сюжет

[ред. | ред. код]

Перед співачкою Женні Ламур відкриваються перспективи кар'єри в невеликому мюзик-холі. Женні, що виросла у бідній сім'ї, життєрадісна, цілеспрямована і амбітна. Продюсер Бріньон, розпусний старий, великий любитель подивитися на голих красунь перед об'єктивом, приваблює її вигідним контрактом. Проте Моріс, чоловік Женні, а за сумісництвом — її піаніст-акомпаніатор, ревнує, як тигр. Він при свідках погрожує Бріньону розправою. Дізнавшись, що Женні серед ночі вирушила на побачення до старого, він поспішає до будинку Бріньона з твердим наміром убити його, проте виявляє, що роботу вже зроблено: бездиханний Бріньон лежить в калюжі крові. Женні зізнається найкращій подрузі — фотографові Дорі, що палає до Женні нерозділеним коханням, — що це вона убила Бріньона, ударивши його по голові пляшкою шампанського. За її словами, він занадто розпустив руки.

Розслідування веде інспектор Антуан, що живе з сином — маленьким негреням, привезеним з колоній. Моріс — підозрюваний № 1. Усі докази проти нього. Його заарештовують; у різдвяну ніч він намагається перерізати собі вени в камері. Проте допомога приходить вчасно: його життя врятоване. Женні у відчаї в усьому зізнається інспекторові. Проте Антуан вже знайшов справжнього вбивцю: дрібного шахрая і автомобільного злодія.

В ролях

[ред. | ред. код]
Луї Жуве····інспектор Антуан
Сюзі Делер····Женні Ламур
Сімона Ренан····Дора
Бернар Бліє····Моріс Мартіно
Шарль Дюллен····Бріньон
П'єр Ларкей····Еміль
Реймон Бюссьєр····Альбер
Рене Бланкар····начальник поліції
Лео Лапара····Марчетті
Клодін Дюпуї····Манон
Жанна Фюзьє-Жир····дама в роздягальні

Визнання

[ред. | ред. код]
Нагороди та номінації фільму «Набережна Орфевр»[3]
Рік Кінофестиваль/кінопремія Категорія/нагорода Номінант Результат
1947 Венеційський міжнародний кінофестиваль Міжнародний Гран-прі Набережна Орфевр Номінація
1947 Найкращий режисер Анрі-Жорж Клузо Перемога
1949 Премія Алана Едгара По Найкращий іноземний фільм Набережна Орфевр Перемога

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Лурселль, Жак. Quai des Orfèvres/Набережная Орфевр // Авторская энциклопедия фильмов. — СПб. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. 2. — С. 1014-1017. — 3000 прим. — ISBN 978-5-904175-02-3.(рос.)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Quai des Orfèvres (DVD) на сайті AlloCiné
  2. Bessy, Maurice; Chirat, Raymond (1986). Histoire du Cinéma français [encyclopédie des films 1940-1950] (вид. Pygmalion/Gérard Watelet). с. 599. ISBN 2-85704-221-3.
  3. Нагороди та номінації фільму «Набережна Орфевр» на сайті IMDb

Посилання

[ред. | ред. код]