Набережна Орфевр (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Набережна Орфевр
Quai des orfèvres
Жанр драма
Режисер Анрі-Жорж Клузо
Продюсер Роже де Венлоо
Луї Віпф
Сценарист Анрі-Жорж Клузо
Жан Феррі
На основі Допустима самооборона
Станісласа-Андре Стемана
У головних
ролях
Луї Жуве
Сюзі Делер
Бернар Бліє
Оператор Арман Тірар
Композитор Франсіс Лопес
Художник постановник: Макс Дюї
костюми: Жак Фат
Кінокомпанія Majestic Films
Дистриб'ютор Coronis
Тривалість 105 хв.
Мова французька
Країна Франція Франція
Рік 1947
Дата виходу Франція Франція:3 жовтня 1947
DVD-реліз: 3 березня 1999[1]
IMDb ID 0039739
Рейтинг IMDb: 7.7/10 stars

«Набережна Орфевр» (інший переклад назви — «Набережна ювелірів»; фр. Quai des orfèvres) — французька кримінальна драма 1947 року, поставлена режисером Анрі-Жоржем Клузо за романом бельгійського письменника Станісласа-Андре Стемана[fr] «Допустима самооборона» (фр. Légitime défense, 1942)[2]. Назва фільму пов'язана з адресою, за якою розташований комісаріат паризької поліції, — Набережна Орфевр, 36. За роботу над цим фільмом Анрі-Жорж Клузо отримав приз за найкращу режисерську роботу на Венеційському міжнародному кінофестивалі 1947 року .

Сюжет[ред. | ред. код]

Перед співачкою Женні Ламур відкриваються перспективи кар'єри в невеликому мюзик-холі. Женні, що виросла у бідній сім'ї, життєрадісна, цілеспрямована і амбітна. Продюсер Бріньон, розпусний старий, великий любитель подивитися на голих красунь перед об'єктивом, приваблює її вигідним контрактом. Проте Моріс, чоловік Женні, а за сумісництвом — її піаніст-акомпаніатор, ревнує, як тигр. Він при свідках погрожує Бріньону розправою. Дізнавшись, що Женні серед ночі вирушила на побачення до старого, він поспішає до будинку Бріньона з твердим наміром убити його, проте виявляє, що роботу вже зроблено: бездиханний Бріньон лежить в калюжі крові. Женні зізнається найкращій подрузі — фотографові Дорі, що палає до Женні нерозділеним коханням, — що це вона убила Бріньона, ударивши його по голові пляшкою шампанського. За її словами, він занадто розпустив руки.

Розслідування веде інспектор Антуан, що живе з сином — маленьким негреням, привезеним з колоній. Моріс — підозрюваний № 1. Усі докази проти нього. Його заарештовують; у різдвяну ніч він намагається перерізати собі вени в камері. Проте допомога приходить вчасно: його життя врятоване. Женні у відчаї в усьому зізнається інспекторові. Проте Антуан вже знайшов справжнього вбивцю: дрібного шахрая і автомобільного злодія.

В ролях[ред. | ред. код]

Луї Жуве ···· інспектор Антуан
Сюзі Делер ···· Женні Ламур
Сімона Ренан ···· Дора
Бернар Бліє ···· Моріс Мартіно
Шарль Дюллен ···· Бріньон
П'єр Ларкей ···· Еміль
Реймон Бюссьєр ···· Альбер
Рене Бланкар ···· начальник поліції
Лео Лапара ···· Марчетті
Клодін Дюпуї ···· Манон
Жанна Фюзьє-Жир ···· дама в роздягальні

Визнання[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації фільму «Набережна Орфевр»[3]
Рік Кінофестиваль/кінопремія Категорія/нагорода Номінант Результат
1947 Венеційський міжнародний кінофестиваль Міжнародний Гран-прі Набережна Орфевр Номінація
1947 Найкращий режисер Анрі-Жорж Клузо Перемога
1949 Премія Алана Едгара По Найкращий іноземний фільм Набережна Орфевр Перемога

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Лурселль, Жак. Quai des Orfèvres/Набережная Орфевр // Авторская энциклопедия фильмов. — СПб. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. 2. — С. 1014-1017. — 3000 прим. — ISBN 978-5-904175-02-3.(рос.)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Quai des Orfèvres (DVD) на сайті AlloCiné
  2. Bessy, Maurice; Chirat, Raymond (1986). Histoire du Cinéma français [encyclopédie des films 1940-1950] (вид. Pygmalion/Gérard Watelet). с. 599. ISBN 2-85704-221-3.
  3. Нагороди та номінації фільму «Набережна Орфевр» на сайті IMDb

Посилання[ред. | ред. код]