Набережне (Івано-Франківський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Набережне
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Івано-Франківський район
Громада Більшівцівська селищна громада
Основні дані
Засноване 1950
Населення 71
Площа 0,467 км²
Густота населення 152,03 осіб/км²
Поштовий індекс 77141
Телефонний код +380 03431
Географічні дані
Географічні координати 49°14′56″ пн. ш. 24°51′22″ сх. д. / 49.24889° пн. ш. 24.85611° сх. д. / 49.24889; 24.85611Координати: 49°14′56″ пн. ш. 24°51′22″ сх. д. / 49.24889° пн. ш. 24.85611° сх. д. / 49.24889; 24.85611
Місцева влада
Адреса ради 77140, с. Дитятин
Карта
Набережне. Карта розташування: Україна
Набережне
Набережне
Набережне. Карта розташування: Івано-Франківська область
Набережне
Набережне
Мапа

Набережне́ — село Більшівцівської селищної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області. До 1946 року називалося Библо.[1]

Назва[ред. | ред. код]

7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР село Библо перейменовано на Набережне[2].

Історія[ред. | ред. код]

Вперше згадується у дарчій грамоті опольського князя Владислава 31 серпня 1375 р.[3]

На думку Ігоря Мицька, від давньої назви села — Библо — походить родове прізвище бояр Бибельських.[4]

Згадується 4 березня 1437 року в книгах галицького суду[5]. Ян Бучацький у 1453 році отримав маєток у селі від свого стрийка Міхала «Мужила» Бучацького, став підписуватись з Литвинова і Библа.[6]

1469 року було укладено угоду між львівському архиєпископу РКЦ Григорієм Сяноцьким та Миколаєм Карнковським з Медухи стосовно розмежування саджавок між Медухою та Библом.[7]

У 1939 році в селі проживало 730 мешканців (290 українців, 420 поляків, 20 євреїв)[8].

Па'мятки[ред. | ред. код]

Церква у селі Набережне.jpg

Церква святої Параскеви (1863 року, дерев'яна) належить до дахового (хатнього) типу, є однозрубною дводільною спорудою.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Дерев'яна сакральна архітектура Опілля. Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 15 серпня 2014. 
  2. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7.6.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Станіславської області»
  3. Дарча грамота опольського князя Владислава Юськові зі Скорнич на довічне володіння с. Бибель і війтівством з дворищем у с. Добра Вода Галицького повіту. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 24 липня 2021. 
  4. * Мицько Ігор. Дмитро Дядько: генеалогічний етюд [Архівовано 4 листопада 2014 у Wayback Machine.]. — Ч. 5.
  5. Akta grodzkie i ziemskie… [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] — T. XII. — S. 19. — № 159. (лат.)
  6. Boniecki Adam. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Cz. 1. — t. 2. — S. 216. (пол.)
  7. Meducha // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 230. (пол.) — S. 230. (пол.)
  8. Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 66.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]