Набієв Рахмон Набійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рахмон Набійович Набієв
тадж. Раҳмон Набиевич Набиев


Прапор
Президент Таджикистану
2 грудня 1991 — 7 вересня 1992
Попередник: Махкамов Кахар Махкамович
Іскандаров Акбаршо Іскандрович (в.о.)
Наступник: Іскандаров Акбаршо Іскандрович (в.о.)
Емомалі Рахмон
Прапор
Голова Верховної Ради Таджикистану
23 вересня 1991 — 7 жовтня 1991
Попередник: Аслонов Кадриддин Аслонович
Наступник: Акбаршо Іскандрович Іскандаров
Прапор
Перший секретар ЦК КП Таджикистану
20 квітня 1982 — 14 грудня 1985
Попередник: Расулов Джабар Расулович
Наступник: Махкамов Кахар Махкамович
Прапор
Голова Ради Міністрів Таджицької РСР
20 липня 1973 — 20 квітня 1982
Попередник: Кахаров Абдулахад Кахарович
Наступник: Махкамов Кахар Махкамович
 
Партія: КПРС (1961–1991)
Освіта: Ташкентський інститут ірригації та механізації сільського господарства
Народження: 5 жовтня 1930(1930-10-05)
Шайхбурхон, Бободжонгафуровський район, Согдійська область, Таджицька РСР, СРСР
Смерть: 11 квітня 1993(1993-04-11) (62 роки)
Худжанд, Согдійська область, Таджикистан
Поховання: Худжанд
Країна: СРСР і Таджикистан
Релігія: іслам і сунізм
Діти: сини: Рустам і Рашид
дочка: Мунаварра
Нагороди:
Орден Леніна
Орден Жовтневої Революції Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора

Рахмон Набійович Набієв (тадж. Раҳмон Набиевич Набиев, нар. 5 жовтня 1930 — 11 квітня 1993) — таджицький державний діяч, голова Верховної Ради Таджикистану (1991), президент Таджикистану (19911992).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 5 жовтня 1930 року в кишлаку Шайхбурхон Худжандського району.

Таджицька РСР[ред. | ред. код]

З 1946 року — обліковець в колгоспі. У 1954 році закінчив Ташкентський інститут іригації і механізації сільського господарства

З 1954 року працював головним інженером Іспісорської машинно-тракторної та директором Ходжентської ремонтно-технічної станцій Таджицької РСР (у 1959—1960 роках).

Член КПРС з 1960 року.

У 1960—1961 роках — в апараті Міністерства сільського господарства Таджицької РСР: начальник головного управління, заступник голови об'єднання «Таджиксільгосптехніка».

З 1961 року — на партійній роботі: заступник завідувача, завідувач відділу ЦК КП Таджикистану (1961—1963), інспектор Середньоазіатського бюро ЦК КПРС (1963—1964), інспектор, завідувач відділу ЦК КП Таджикистану (1964—1971).

19711973 — міністр сільського господарства Таджицької РСР

19731982 — голова Ради Міністрів Таджицької РСР

19821985 — Перший секретар ЦК Компартії Таджикистану. У 1985 році знятий з займаної посади за пристрасть до алкоголю.[1]

19861991 — голова президії Центральної ради Товариства охорони природи Таджикистану.

19761986 — член Центральної ревізійної комісії КПРС. Був депутатом Ради Союзу Верховної Ради СРСР 9-11 скликань (1974–1989) від Таджицької РСР[2].

У 1990 році обраний депутатом Верховної Ради республіки, а у вересні 1991 року стає її головою.

Президент Таджикистану[ред. | ред. код]

24 листопада 1991 року відбулись президентські вибори, перемогу на яких отримав Рахмон Набієв, набравши 56,92% голосів виборців[3]. Його головний суперник Давлат Худоназаров набрав 30% голосів[4]. Опозиція звинуватила владу у фальсифікації виборів.[4] 21 грудня Рахмон Набієв в Алмати підписав протокол по створенню СНД. 15 травня 1992 року Рахмон Набієв підписав в Ташкенті договір про колективну безпеку (ДКБ). 2 березня 1992 року бере участь у піднятті прапора Таджикистану навпроти штаб-квартири ООН. Таджикистан стає повноправним членом ООН.

В ході громадянської війни у Таджикистані 7 вересня 1992 року подав у відставку під тиском натовпу.

Помер 11 березня 1993 року у своєму будинку в Худжанді.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]