Наводницький міст

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Наводницький міст
Наводницький міст
На дальньому плані горить дерев'яний Наводницький міст (фотографія вересня 1941 року)
50°25′39″ пн. ш. 30°34′55″ сх. д. / 50.42763888891677482° пн. ш. 30.58194444447178029° сх. д. / 50.42763888891677482; 30.58194444447178029Координати: 50°25′39″ пн. ш. 30°34′55″ сх. д. / 50.42763888891677482° пн. ш. 30.58194444447178029° сх. д. / 50.42763888891677482; 30.58194444447178029
Країна Flag of the Ukrainian Soviet Socialist Republic.svg Україна
Розташування Київ
Перетинає Дніпро
Відкрито 1915
Закрито 1953

Наводницький міст. Карта розташування: Київ
Наводницький міст
Наводницький міст
Наводницький міст (Київ)
CMNS: Наводницький міст на Вікісховищі

Наводни́цький міст — загальна назва декількох мостів через Дніпро, які існували з 1713-го по 1953 рік у Києві.

За літописними відомостями ще в ХХІ століттях на Дніпрі поблизу гирла Либеді існував один з основних київських перевозів. В XVI столітті в цьому місці діяв Наводницький перевіз, що складався з двох поромів і дерев'яного мосту через Тельбін (на той час — затока Дніпра).

Наводницький казенний наплавний міст почали наводити з 1713 року, розбираючи його на час льодоходу.

У 1744 році був збудований стаціонарний дерев'яний міст довжиною 450 сажнів з мотузками, звитими з лози, який належав Києво-Печерській лаврі.

Стратегічний міст[ред. | ред. код]

У 1915 році на початку 1-ї світової війни тут споруджено стратегічний дерев'яний міст на пальовій основі, який був спалений 9 червня 1920 року відступаючими польськими військами за наказом генерала Е. Ридз-Смігли. У березні 1921 року його було відбудовано[1][2] і він проіснував до середині 1930-х років. В 1935 році замість нього введено в дію ще один дерев'яний міст[джерело?], який був зруйнований у вересні 1941 року.

Проект 1930-х років[ред. | ред. код]

В середині 1930-х років був розроблений проект, а у 1939 році розпочате спорудження постійного металевого моста з опорами на кесонній основі[3] наскрізної балкової системи з невеликими прогонами, які надавали можливість здійснювати швидку заміну пошкоджених елементів (автори: інженер В. М. Вахуркін, архітектор К. М. Яковлєв[ru]).

На початок війни будівництво не було закінчено. Тож при німецькій владі на його опорах було побудовано тимчасовий міст фон Райхенау (нім. Brücke von Reichenau), позначений на мапі 1943 року[4], названий на честь німецького воєначальника генерал-фельдмаршала Вальтера фон Райхенау. Міст було підірвано під час боїв за Київ восени 1943 року.

Післявоєнні тимчасові мости[ред. | ред. код]

Після визволення Києва в листопаді 1943 року саперними частинами Радянської Армії був споруджений низьководний[5] Наводницький міст, який проіснував до весни 1944 року. З 1944 року діяв висоководний[5] міст. Незабаром після побудови у 1953 році поруч моста ім. Є. О. Патона Наводницький міст був розібраний. Нині залишились лише кілька залишків старих опор, які іноді за низького рівня води можна побачити над поверхнею Дніпра.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]