Навроцький Василь Васильович
| Навроцький Василь Васильович | |
|---|---|
| Народився |
1851 Кременчук, Полтавська губернія, Російська імперія |
| Помер |
6 травня 1911 Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія |
| Поховання | Другий християнський цвинтар |
| Діяльність | редактор |
Василь Васильович Навроцький (1851, Кременчук, Полтавська губернія, Російська імперія — 6 травня 1911, Одеса, Російська імперія) — російський дворянин, одеський видавець, меценат.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в родині чиновника Кременчуцької провіантській комісії і орендаря землі.
Освіту здобув в полтавській гімназії. Після того, як батько розорився, оселився в Одесі, де отримав роботу експедитора в друкарні Петра Францова. Через кілька років, в листопаді 1872 року придбав у губернського секретаря, редактора і видавця «Новоросійського телеграфу» Олександра Серебренникова право на видання газети «Одеський листок оголошень» розміром в один лист. Через 7 років після відкриття газету визнали офіційно, дозволивши їй друкувати урядові розпорядження. У 1880 році газета отримала назву «Одеський листок».
Власник першого в Одесі і Російській імперії автомобіля (1891), який був привезений з подорожі Францією. Автомобіль — один з перших зразків уславленого в подальшому «Бенц», екіпаж, мав потужність 2,5 кінських сили.
У 1891 від доходів від газети збудував будинок, в якому розмістив редакцію газети.
Помер від аневризми аорти. Все своє майно заповів дружині Софії Матвіївні Навроцькій, яка продовжила справу.
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
Місце поховання відреставроване у травні 2018[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Журналист XIX века: в Одессе нашли и восстановили могилу издателя и коммерсанта Навроцкого [Архівовано 13 травня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Одесситы чтят память «Газетного Льва, доброго и отзывчивого человека и учителя» [Архівовано 13 травня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
|
