Навроцький Володимир Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Навроцький Володимир Володимирович
Навроцький з дружиною, 2012 р. Ялта..JPG
Народився 6 червня 1928(1928-06-06)
Полтава, Українська СРР, СРСР
Помер 8 листопада 2014(2014-11-08) (86 років)
Ялта
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність лікар
Alma mater Харківський національний медичний університет
Науковий ступінь доктор медичних наук[d]
Навроцький Володимир Володимирович. Квітень 2012 р.
Навроцький В. В. (в центрі) серед учасників І. Конференції у Сонячногірську (Крим), присвяченій М.Коцюбинському, 2011 р.
Навроцький В. В. Стенд «На підтримку музею Коцюбинського в Сонячногірському», 2011 р.
Навроцький В. В. з дружиною, 2012 р. Ялта.

Навроцький Володимир Володимирович (1928, Полтава — 2014, Ялта) — український вчений, доктор медичних наук, професор, громадський діяч, краєзнавець. Мешкав у м. Ялта, АР Крим.

Біографія[ред. | ред. код]

У 1946 році вступив до Харківського медичного інституту, який закінчив з відзнакою в 1953 році і був направлений на роботу фтизіатром в санаторій Шарівка Харківської області. У 1954 році Міністерством охорони здоров'я України був переведений на роботу в Ялтинський протитуберкульозний диспансер, де зробив перші свої наукові публікації. У 1958 році, вступив до аспірантури Київського НДІ туберкульозу, звідки перевівся в аспірантуру Ялтинського НДІ туберкульозу. З 1962 року науковий співробітник цього НДІ. У 1963 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук на тему «Деякі питання діагностики та особливості перебігу туберкульозу первинного періоду у дорослих в умовах Південного берега Криму».

У 1975 р. захистив докторську дисертацію в центральному інституті туберкульозу (м. Москва) на тему «Комплексне санаторно-кліматичне лікування хворих деструктивними формами туберкульозу легень при застосуванні антибактеріальної терапії».

Всього за роки роботи в НДІ ім. Сеченова (30 років) брав активну участь у підготовці фахівців — фтизіатрів, пульмонологів, виступаючи з лекціями на кафедрі удосконалення лікарів, при НДІ входячи в комісії по атестації лікарів, керуючи дисертаційними роботами.

Брав участь з доповідями у багатьох союзних, республіканських з'їздах фтизіатрів, пульмонологів, надавав методичну допомогу фтизіатрична служба республік Союзу.

Після виходу на пенсію продовжує роботу в медичному кооперативі, опублікував кілька книг з пропаганди здорового способу життя та застосування з лікувальною метою природних природних чинників.

Наукові інтереси[ред. | ред. код]

З питань діагностики лікування туберкульозу, застосування антибактеріальної терапії, розробок оригінальних методик (в інтермітуючому режимі), нових методів кліматолікування, режимів рухової активності і т. д., опублікував 200 наукових статей в центральних клінічних журналах Союзу, окремих його республік і за кордоном, в тому числі 10 нових методик, отримані авторські свідоцтва.

Проводив і продовжує проводити активну роботу, спрямовану на збереження санаторної мережі Криму, унікального Південнобережного курорту для лікування хворих і з цією метою опублікував понад 100 статей, листів, звернень, в тому числі на адресу Президентів Росії, України.

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Голова Всеукраїнського товариства пропаганди діяльності і творчості М. М. Коцюбинського в Криму[1]. Співорганізатор і учасник у Сонячногірське (Крим) у 2011—2012 рр. І і ІІ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ І СУЧАСНІСТЬ».

Досліджує життя і творчу біографію ряду видатних українців у Криму, зокрема В.Вернадського, М.Коцюбинського.

Навроцький Володимир Володимирович доклав зусиль до вивчення Ялти як краєзнавець. Одна з його основних знахідок — Козацька віха (Ялта) — на околицях нп. Ореанда.

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]