Навроцький Олександр Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Навроцький Олександр Олександрович
Навроцький Олександр.jpg
Олександр Навроцький
Народився 28 липня (9 серпня) 1823(1823-08-09)
с. Антипівка Золотоніського повіту
Помер 10 (22) жовтня 1892(1892-10-22) (69 років)
Темір-Хан-Шура, Дагестан
Національність Українець
Діяльність поет, перекладач
Мова творів українська
Жанр історичний твір

Навро́цький Олекса́ндр Олекса́ндрович (*28 липня (9 серпня) 1823(18230809), с. Антипівка Золотоніського повіту — †10 (22) жовтня 1892, Темір-Хан-Шура, Дагестан) — український громадсько-політичний і культурний діяч, поет і перекладач, член Кирило-Мефодіївського братства.

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї безмаєтних дворян. Навчався в Золотоніському повітовому училищі і Полтавській гімназії. У 1847 p. закінчив філософський факультет Київського університету. Під впливом свого двоюрідного брата Миколи Гулака став кирило-мефодіївцем. Належав до радикального крила братства. Після закінчення університету в 1847 p. приїхав до Полтави шукати служби. Під час відвідин батьків у рідному селі був заарештований і відправлений до Петербурга. Відбувши піврічне ув'язнення у В'ятській тюрмі, був висланий до Єлабуги, працював писарем у земському суді. Після зняття поліційного нагляду з 1853 p. служив у державних установах у різних містах Російської імперії. Перекладав українською мовою світову класику. Писав поетичні твори, переважно на історичну тематику. Публікувався в журналах «Основа», «Зоря», «Киевская старина», альманасі «Складка».

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

На честь митця було названо вулицю у Полтаві та в с. Антипівка, Золотоніського району.

Джерела[ред. | ред. код]

Білоусько О. А., Мирошниченко В. І. Нова історія Полтавщини. Кінець XVIII — початок XX століття. Стор. 93-94