Навчальний центр прикордонної служби (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Навчальний центр підготовки молодших спеціалістів
NC DPSU Momota.png
Емблема
Країна Україна Україна
Вид Emblem of the State Border Guard Service of Ukraine.svg Прикордонна служба
Тип Навчальна частина
Розташування Оршанець (Черкаси)
Оборонець генерал-майор
Ігор Момот
Війни/битви Війна на сході України
Навчальний центр підготовки молодших спеціалістів Державної прикордонної служби України імені генерал-майора Ігоря Момота

Навчальний центр підготовки молодших спеціалістів Державної прикордонної служби України імені генерал-майора Ігоря Момота (в/ч 9930) — державний професійно-технічний навчальний заклад з підготовки молодшого персоналу для органів охорони державного кордону. Навчальний центр має третій атестаційний рівень. Підпорядкований Державній прикордонній службі України.

У жовтні 2014 року навчальний центр названий на честь Ігоря Федоровича Момота.

Історія[ред. | ред. код]

Після виведення Північної групи військ з Польщі у 1991 році, 76-й гвардійський танковий полк зі складу 20-ї танкової дивізії було передислоковано до України. 76-й танковий полк за часів Другої світової війни відзначився взяттям м. Аустерліц, проривом оборони супротивника на р. Вісла, а згодом — на р. Одер. У 1968 році полк брав участь у придушенні повстання в Чехословаччині.

1 травня 1992 року полк передано у розпорядження Державного комітету у справах охорони державного кордону України.[1]

1 липня 1992 року військову частину перейменовано у 1-й Оршанський навчальний прикордонний загін.[2]

Перший випуск навчальний загін зробив восени 1992 року за спеціальностями «стрільці», «водії», «майстри електроприладів».

6 грудня 2007 року Навчальний прикордонний загін отримав найменування — Навчальний Гвардійський Оршанський орденів Суворова, Кутузова і Олександра Невського центр ДПСУ.[3]

Війна на сході України[ред. | ред. код]

З березня 2014 року взяли участь в охороні державного кордону в зоні АТО у складі мотоманевреної групи 320 військовослужбовців Навчального центру.

52 військовослужбовця Навчального центру нагороджені державними нагородами та 140 військовослужбовців нагороджені відомчими нагородами за мужність і героїзм проявлені під час виконання завдань в зоні АТО.

7 жовтня 2014 року Указом Президента України Центру присвоєно почесне найменування «Імені генерал-майора Ігоря Федоровича Момота».[4]

Станом на 2016 рік в бойових діях прийняли участь понад 1000 військовослужбовців. Серед них 14 військовослужбовців загинули та 4 військовослужбовців вважаються зниклими безвісти.[5]

Завдання Навчального центру[ред. | ред. код]

Основне завдання центру — підготовка молодшого персоналу для органів охорони державного кордону. Центр здійснює підготовку, перепідготовку та підвищення професійної кваліфікації, пов'язану з впровадженням новітніх технологій виробництва чи сфери послуг, з формуванням у них необхідних економічних і організаційно-управлінських знань та комп'ютерної грамотності. Навчальний центр здійснює перепідготовку та підвищення професійної кваліфікації незайнятого населення.

Термін підготовки молодшого персоналу — до 6 місяців.

У Навчальному центрі одночасно може здійснюватися підготовка до 1000 військовослужбовців за різними напрямками підготовки.

За 25 років на базі Навчального центру підготовлено більше 90 тисяч молодших спеціалістів для органів охорони кордону.

Основні напрямками підготовки[ред. | ред. код]

  • молодший інспектор прикордонної служби «базова підготовка»;
  • дільничний інспектор прикордонної служби;
  • інспектор прикордонної служби;
  • інспектор прикордонної служби — дозиметрист.

З початком бойових дій на сході держави була перепрофільована система підготовки військовослужбовців на бойові спеціальності:

  • Оператор ПТРК;
  • Навідник ЗУ-23-2;
  • Навідник СПГ-9;
  • Водій-механік та навідник-оператор БТР («Когуар», «Тритон»);
  • Оператор БпЛА (БпАК);
  • Сапер;
  • Снайпер;
  • Оператор МТК.

Керівництво[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Директива МО України № 115/1/105
  2. наказ Командуючого ПВУ № 105
  3. Директива № 980
  4. http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/761/2014
  5. Прикордонник України №28 (5522). 22 липня 2016. 

Посилання[ред. | ред. код]