Навіз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Навіз
Naviz gerb.png Naviz prapor.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район/міськрада Рожищенський
Рада/громада Навізька сільська рада
Код КОАТУУ 0724584401
Основні дані
Засноване 1577
Населення 10078874
Площа 3,32 км²
Густота населення 326,81 осіб/км²
Поштовий індекс 45112
Телефонний код +380 3368
Географічні дані
Географічні координати 51°04′20″ пн. ш. 25°23′15″ сх. д. / 51.07222° пн. ш. 25.38750° сх. д. / 51.07222; 25.38750Координати: 51°04′20″ пн. ш. 25°23′15″ сх. д. / 51.07222° пн. ш. 25.38750° сх. д. / 51.07222; 25.38750
Середня висота
над рівнем моря
176 м
Водойми Стир,Лютиця,озеро Мале,Середнє,Святе
Відстань до
обласного центру
55 км
Відстань до
районного центру
22 км
Місцева влада
Адреса ради 45112, Волинська обл., Рожищенський р-н, с.Навіз, вул.Б.Хмельницького,7 , тел. 97-4-31
Карта
Навіз. Карта розташування: Україна
Навіз
Навіз
Навіз. Карта розташування: Волинська область
Навіз
Навіз
Мапа

Навіз у Вікісховищі?

Наві́з — село в Україні, в Рожищенському районі Волинської області. Населення становить 1085 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване на лівому березі річки Стир, на Волинсько-Подільському плато, на межі Волині і Полісся, при Лютиненцькому болоті, на схід від містечка Сокуль.

Віддаль від районного центру 22 км, від обласного 55 км.

Село з районним центром з'єднується шосейною дорогою, а також по річці Стир.

Недалеко від села три озера — Крайнє, Середнє, Святе і за переказами з'єднуються підземними джерелами. За озерами розташований ліс, переважно хвойний, з невеликими масивами мішаного лісу.

Село розміщується на так званому Волинсько-Подільському плато, західна частина якого вклинюється в Поліську зону.

Відомості з історії села сягають епохи пізнього палеоліту. В південній частині села в урочищі Гора на мисі першої надзаплавної тераси лівого берега річки Стир висотою 12-15 м над рівнем заплави — стоянка епохи пізнього палеоліту. З півночі її територія відокремлена від напільної тераси заплавою безіменного потічка (лівосторонній доплив Стиру), утворюючи своєрідну видовжено-трикутну у плані ділянку території берега. Ширина її найбільш вузької частини не перевищує 20-30 м, а найбільш широкої складає 60-80 м. Орієнтовно площа стоянки не перевищує 1 га. В південно-західній частині села в урочищі Лемінь на мисі першої надзаплавної тераси лівого берега річки Стир, висотою близько 7 м над рівнем заплави та за 300 м на південь від цвинтаря — поселення культури гребінцево-накольчастої кераміки площею близько 0,3 га.

За 0,8 км на південний захід від села на мисі першої надзаплавної тераси правого берега річки Лютиці висотою 4-5 м над рівнем заплави — багатошарове поселення культур гребінцево-накольчастої кераміки і давньоруського періоду X–XII ст., площею 2 га.

В літературних джерелах село Навіз згадується в 1577 р. Тут раніше був дрімучий ліс, але вигідне географічне становище. Протікала річка Стир, родючі ґрунти, але це не була головна причина заселення. Причиною заселення було те, що з промислових районів України вивозили людей в глухі місця, які піднімалися на боротьбу.

Тому і село називається Навіз, бо сюди були навезені люди.

Мікротопоніми[ред. | ред. код]

На теренах села — пасовище Ведмедиця, місцевість Острівки.

У селі є вулиці: Набережна, Молодіжна, Садова. В селі є традиція проводити так звані свята вулиць, зокрема такі свята проводилися у 2000 році — Набережної, у 2002 році — Молодіжної, у 2004 році — Садової.

Історія[ред. | ред. код]

Литовсько-польський період[ред. | ред. код]

Село вперше згадується 1577 року як власність Михайла Загоровського, який платив від нього за 4 дими, 2 городи, а князь Михайло Сокальський від 8 димів, 4 городів, а крім того Захарій Лагодовський від 2 димів.

У 1583 році платили з Навозу князь Марко Сокольський від 5 димів, і 2 городів, Камінецький від 4 димів і 1 кінного боярина, а Андрій Загоровський від 6 димів, З городів, 2 підсудків, 2 бояр.

У 16091753 роках село підпорядковувалося Острозькій ординації.

Близько 1640 року платив з Навозу Гнат Іловецький. У 1671 році село належало братам Іловецьких: Михайлові, Петру, Криштофу, Івану. Ця частина села належала до Іловицьких аж до 19 століття, коли то перейшла до Стемпковських.

Російська імперія[ред. | ред. код]

В часи Російської імперії належало до Рожищанської волості Луцького повіту Волинської губернії.

В кінці 19 століття в селі було 181 дворів і 1 076 жителів, а також був водяний млин.

За переписом 1911 року великі земельні наділи села належали поміщику М. Козанчю — 1,316 десятин.

Друга світова війна[ред. | ред. код]

21-23 вересня 1939 року коло села відбувалися бої між полком КОР «Глибоке» і радянською 87-ою стрілецькою дивізією, які після втечі командира полку полковника Зайончковського закінчились капітуляцією поляків[1].

У часі німецької окупації село належало до райхскомісаріату «Україна», генерального округу «Волинь-Поділля». Відвертий грабунок, нехтування потребами селян, жорстокий терор німецької окупаційної влади спонукали українців до опору. У відповідь нацисти застосовували масові репресії. За зрив поставок сільськогосподарської продукції та підтримку українського визвольного руху 15 червня 1943 року в селі Навіз розстріляно вісім осіб та спалено 25 господарств[2].

Символіка[ред. | ред. код]

Срібний «волинський» хрест в червоному полі на гербі підкреслює географічне розташування населеного пункту, зелений пагорб — це давня козацька могила, срібні хвилясті балки в поєднанні з синім — це річки Стир і Лютиця, які протікають через Навіз. Такі ж елементи герба відображені й на прапорі села.

Кольорова гама в цілому віддзеркалює кольори Волинського краю. Червоний — символ любові, мужності, сміливості, срібний — чистота, надія, зелений — символ родючості землі та добробуту, а також і природний ландшафт, в якому знаходиться Навіз, синій — колір води.

Населення[ред. | ред. код]

200 року в селі було 954 жителі, 401 осель, з яких 333 жилі та 68 — нежилі, і 383 господарства.

За даними перепису населення 2001 року рідною мовою визнали:

Мову Число осіб Відсоток
українську 97,26
російську 2,51
білоруську 0,11
вірменську 0,02
молдовську 0,02
польську 0,01
угорську 0,01

Релігія[ред. | ред. код]

У селі є Свято-Успенська православна церква та громада християн віри євангельської.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

В урочищі «Острів» 2001 року було відкрито пам'ятний знак «Козацькі могили».

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

У селі діє загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів та дошкільний навчальний заклад загального розвитку «Сонечко». Працюють гуртки художньої самодіяльності, драматичний гурток.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. В.Бешанов. Червоний бліцкриг
  2. О. Ю. Ленартович. Політика окупаційної влади на Волині в роки Другої світової війни та засоби її реалізації // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Історичні науки — № 22, 2009. — С. 283

Література[ред. | ред. код]

  • Nawóz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1885. — T. VI : Malczyce — Netreba. (пол.)
  • Мороз В. Село Навіз / В. Мороз, Г. Будчик // Минуле і сучасне Волині та Полісся: Рожище і рожищенці в історії Волині та України: проблеми волинезнавства: матеріали XXIII обласної наук.-практ. іст.-краєзн. конф. — Луцьк, 2007. — Вип. 23. — С. 127–142.
  • Погода в селі Навіз