Нагіагіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Нагіагіт.

Нагіагі́т (рос. нагиагит, англ. nagyagite, нім. Nagyagit m, Nagyatiterz n) — мінерал класу сульфідів, інтерметалічна сполука шаруватої будови.

Загальний опис[ред.ред. код]

Формула:

  1. За Є. Лазаренком: Pb5AuSbTe3S6.
  2. За К. Фреєм і Г. Штрюбелем: Pb5Au(Sb, Te)4S5 8.

Домішки Fe.

Склад у % (родовище Секеримб, Румунія): Pb — 55,44; Au — 8,43; Te — 18,92; Sb — 6,61; S — 9,69.

Сингонія тетрагональна або ромбічна.

Вид ромбодипірамідальний. Форми виділення: тонкотаблитчасті кристали та масивнозернисті й листуваті агрегати. Часто зустрічаються викривлені кристали.

В аншліфах проявляються складні мозаїчні двійники.

Спайність досконала.

Густина 7,41.

Твердість 1—1,5.

Колір і риса чорнуваті, свинцево-сірі.

Блиск металічний, сильний. Пластинки гнучкі. Трохи ковкий. Непрозорий.

Зустрічається в гідротермальних родовищах разом з алтаїтом та ін. телуридами, золотом, сульфідами і карбонатами. Сировина для одержання золота.

Знахідки: Кріппл-Крінк (шт. Колорадо, США), Калгурлі, Австралія, Манка (Алтай, РФ). Від назви родовища Секеримб — Над'яг у Румунії (A. G. Werner, 1789).

Син. — над'ягіт, блиск телуровий, руда телуриста листова.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]