Нагірне (Ренійський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Нагірне
Nagirne reni gerb.png Nagirne reni prapor.png
Герб Прапор
Нагірне - пам'ятник радянським воїнам-парашутистам.JPG
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район/міськрада Ренійський район Ренійський район
Рада/громада Нагірненська сільська рада
Код КОАТУУ 5124182401
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1812
Колишня назва Карагач (болг. Караагач, рум. Caragacii-Vechi)
Населення 2611
Площа 3,75 км²
Густота населення 696,27 осіб/км²
Поштовий індекс 68821
Телефонний код +380 4840
Географічні дані
Географічні координати 45°25′50″ пн. ш. 28°26′55″ сх. д. / 45.43056° пн. ш. 28.44861° сх. д. / 45.43056; 28.44861Координати: 45°25′50″ пн. ш. 28°26′55″ сх. д. / 45.43056° пн. ш. 28.44861° сх. д. / 45.43056; 28.44861
Середня висота
над рівнем моря
26 м
Водойми оз. Кагул
Місцева влада
Адреса ради 68821, Одеська обл., Ренійський р-н, с.Нагірне, вул.Шевченка,4-б , тел. 4-05-71
Карта
Нагірне. Карта розташування: Україна
Нагірне
Нагірне
Нагірне. Карта розташування: Одеська область
Нагірне
Нагірне

CMNS: Нагірне у Вікісховищі

Нагі́рне (болг. Караагач, рум. Caragacii-Vechi, до 1947 — Карагач) — село в Україні, у Ренійському районі Одеської області. Населення становить 2611 осіб. В національному складі переважають болгари.

Географія[ред. | ред. код]

Село Нагірне розташовано на Придунайській рівнині в західній частині Південного Придунайського степу (Буджацького) на березі озера Кагул, води якого омивають західну частину села. Площа села — 385,82 га. Відстань до районного центру — 37 кілометрів. Поруч із селом проходить автотраса Рені — Болград — Одеса.

Історія[ред. | ред. код]

Село Нагірне засновано в ХVІІ — ХІХ століттях, коли внаслідок низки російсько — турецьких воєн (1768—1774 рр., 1787—1791 рр., 1806—1812 рр.), землі Північного Причорномор'я були відторгнуті від Турецької (Османської) імперії й увійшли до складу Російської імперії.

Засновниками села Нагірного стали 118 сімей — вихідців із села Брістак Варненського повіту (Болгарія), яким царський уряд віддав володіння 6619 гектарів землі. Кожна сім'я отримувала ділянку, площею 60 десятин землі. Село отримало назву Старо — Карагач. У 1814 році на кошті парафіян було побудовано храм Святого Миколая.

Сьогодення[ред. | ред. код]

З того часу збереглися функціонують традиційні об'єкти соціально — побутового та культурного призначення. У с. Нагірне працює загально — освітня школа, сільська лікарська амбулаторія, дитячій садок «Казка», поштове відділення, комунальне підприємство, аптека, бібліотека, церков.

У школі навчаються 163 учня, працює 22 вчителя. Діють фольклорні ансамблі «Здравица» та «Нагірняночка». Збирається фольклорний матеріал для пісенної книги на болгарській мові. Вшановуються національні свята болгар, День села.

Безбожні часи все далі відходять у минуле. Зруйновані й занедбані церкві відроджуються. Люди знову звертаються до православної віри. Християнські традиції предків повертаються з духовного підпілля", а релігійні свята займають гідне місце поряд з офіційними.

Одним зі звичаїв, яки активно відновлюються останнім часом є святкування « День Храму» — дня того святого чи релігійної події, на честь якого побудовано місцеву церкву. 22 травня це свято відзначається. Храм присвячений святителю Миколаю Чудотворцю — одному з найшановніших подвижників у всьому християнському світі. Усі вулиці і провулки села заасфальтовані, освітлювані, у кожному дворі є водопровід. 90 відсотків телефоновано, Інтернет.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом 1989 року чисельність наявного населення села становила 3071 особа, з яких 1499 чоловіків та 1572 жінки.[1]

За переписом населення 2001 року в селі мешкали 2592 особи.[2]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
болгарська 85,14 %
російська 5,32 %
молдовська 4,52 %
українська 3,14 %
гагаузька 1,57 %
білоруська 0,08 %
німецька 0,04 %

Економіка[ред. | ред. код]

Традиційні заняття мешканців — рослинництво, овочівництво, виноградарство, тваринництво, зокрема вівчарство.

Відомі особистості[ред. | ред. код]

В поселенні народилися:

Примітки[ред. | ред. код]