Нагірний Карабах
| Нагірний Карабах | |
.jpg) | |
| Офіційна назва | азерб. Dağlıq Qarabağ |
|---|---|
| Коротка назва | 纳卡 і 納卡 |
| Країна |
 Азербайджан,  СРСР і  Російська імперія |
| На територію претендує | Азербайджан і Нагірно-Карабаська Республіка |
| Часовий пояс | UTC+4 |
| Мова, яку використовують | азербайджанська і вірменська |
| Площа | 4402,979787 км² |
 | |
| Географія теми | географія Нагірного Карабахуd |
| Пов'язана категорія | d |
| Економіка теми | економіка Нагірно-Карабаської Республікиd |
| Демографія теми | Населення Нагірно-Карабаської Республіки |
| Категорія людей, що тут поховані | Q7977116? |
| Категорія мап на Вікісховищі | d |
 | |
 Нагірний Карабах у Вікісховищі | |
Координати: 39°48′55″ пн. ш. 46°45′06″ сх. д. / 39.81527800002777440° пн. ш. 46.751944000027776838° сх. д.
Нагі́рний Караба́х (азерб. Dağlıq Qarabağ), або Арцах (вірм. Լեռնային Ղարաբաղ) — регіон на Південному Кавказі. Донедавна більшу його частина контролювала невизнана Нагірно-Карабаська Республіка, але після Другої карабаської війни території знову контролює влада Азербайджану. Займає східні та південно-східні гірські та передгірські райони Малого Кавказу, разом з Рівнинним Карабахом складає географічну область Карабах.
Географія[ред. | ред. код]
Загальна площа регіону (мається на увазі площа автономної області Азербайджанської РСР) становить 4 400 км². У 1989 році його населення становило 189 тис., переважно вірмен (77 %) та азербайджанців (21,5 %), а також росіян[1].
Нерідко термін «Нагірний Карабах» вживають щодо Нагірно-Карабаської Республіки, але це неправильно, ще більш неправильно зіставляти її з територією Нагірно-Карабаської автономної області, оскільки ані заявлена, ані фактично контрольовані площі не збігаються.
Історія[ред. | ред. код]
Рішенням Кавбюро ЦК РКП (б) територія Нагірного Карабаху з 94 % вірменського населення[2][3][4][5] була включена у склад Азербайджанської РСР як автономія. Впродовж радянських часів відносна кількість вірмен знизилася з 94 % до 76 %, а азербайджанців збільшилася з 5 % до 23 %. У 1988 році почався конфлікт між Азербайджаном і Вірменією через Нагірний Карабах, коли населена переважно вірменами Нагірно-Карабаська автономна область заявила про свій вихід з Азербайджанської РСР. Регіональний парламент ухвалив рішення про входження до складу Вірменської РСР, напруга в регіоні призвела до сплеску насильства[6]. Під час референдуму у 1991 році 99,89 % виборців проголосували за незалежність Нагірного Карабаху, після чого розпочався відкритий етап війни 1987—1994 рр., наслідком якої є перемога вірмен, утворення невизнаної Нагірно-Карабаської Республіки та підписання в Бішкеку Угоди «Про незастосування зброї», яка діє з 12 травня 1994 року.
Зіткнення в Нагірному Карабасі (2020)[ред. | ред. код]
У вересні 2020 року у Карабасі відновилися бойові дії, в тому числі з використанням важкого озброєння[7]. Війна закінчилася поразкою Вірменії. Та за угодою передала територію Азербайджану, повинна визнати територію Азербайджанською і дати дозвіл на побудову дороги з Азербайджана до ексклавного Нахічеваню без блокпостів та перешкод для пересування нею азербайджанцям.
Повоєнні часи[ред. | ред. код]
3 серпня 2022 року Збройні сили Азербайджану провели операцію з взяття під контроль декількох важливих висот у Нагірному Карабасі та завдали, як мінімум, один високоточний удар по позиціях військ невизнаної республіки[8].
Як повідомило міноборони Азербайджану ці заходи стали відповіддю на дії противника, які здійснили обстріл азербайджанських сил з позицій миротворчого контингенту РФ. У результаті нього загинув один військовослужбовець. Також сили Нагірного Карабаху здійснили спробу захопити панівну висоту під назвою «Киргизька гора» та спробували окопатися]][8].
Але армія Азербайджану відкинула противника з цієї висоти та зайняла інші «важливі панівні висоти» у районі, де зараз проводять облаштування нових позицій. А також завдала ударів по скупченню противника у районі операції, під час яких використовували ударно-розвідувальний дрон Bayraktar TB2[8].
Населення[ред. | ред. код]
Зараз у регіоні проживають переважно вірмени. Етнічні азербайджанці, які до війни становили близько чверті населення регіону, втекли з Карабаху (як і з Вірменії), а з решти території Азербайджану були змушені втікати етнічні вірмени[6]. Після війни вірмени втікали з регіону до Вірменії, по собі залишаючи спалені будинки.
Галерея[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Human Rights Watch. Seven Years of Conflict in Nagorno-Karabakh. December 1994, p. xiii, ISBN 1-56432-142-8, citing: Natsional'nyi Sostav Naseleniya SSSR, po dannym Vsesoyuznyi Perepisi Naseleniya 1989 g., Moskva, «Finansy i Statistika»
- ↑ Итоги сельскохозяйственной переписи в Азербайджане, издание Центрального статистического управления Азербайджана, Баку, 1924 г. (рос.)
- ↑ Авдеев М. Н. Численность и национально-племенной состав сельского населения Азербайджана. По данным сельскохозяйственной переписи 1921, Известия ЦСУ Азербайджана, № 2 (4), Баку, 1922 (рос.)
- ↑ «Бакинский рабочий», 26. 11. 1924 г (рос.)
- ↑ В. Худадова, «Новый Восток», М., 1923, кн. 3. с, 525—527 (рос.)
- ↑ а б Бої у Нагірному Карабасі: десятки загиблих [Архівовано 6 квітня 2016 у Wayback Machine.] ВВС, 02.04.2016.
- ↑ Танки, артилерія, авіація: конфлікт у Карабаху розгорається. BBC. 1 жовтня 2020.
- ↑ а б в Операція "Помста": Азербайджан завдав удари по Нагірному Карабаху (відео). Defense Express. 3 серпня 2022.
|
