Нагірянка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
селище Нагірянка
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Чортківський район
Рада Нагірянська сільська рада
Код КОАТУУ
Основні дані
Засноване 1785
Населення 2122[1]
Територія 14,8 км²
Густота населення 503.83 осіб/км²
Поштовий індекс 48543
Телефонний код +380 3552
Географічні дані
Географічні координати 48°55′51″ пн. ш. 25°44′03″ сх. д. / 48.93083° пн. ш. 25.73417° сх. д. / 48.93083; 25.73417Координати: 48°55′51″ пн. ш. 25°44′03″ сх. д. / 48.93083° пн. ш. 25.73417° сх. д. / 48.93083; 25.73417
Водойми р. Черкаска
Найближча залізнична станція Ягільниця
Місцева влада
Адреса ради с-ще Нагірянка, Чортківський р-н, Тернопільська обл., 48543
Карта
Нагірянка (Україна)
Нагірянка
Нагірянка
Нагірянка (Тернопільська область)
Нагірянка
Нагірянка

Нагі́рянка — селище Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Черкаска в центрі району за 13 км від районного центру, залізнична станція — {{ст.|Ягільниця}. Єдиний населений пункт області, який відноситься до категорії селищ. Центр сільської ради.

До Нагірянки приєднані:

  • с. Хом'яківка (відоме від 1785 р., 1925 діяла філія товариства «Просвіта»; 1961 р. приєднано до с. Нагірянка)
  • хутори Гаї Нагорянські (відомий від 1920-х рр.), Марилівка (відомий від кінця XIX ст.).

Через Нагірянку пролягають ав­тошлях М19 (E85) Луцьк —Тернопіль — Чернівці, залізниця Тернопіль — Заліщики.

Історія[ред.ред. код]

Поблизу Нагірянки виявлено археологічні па­м'ятки трипільської культури (3-є тисячоліття до н. е.) та часів Київської Русі (XI–XIII ст.). Поселення трипільської культури поблизу села виявлене на початку XX ст. На поверхні поселення зібрано уламки розписної кераміки[2].

Відоме від XVI ст.

Нагірянка була передмістям Ягільниці, осідком управи маєтків графів Лянцкоронських.

За Австро-Угорщини діяла 1-класна школа з польською мовою навчання, за Польщі — 2-класна.

Діяли «Просвіта», «Сокіл», «Рідна школа», кооператива.

Під час Першої світової війни до Легіону УСС зголосилися мешканці села Олекса Кузів і Павло Моспан; в УГА воював Григорій Загуляк, відтак — в'язень польського концтабору у Брест-Литовському, член УВО, ОУН. Упродовж 1920–1930-х рр. у селі функціонувала українська кооперація «Свій до свого по своє».

У 1930-х діяв осередок КПЗУ. Під час пацифікації польські органи безпеки заарештували на ярмарку Михайла Білецького (1912 р. н.), який після тортур у чортківській катівні помер. У 1933, 1937, 1939 рр. відбулися страйки сільськогосподарських робітників.

Протягом 1939–1941 рр. у Чортківській тюрмі органи НКВС замучили жителів Нагірянки Йосипа Осадцу та Володимира Чортківського; багатьох переслідували.

Під час німецько-радянської війни загинув або пропав безвісти у Червоній армії 31 житель села: Іван Бандура (1909 р. н.), Володимир Білецький (1919 р. н.), РоманБоднар (1925 р. н.), Григорій Гула (1910 р. н.), Федір Дерій (1911 р. н.), Іван Довбняк (1926 р. н.), Іван Дутка (1913 р. н.), Олександр Зварич (1907 р. н.), Мар'ян З'явін (1914 р. н.), Тадеуш Качмар (1908 р. н.), Франко Конал (1912 р. н.),Юлій Корпильський (1918 р. н.) та інші.

В УПА воювали Іван Бугай, Михайло Бойко, Роман Галабала («Луг»), Тадей Гучок, Антон Зозуляк, Дмитро, Євдокія, Ольга і Сильвестр («Альт») Ковалики, Мар'ян Коруняк («Сірий»), Михайло та Осип Любінецький, Веронія, Володимир й Петро Мартиновські, Володимир Миколайович, Володимир Теодорович, Євген, Мирослав, Осип і Ярослав Осадци, Остап Ружицький, Степан Сенів («Вуйко»), Володимир Синовіцький, Йосиф («Олег») й Омелян («Сян») Трибухівські та інші.

Релігія[ред.ред. код]

Церк­ва Святого Миколи (1672–1782, дерев'яна)
  • церква Святого Миколи (1672–1782, дерев'яна),
  • церква Успіння Пресвятої Богоро­диці (друга половина XVII ст., реставрована 1989),
  • капличка.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Пам'ятник Тарасові Шевченку (2007)

Збереглася пам'ятка архітектури — замок (1630; перебудований у кінці XIX ст.).

Споруджено пам'ятники

  • воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1971),
  • Тарасові Шевченку (1993),
  • встановлено пам'ятний знак «Борцям за волю України» (с. Хом'яківка).

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Діють Нагірянська ЗОШ I–II ступенів, клуб, 2 бібліотеки, 2 дитячих садочки, чоловічий вокальний колектив «Любисток» (керівник Руслан Букалюк), народний аматорський ансамбль лемківської пісні «Потічок» (керівник Стефанія Шекета), амбулаторія загальної практики та сімейної медицини, аптека, аптечний кіоск ветеринарної медицини.

Працюють ТзОВ «Глобал–Поллєна Україна», АТ ЗТ «Ноосфера», МП «Технополіс», СП (українсько-німецьке) «Дністер», фірма «Органіка», Марилівське МПД ДП «Укрспирт», філія НВП»Райз-Агро», ТзОВ «Факел», ТзОВ «Біокор», ТзОВ «Промінь», ТзОВ «Турбо», ТзОВ «Мішель», міжгосподарське підприємство «Нагірянське», фермерські господарства: «Барвінок», «Геркулес», «Прометей», «Ружа», ПАП «Вікторія–2000», філія ТзОВ «Шляхбуд-Реставрація», філія ЗАТ «Райз-Максимко», КП «Помічник», 10 торгових закладів, молодіжний туристичнийклуб «Перевал», футбольний клуб «Надія».

Є стадіон, на якому проводить свої матчі місцева команда «Марспирт».

Господарство[ред.ред. код]

На території хутора Марилівка, що згодом увійшов до складу Нагірянки, у 1928 році графом Лянскоронським було засновано Марилівський спиртовий завод, який працює і донині.[3].

У 1948 р. в селі примусово створено колгосп. Діяли кінний і спиртовий заводи.

Населення[ред.ред. код]

У 1921 в селі було 212 дворів, 1931 — 247, 2014 — 803.

Чисельність населення, чол.
1900 1910 1921(pl) 1931(pl) 1938 1959 1970 1979 1989 2001 2011 2013 2014 2015 2016
1321 1398 1143 1405 2370[4] 2122[5]

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

  • Антоній (Пельвецький) (нар. 1897) — архієпископ Станіславський і Коломийський;
  • Сабіна Туркевич (1912–1983) — українська господарниця, громадська діячка;
  • Марія Процевят (нар. 1936) — українська співачка, диригент, педагог, громадська діячка, нагороджена англійським орденом «Хрест 2-го ступеня за заслуги у відродженні української культури та української національної пісні» (1991);
  • Марія Войтович (нар. 1939) — український педагог, заслужений працівник освіти України;
  • Ігор Зозуля (нар. 1948) — український правник, громадський діяч;
  • Уляна Шкромюк (нар. 1952) — український майстер художніх народних промислів;
  • Роман Вархол (нар. 1957) — український поет, педагог, член НСПУ;
  • Василь Дерій (нар. 1959) — український економіст, поет
  • Олег Барна (нар. 1967) — український громадсько-політичний діяч, народний депутат України;
  • Роман Якель (нар. 1971) — український публіцист, журналіст
  • Степан Барна (нар. 1979) — український громадсько-політичний діяч, голова Тернопільської ОДА;
  • Юрій Стець (нар. 1979) — український журналіст, міністр інформаційної політики України;
  • Тарас Ващук — український художник, працює та проживає в Бучачі[6];
  • Володимир Косарчин — український математик;
  • Володимир Прокопик — український композитор, аранжувальник, колишній керівник ВІА «Смерічка»;
  • Ярослав Прокопик — художник-кераміст, член НСХУ.

Перебували[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. В. Уніят, М. Федечко. Нагірянка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 444–445. — ISBN 978-966-457-246-7.
  2. Археологічні пам'ятки Української РСР // К.: Наукова думка, 1966.
  3. ДП 'Укрспирт' Марилівське МПД
  4. Г. Бульдяк, В. Уніят. Нагірянка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 589 — ISBN 966-528-199-2.
  5. В. Уніят, М. Федечко. Нагірянка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 444–445. — ISBN 978-966-457-246-7.
  6. Ващук Тарас Васильович

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]