Нагірянка (Бучач)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Нагірянка
Церква святого архистратига михаїла бучач бучацька 1.jpg
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Бучацький район
Рада/громада Бучацька міська рада
Код КОАТУУ
Основні дані
Населення
Географічні дані
Географічні координати 49°04′21″ пн. ш. 25°22′34″ сх. д. / 49.07250° пн. ш. 25.37611° сх. д. / 49.07250; 25.37611Координати: 49°04′21″ пн. ш. 25°22′34″ сх. д. / 49.07250° пн. ш. 25.37611° сх. д. / 49.07250; 25.37611
Відстань до
обласного центру
70 км
Відстань до
районного центру
1 км
Найближча залізнична станція Бучач
Відстань до
залізничної станції
1 км
Місцева влада
Карта
Нагірянка. Карта розташування: Україна
Нагірянка
Нагірянка
Нагірянка. Карта розташування: Тернопільська область
Нагірянка
Нагірянка

Нагірянка у Вікісховищі?

Нагірянка — колишнє приміське село Бучача, тепер — північна частина міста.

Розташування[ред. | ред. код]

З півдня та сходу межувало з Бучачем, із заходу — Озерянами, з півночі — Рукомишем. Відстань до центру Бучача — орієнтовно 2 км.

Коротка історія[ред. | ред. код]

Нагірянка на мапі фон Міґа, XVIII ст.

Відоме від XVIII століття.

Діяла тривіальна школа, зокрема, в 1858 році.[1]

Перед Першою світовою війною діяли товариство «Просвіта», кооператива для загального закупу і збуту та кредитова «Спілка Райфайзенка». На заробітки виїжджали до Німеччини, Америки, Канади. 1914 року було зруйновано корчму.

В 1920—1939 роках діяли читальня «Просвіти», товариства «Луг» (до 1930-го), «Сокіл» (1931—1939), аматорський гурток, хор, «кружки» «Рідної школи», «Сільського господаря», дитяча захоронка.

У 1945 році в селі створили земельну громаду.

30 квітня 1965 року ліквідували Нагірянську сільську раду, а село приєднали до міста Бучача.

Церкви[ред. | ред. код]

Втрачені[ред. | ред. код]

Збережені[ред. | ред. код]

Вулиці[ред. | ред. код]

Інше[ред. | ред. код]

Є бібліотека, клуб. У південній частині Нагірянки є джерело «Три рури».

Тунель[ред. | ред. код]

Тунель, Нагірянка (Бучач), 2013

Спорудження залізничного тунелю завершили орієнтовно наприкінці 1884 року. Регулярний рух на відтинку залізниці Станиславів — Бучач — Чортків — Ярмолинці почався з початком 1885 року.[2]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Проживали[ред. | ред. код]

Померли, поховані[ред. | ред. код]

Могили Українських січових стрільців та УГА на Нагірянському цвинтарі
Гробівець батьків Осипа Назарука

На цвинтарі поховані:

парохи Бучача (УГКЦ)[ред. | ред. код]

священики[ред. | ред. код]

парафіяни[ред. | ред. код]

  • Тадей Назарук — батько Осипа Назарука (Бучач), у родинному гробівці (усі — поблизу храму Архістратига Михаїла).

Світлини[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Schematismus universi venerabilis cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis : pro anno domini…; 1858. — P. 137. (лат.)
  2. Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 63.
  3. Мизак Н., Олещук І. Гишко Гаврило Петрович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 142—143. — ISBN 978-966-528-318-8.
  4. Синенька Ореста. За рідний край, за нарід свій. — Тернопіль : Воля, 2003. — 272 с. (8 с. вкл.) — С. 12, 19, 34—35. — ISBN 966-528-174-7.
  5. Кубкові вершини «Колоса» // Нова доба. — № 34 (21 серп.). — С. 6.
  6. Павлів Я. Луців Андрій Георгійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 408—409. — ISBN 966-528-199-2.
  7. Мельничук Б. Луців Михайло // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 361. — ISBN 978-966-528-318-8.
  8. Мельничук Б., Яворський Г. Луців Федір // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 408—409. — ISBN 966-528-199-2.
  9. За свій народ

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]