Нагієв Дмитро Володимирович
| Нагієв Дмитро Володимирович | |
|---|---|
| рос. Дмитрий Владимирович Нагиев | |
.jpg) | |
| Дата народження | 4 квітня 1967 (57 років) |
| Місце народження | Ленінград, РРФСР, СРСР |
| Громадянство |
 Росія СРСР |
| Alma mater | Російський державний інститут сценічних мистецтв |
| Професія | актор, музикант, радіоведучий, співак, діджей, телеведучий, шоумен, телеактор |
| IMDb | ID 1166576 |
 Нагієв Дмитро Володимирович у Вікісховищі | |
Дмитро́ Володи́мирович Нагі́єв (рос. Дмитрий Владимирович Нагиев; нар. 4 квітня 1967, Ленінград, СРСР) — російський актор, музикант, шоумен і телеведучий.
Біографія[ред. | ред. код]
Походження[ред. | ред. код]
Народився 4 квітня 1967 року в Ленінграді (Нині в Санкт-Петербурзі).
Предки батька Дмитра Нагієва, іранські араби, після Першої світової війни перебралися до Туркменістану з Ірану, рятуючись від голоду.[1] По дорозі на чужину всі померли від голоду, і в живих залишився лише дід Дмитра — Гулам, якому тоді було дев'ять років. Його відправили в туркменський дитячий будинок, де і дали азербайджанське прізвище. Дід, крім російської і азербайджанської мови, володів також арабською і туркменською. Дружина Гулама (Миколи Нагієва) Гертруда Сопке була наполовину німкенею, наполовину латишкою.[2] Її предками були балтійці з прізвищем Лейє і німці з прізвищем Сопке. Дід по материнській лінії був першим секретарем Петроградського райкому КПРС. У своїх програмах часто згадує свого діда, цитуючи його фрази (або приписуючи йому власну).
В юності Дмитро займався самбо, ще в 1980-ті роки отримав звання чемпіона СРСР серед юніорів.[3]. Займався фарцуванням, за що притягувався до кримінальної відповідальності.
Кар'єра[ред. | ред. код]
Після закінчення школи Дмитро став студентом Електротехнічного інституту ім. Ульянова (факультет автоматики та обчислювальної техніки). Потім була армія. Як спортсмена, Нагієва направили в спортроту, але там не виявилося секції самбо. Довелося Дмитру відправлятися у війська ППО під Вологду. В армії було нелегко — додому він повернувся з переламаним носом і ребрами. В 1991 році закінчив Ленінградський державний інститут театру, музики і кінематографії, де займався в акторській майстерні B.B. Петрова. Постійне примруження у Нагієва залишився після перенесеного паралічу лицьового нерва. Потім працював у Франкфурті-на-Майні в театрі «Час», далі був ведучим на «Радіо-Модерн» і 4 рази визнавався найкращим радіоведучим країни. Паралельно працював в Санкт-Петербурзі діджеєм в клубах. Також був ведучим конкурсів краси.
В 1997 році Дмитро Нагієв в петербурзькому дансинг-холі «Континент» робить авторське шоу. Там він розігрує конкурси і проводить жартівливий аукціон. На все дійство запрошуються різні артисти. У тому ж році зіграв свою першу головну роль у кіно — чеченського польового командира Дукуза Ісрапілова у фільмі Олександра Невзорова «Чистилище». Знявся у телесеріалі «Каменська».
Потім з'явився на телебаченні, де вів програми «Телекомпакт», «Одного разу ввечері», «Тягар Грошей», ток-шоу «Окна». Виконав одну з головних ролей в гумористичних телесеріалах «Обережно, модерн!», «Обережно, модерн! 2» і «Обережно, Задов!». Також був ведучим спортивно-розважального шоу «Великі перегони», в 2003 році вів фінальне шоу проекту «Дом» на телеканалі ТНТ. У 2011 році спільно з Наталією Андрейченко вів реаліті-шоу «Мама в законі» на телеканалі «Перець».
Часто бере участь у журі у Вищій лізі КВК.
У 2012—14 роках знімався у російському гумористичному серіалі «Кухня» (роль власника ресторану «Клод Моне»).
У 2012-тому розпочав зніматися телеведучим у музичному проекті Голос (знімається посьогодення)
21 жовтня 2013 року на екранах з'явився російський комедійний телесеріал (ситком) «Два батька і два сина» — виробництва компанії «YBW Group», в якому Дмитро Володимирович грає Павла Гурова, відомого актора, а за сумісництвом батька і діда
В 2014 році знявся у російському комедійному телесеріалі «Фізрук».
Музичну кар'єру почав під час роботи на радіо «Модерн». Записав два альбоми: «Політ в нікуди» 1998 і «Срібло» 2006 року.
В 2021 році знявся у російському комедійному фільмі «Прабабуся легкої поведінки»
Фільмографія[ред. | ред. код]
| Рік | Назва українською | Назва мовою оригіналу | Роль | Примітки | |
|---|---|---|---|---|---|
| 2007 | с | На шляху до серця | рос. На пути к сердцу | Олександр Некрасов, клоун з хворим серцем | |
| 2008 | ф | Найкращий фільм | рос. Самый лучший фильм | прапорщик | |
| 2012—2016 | с | Кухня | рос. Кухня | Дмитро Володимирович Нагієв, камео, власник ресторану «Claude Monet» | |
| 2014—2017 | с | Фізрук | рос. Физрук | Олег Євгенович Фомін («Фома»), бандит | |
| 2018 | ф | Непрощенний | рос. Непрощённый | Віталій Калоєв | |
| 2019 | с | СеняФедя | рос. СеняФедя | Дмитро Володимирович Нагієв, камео | |
| 2021 | ф | 12 стільців | рос. 12 стульев | Остап Бендер |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Иранские корни Нагиева. Нагиев.Ру. Архів оригіналу за 13 жовтня 2014. Процитовано 10 грудня 2014.
- ↑ Нина Жаркова. (09.07.2007г). Внук падишаха. Газета «Русский курьер». Архів оригіналу за 22.09.2013. Процитовано 10.12.2014.
- ↑ Дмитрий Нагиев: «Кроме лицедейства я ни черта больше не умею». Архів оригіналу за 22 листопада 2013. Процитовано 10 грудня 2014.
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт [Архівовано 8 березня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Сайт про Д. В. Нагієва [Архівовано 5 квітня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Дмитрий Нагиев на сайті «Наш фильм» (рос.)
- Біографія [Архівовано 13 квітня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Вечірній Ургант. Дмитро Нагієв в гостях у Івана Урганта [Архівовано 3 вересня 2015 у Wayback Machine.]
|
