Надлюдина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Надлюди́на (нім. Übermensch) — концепція, сформульована в творчості німецького філософа Фрідріха Ніцше як мета, до якої повинна прагнути людина в своєму розвитку. Єдиного розуміння точного значення терміна не існує. Ніцше говорить про надлюдину вперше у «Веселій науці», тема надлюдини є однією з центральних у філософській повісті «Так казав Заратустра»[1].

Цей світ на противагу потойбічності[ред.ред. код]

Концепція надлюдини запроваджена Ніцше як заперечення християнської ідеї потойбічності: Заратустра проголошує надлюдину значенням землі й велить своїм слухачам забути про тих, хто проповідує потойбічні надії, щоб відірвати їх від землі[2][3]. Пошуки щастя в іншому світі витікає з незадоволення життям, що змушує людину створювати вигаданий світ, де ті, хто змушував її страждати, будуть страждати самі. На противагу надлюдина не втікає з цього світу в інший.

Заратустра проголошує, що християнська втеча з цього світу в інший вимагає також вигадки безсмертної душі, відмінної від тіла, яка переживе тілесну смерть. Звідси виникає зневага до свого тіла та його умертвіння, аскетизм. Надлюдина Заратустри тілесна, а її душа є лише одним із аспектів тіла.

Під критику Ніцше потрапляє й інша потойбічність, пов'язана із метафізикою платонізму. Ідеї істини та сутності є ще одним засобом втечі від світу. Відповідно, надлюдина вільна від цих забобонів.

Смерть Бога та нові цінності[ред.ред. код]

Заратустра пов'язує існування Надлюдини зі смертю Бога. Бог - основне вираження потойбічного світу, ідея Його існування надавала життю сенс деякий час. Вираз "Бог помер" означає те, що і цінності, які диктуються вірою у Нього та які мали місце ще при зародженні християнства, поступово втрачають свою силу. Таким чином створюються сприятливі умови для утвердження нігілізму.

Заратустра називає Надлюдину творцем нових цінностей. Але якщо вони створюватимуться відповідно до основних принципів нігілізму, не знайдеться такого діяння, яке ці нові цінності не змогли би виправдати. З іншого боку, якщо їх не буде створено взагалі, не існуватиме ніяких критеріїв для оцінки будь-якої дії.

Щоб уникнути повернення до Платонізму, створення нових цінностей не може спиратися на ті самі принципи, які мали місце раніше. Ніцше стверджував, що християнська система базується на неприйнятті світу таким, як він є, а отже вона є руйнівною у деякому сенсі. Замість цього, цінності повинні ґрунтуватися на любові до цього світу та до життя взагалі. Таким чином, нові цінності, створені Надлюдиною, повинні бути унікальними та життєстверджуючими.

Надлюдина як мета[ред.ред. код]

В очах Заратустри Надлюдина — мета, яку повинно поставити перед собою людство. Сенс життя теперішнього покоління людей — рух у напрямку до нового покоління. Прагнення жінки, наприклад, повинні бути спрямованими на те, щоб дати життя Надлюдині. Через це деякі філософи, зокрема Рюдигер Сафранський, стверджують, що Надлюдина пов'язана з євгенікою[4].

Антитезою людини Ніцше бачить останню людину егалітарної моралі. Надлюдина і остання людина несумісні, і на думку Ніцше остання людина повинна бути подолана.

Надлюдина як проміжний етап розвитку від людини до боголюдини[ред.ред. код]

З погляду деяких сучасних досліджень, Надлюдина — це реалізована людина[5]. Ознаками реалізації є:

  • здорова плоть (відсутність хвороб, висока працездатність, фізична краса);
  • чиста, гармонійна психіка, бадьорість, спроможність навчатися, відсутність ненависті, заздрості, страху, гордині та іншого інформаційного бруду;
  • гармонійний простір подій, гарні стосунки з ближніми, ясний світогляд, вільне життя, цікава творча робота, спроможність втілювати задуми.

Нацизм[ред.ред. код]

Гітлер часто використовував термін Надлюдина для опису своєї власної ідеї про домінування аріїв над усіма расами, яка була використана як філософська основа націонал-соціалістичних переконань. Зрозуміло, що його теорія була расистською[6]. Нацистські переконання про вищу расу породили також ідею про недолюдину (Untermenschen).

Ці думки не мають нічого спільного з Надлюдиною Ніцше. Це підтверджує той факт, що німецький філософ писав про Надлюдину як про окремий об'єкт людської спільноти. Всупереч цьому фашизм розглядається як колективне явище або інакше стадний інстинкт. Сам він піддавав критиці антисемітизм та німецький націоналізм. Наприкінці свого життя Ніцше підтверджував, що насправді він був поляком, а не німцем: «Я чистокровний польський дворянин, без єдиної краплі брудної крові, звичайно, без німецької крові»[7]. В іншому випадку Ніцше заявив: "Німеччина велика нація лише тому, що в жилах її народу тече настільки багато польської крові… Я пишаюся своїм польським походженням"[8]. Хоча термін асоціювався з нацистським режимом, Ніцше помер ще задовго до правління Гітлера. Сестра філософа, Елізабет Ферстер-Ніцше, була першою, хто використав його слова для того, щоб вони відповідали саме її точці зору. На руку це було і її чоловікові, Бернарду Ферстеру, німецькому націоналісту та антисеміту.

Виноски[ред.ред. код]

  1. Ніцше, Фрідріх. Так казав Заратустра. 
  2. «Я люблю тих, хто не шукає спочатку за зірками підстави загинути чи стати жертвою, а жертвує себе землі, щоб земля колись належала надлюдині.»
  3. Nietsche, F. (1885) — p4, німецький оригінал — «Ich liebe die, welche nicht erst hinter den Sternen einen Grund suchen, unterzugehen und Opfer zu sein: sondern die sich der Erde opfern, dass die Erde einst des Übermenschen werde.»
  4. Сафранский, Рюдигер (2016). Ницше: Биография его мысли. Москва: "Дело". с. 266–268. 
  5. Каганець, Ігор (2016). Гомо сімплекс, гомо люденс, надлюдина, боголюдина – 4 сходинки людської еволюції. 
  6. Court TC Crime Library. Nietzsche inspired Hitler and other killers - Page 7. 
  7. Nietzsche, Friedrich Wilhelm. The Anti-Christ, Ecce Homo, Twilight of the Idols, and Other Writings. 
  8. Henry Louis Mencken (2006). The Philosophy of Friedrich Nietzsche. University of Michigan. с. 6. 

Див. також[ред.ред. код]