Надтверді матеріали

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Надтверді матеріали — група речовин з надзвичайною твердістю, до якої відносять матеріали, твердість і зносостійкість яких перевищує твердість і зносостійкість твердих сплавів на основі карбідів вольфраму і титану з кобальтовою зв'язкою і карбідотитанових сплавів на нікель-молібденовій зв'язці. Широко застосовувані надтверді матеріали: електрокорунд, оксид цирконію, карбід кремнію, карбід бору, боразон, диборид ренію, алмаз. Надтверді матеріали часто застосовуються як матеріали для абразивної обробки.

Останніми роками значну увагу сучасної промисловості спрямовано на вишукування нових типів надтвердих матеріалів і асиміляції таких матеріалів, як нітрид вуглецю, сплав бор-вуглець-кремній, нітрид кремнію, сплав карбід титану-карбід скандію, сплави боридів і карбідів підгрупи титану з карбідами і боридами лантаноїдів.

Література[ред. | ред. код]

  • Надтверді абразивні матеріали в механообробці : енциклопед. довід. / В. І. Лавріненко, М. В. Новіков ; за заг. ред. акад. НАН України М. В. Новікова ; НАН України, Ін-т надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля. - Київ : ІНМ ім. В. М. Бакуля НАН України, 2013. - 455 с. : рис. - ISBN 978-966-02-6965-1
  • Надтверді матеріали : [посібник] / В. І. Лавріненко. – Київ : Академперіодика, 2018. – 336 с. – ISBN 966-360-362-9
  • Надтверді матеріали: створення та застосування : зб. наук. пр. / НАН України, Ін-т надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля ; відп. ред. В. З. Туркевич, С. А. Клименко. - К. : ІНМ НАН України, 2007. - 233 с. - ISBN 978-966-02-4253-1