Надія Турхан Хадіджа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Apartments Valide Sultan Topkapi March 2008pano.jpg

Турхан Хатідже Несіде Султан (Справжнє імя — Надія, * 1627, Східна Україна5 липня 1683, Османська імперія) — дружина османського султана Ібрагіма І Хана, матір і регентка його спадкоємця Мехмеда IV, бабуся турецьких султанів Мустафи II та Ахмеда III.

Життєпис[ред.ред. код]

Вхід до гробниці
Yeni Mosque in Eminönü, Istanbul. The construction was begun during the tenure of Safiye Sultan and completed during the regency of Turhan Hatice Sultan
Саркофаг Надії Турхан Хадіджі

Народилася в Східній Україні. Справжнє імя — Надія. Під час одного з набігів татар була схоплена у полон і продана у рабство. Коли Надії виповнилося 12 років, матір турецького султана Ібрагіма І подарувала йому дівчину як бранку у його гарем. 2 січня 1642 р. у віці 15 років Надія, яка вже отримала нове, турецьке ім'я Турхан, народила сина, майбутнього султана Мехмеда IV. Коли Мехмеду IV було 6,5 років, помер Ібрагім І.

До керма правління Османською імперією поставлено сина Надії-Турхан Мехмеда IV. З правлінням Мехмеда Турхан мала зайняти позицію султанки Валіде («матір правлячого султана»). Однак вона не була титулована на Валіде через свою молодість та недосвідченість. Замість цього бабусю султана та попередню султанку Валіде Козем відновили на цій високій позиції і призначили регенткою малого султана. Але Турхан виявилася надто честолюбною жінкою, щоб втратити таку високу позицію без боротьби. У протистоянні за титул султанки Валіде її підтримав чорний євнух у їхній родині. У тій боротьбі за владу Козем планувала змістити Мехмеда і замінити його іншим малим онуком.

Турхан дізналася про плани Козем. З її санкції чи ні, але султанку Козем вбили. Зі смертю своєї конкурентки Турхан стала Валіде. Як регентка, вона керувала великою Османською імперією до повноліття свого сина. Саме за її ініціативи великим візиром став Мехмед Кепрюлю, започаткувавши тим самим нову епоху.

Турхан була великим «будівельником» імперії. Її перший проект почався у 1658 р. Можливо, у відповідь на венеціанські погрози, Турхан Валіде побудувала дві фортеці поблизу входу до Дарданеллів. Фортеці, одна на європейському боці, друга — на азіатському, існують і сьогодні. Цей проект поставив Турхан на ту ж саму сходинку, що і Мехмеда Завойовника та ін. султанів, які побудували фортеці у тому ж самому районі. Однак найбільшого визнання Турхан Валіде здобула, побудувавши у Стамбулі «Нову мечеть Валіде». Будівництво цієї мечеті розпочала попередниця Турхан, султанка Сафіай. Для будівництва Сафіай вибрала частину міста, де проживало найменше мусульман, і хотіла тим самим направити «невірних» у ісламську віру.


У 1657 р. було закладено перший камінь мечеті. Проте через смерть сина Сафіай Мехмеда ІІІ будівництво припинили. Мечеть отримала свій другий шанс, коли Тархан вирішила закінчити те, що розпочала Сафіє. Після завершення будівництва у 1665 р. комплекс, який налічував не лише мечеть, а й школу, громадські фонтани, ринок і кладовище, отримав славу першої Імперської мечеті, побудованої жінкою.

Турхан була останньою жінкою-регентшею, яка керувала Османською імперією.

Хасекі-Валіде Турхан Хатідже султан та регентка султана Мехмеда IV померла у 1682 р. Її тіло поховали у сімейному мавзолеї у «Новій мечеті Валіде».

Опис[ред.ред. код]

Пантелеймон Куліш вважав її прототипом фольклорної Марусі Богуславки.

Клода де ла Магделена, автор двотомної праці «Дзеркало Отоманської імперії» (1677) називав Турхан Хатідже «руською селянкою, поневоленою татарами (une paysanne Russiene faite esclave par les Tartares)». Про цю жінку автор відгукується досить схвально, хоча й відзначає, що її карколомний злет супроводжувався «загубленням душі» внаслідок відвернення від Христа та прийняття ісламу. Втім, це не заважало їй допомагати при нагоді своїм землякам у турецькій неволі, про що свідчить сам автор.

Джерела[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]