Надія Шпаченко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Надія Шпаченко
Nadia Shpachenko
Основна інформація
Дата народження 24 лютого 1979(1979-02-24) (45 років)
Місце народження Харків, УРСР
Громадянство СРСР СРСРСША США
Професія піаністка, композиторка
Освіта докторка музичних мистецтв в університеті Південної Каліфорнії
Інструменти фортепіано
Жанр сучасна класична музика
Лейбл Reference Recordings
Нагороди премія Греммі — 2020
nadiashpachenko.com

Надія Шпаченко (англ. Nadia Shpachenko; нар.24 лютого[1] 1979 (?)[2], Харків, Україна) — українсько-американська[3] піаністка і композиторка, лавреатка премії Греммі 2020 за найкращу класичну збірку[4][5], перша володарка премії Греммі українського походження[1].

Дитинство[ред. | ред. код]

Надія Шпаченко народилася в Харкові. У п'ятирічному віці почала навчання в класах фортепіано, віолончелі і композиції. До тринадцяти років отримала визнання як піаністка і композитор: виступила із симфонічним оркестром Харківської філармонії та посіла друге місце у Всеукраїнському конкурсі юних композиторів[6].

1991 року, в 12-річному віці[1], разом із матір'ю переїхала до Ізраїлю[7], а у 1994 році до США[8].

Музична освіта і кар'єра[ред. | ред. код]

Здобула ступінь бакалавра музичній школі Лонгі Бард-коледжу, у Кембриджі, штат Массачусетс.

У 1997 році переїхала до Каліфорнії, де з відзнакою закінчила Університет Південної Каліфорнії, здобувши ступінь магістра та доктора музики.

Надія викладала в Коледжі Помони, виступала з концертами і читала лекції в Невадському Університеті в Лас-Вегасі та Каліфорнійському інституті мистецтв.

Неодноразово виступала із сольними та камерними концертами, а також як солістка з оркестрами у Північній Америці та Європі в таких залах, як Музей мистецтв Лос-Анджелеса, музей «Phillips Collection» у Вашингтоні, «Chateau de Modave» в Бельгії, «Concertgebouw» в Амстердамі і Карнеґі-хол у Нью-Йорку. Гастролювала в Мексиці з оркестром «Baja California» і виступала з оркестром Харківської філармонії та симфонічним оркестром Сан-Бернардіно в Каліфорнії.

Надія Шпаченко — визнаний майстер в інтерпретації нової музики, часто виступає з прем'єрами творів сучасних композиторів[9]. Так, вона вперше виконала твори Ю. Іщенка: Концерт № 2 (на XVII Міжнародному фестивалі «Київ Музик Фест») і Квартет № 2 (в Українському інституті Америки в Нью-Йорку), а також концерт «Діалоги» для фортепіано і камерного оркестру Елліотта Картера з ансамблем «Німбус» в Лос-Анджелесі.

З 24 лютого до 13 березня 2022 року, одразу після російського вторгнення в Україну, на прохання Надії Шпаченко композитор, лавреат Пулітцерівської премії в галузі музики Льюїс Спратлан[en] написав твір про війну «Invasion» (вторгнення). Піаністка записала альбом, а кошти, отримані з продажу, віддала на допомогу Україні[1][10][11][12].

Нині — професорка фортепіано в Політехнічному університеті штату Каліфорнія, Помона (Cal Poly Pomona). Також викладає в Університеті Клермонта, де готує докторів із фортепіано.

Відзнаки[ред. | ред. код]

У 2017 році вона отримала премію Провоста «За досконалість у науковій та творчій діяльності».

Дискографія[ред. | ред. код]

Надія Шпаченко записала три музичних альбоми[13].

  • 2014 Woman at the New Piano: American Music of 2013
  • 2018 Quotations & Homages
  • 2019 The Poetry of Places

Дебютний компакт-диск «Woman at the New Piano: American Music of 2013» був номінований на 58-ту нагороду Греммі у 3 категоріях: найкраща класична збірка, найкращий виступ камерної музики або малого ансамблю, а також продюсер року (класика).

Альбом «The Poetry of Places» номінувався на Греммі-2020 у двох номінаціях: найкраща класична збірка, а також продюсер року (класика). У першій здобув перемогу[9].

Також як піаністка брала участь у запису таких альбомів[13]:

  • 2019 Because Patterns (Ісаак Шенклер)
  • 2019 Gernot Wolfgang: Vienna and the West — Groove-Oriented Chamber Music, Vol. 4

Особисте життя[ред. | ред. код]

У 1999 році Надія одружилася з Баррі Вергером-Готтесманом, який наразі працює в музичному відділенні коледжу Помона. Пара виховує двох дітей[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Христина Шевченко (4 січня 2022). Українська лауреатка "Греммі" Надія Шпаченко присвятила альбом війні і почала вивчати українську. Голос Америки. Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 4 січня 2022.
  2. а б Professor, pianist receives Grammy nominations [Архівовано 27 січня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
  3. Біографія Надії Шпаченко. Сайт Надії Шпаченко. Архів оригіналу за 27 листопада 2022. Процитовано 2 січня 2023.
  4. Українська піаністка Надія Шпаченко отримала музичну премію Греммі 2020 в номінації Класична музика.
  5. Nadia Shpachenko on Recording Academy Grammy Awards(англ.)
  6. Надія Шпаченко на сайті Національного симфонічного оркестру України. Архів оригіналу за 29 січня 2020. Процитовано 27 січня 2020.
  7. Українка виборола премію «Греммі» (фото, відео). Архів оригіналу за 27 січня 2020. Процитовано 27 січня 2020.
  8. Українка отримала Греммі: Що відомо про талановиту піаністку. Архів оригіналу за 27 січня 2020. Процитовано 27 січня 2020.
  9. а б Nadia Shpachenko's biography — Allmusic [Архівовано 28 січня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
  10. Христина Шевченко (31 грудня 2022). Відома у США піаністка Надія Шпаченко про альбом, присвячений Україні. Голос Америки. Архів оригіналу за 1 січня 2023. Процитовано 1 січня 2023.
  11. Invasion: Music and Art for Ukraine. Referencerecordings. Архів оригіналу за 2 вересня 2022. Процитовано 2 січня 2023.
  12. Biography Nadia Shpachenko. Highresaudio. Процитовано 2 січня 2023.
  13. а б Nadia Shpachenko's discography — Allmusic [Архівовано 28 січня 2020 у Wayback Machine.](англ.)

Джерела[ред. | ред. код]