Назаренко Анатолій Петрович

Анатолій Назаренко
Особисті дані
Повне ім'я	Анатолій Петрович Назаренко
Народження	9 квітня 1959(1959-04-09) (66 років)
	Тернопіль, Українська РСР, СРСР
Зріст	180 см
Громадянство	Україна
Позиція	півзахисник
Юнацькі клуби
«Авангард» (Тернопіль) ДЮСШ (Тернопіль) Спортінтернат (Львів)
Професіональні клуби*
1978 «Буревісник» (Тернопіль) КФК 1978—1979 «Сокіл» (Золочів) КФК 1980—1981 «Зоря» (Хоростків) КФК 1981 СКА (Київ) 1 (0) 1982—1983 «Колос» (Павлоград) 62 (12) 1983—1985 «Дніпро» (Дніпропетровськ) 9 (0) 1985—1986 «Шахтар» (Павлоград) 45 (6) 1987—1989 «Нива» (Тернопіль) 109 (17) 1990 «Дністер» (Заліщики) КФК 1991 «Нива» (Тернопіль) 21 (0) 1991—1993 «Вишна Шебастова» 1993—1995 «Дністер» (Заліщики) 59 (5) 1996 «Кристал» (Нагірянка) ААФУ 1998 «Кристал» (Чортків) 6 (0) 2003 «Педліцей» (Тернопіль) ААФУ
Тренерська діяльність**
1993—1995 «Дністер» (Заліщики) тренер 1996 «Кристал» (Нагірянка) тренер 1997—1998 «Кристал» (Чортків) тренер 1999—2000 «Прометей» (Борщів) 2001—2003 «Педліцей» (Тернопіль) 2003—2005 «Нива» (Тернопіль) тренер 2004 «Нива» (Тернопіль) в. о. 2007—? «Тернопіль» сп. дир.
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Назаренко.

Анатолій Петрович Назаренко (нар. 9 квітня 1959, Тернопіль) — радянський і український футболіст, виступав на всіх позиціях у полі, футбольний тренер. Чемпіон СРСР 1983 року в складі «Дніпра».

Біографія

Вихованець секції стадіону «Авангард», тернопільської ДЮСШ і львівського спортінтернату, перші тренери — Валерій Татаринов та Володимир Філіп. На початку кар'єри грав у першості КФК за команду «Буревісник» (Тернопіль), яка представляла Тернопільський педагогічний інститут, в якому навчався, а також за «Сокіл» (Золочів) та «Зорю» (Хоростків).

У 1981 році зіграв один матч у першій лізі за армійську команду СКА (Київ). У 1982—1983 роках провів півтора сезону в команді другої ліги «Колос» (Павлоград).

Влітку 1983 року перейшов у дніпропетровський «Дніпро». Дебютний матч у вищій лізі зіграв 18 липня 1983 року проти бакинського «Нефтчі», замінивши на 88-й хвилині Андрія Ділая. Всього в 1983 році зіграв 5 матчів, а його команда стала чемпіоном СРСР. За діючими тоді правилами Назаренко золоту медаль не отримав. Залишався в «Дніпрі» до середини 1985 року, але основним гравцем стати не зумів, зігравши за весь час 9 матчів у вищій лізі та одну гру в Кубку сезону. За дубль «Дніпра» зіграв 45 матчів і забив 5 голів у першості дублерів, чемпіон СРСР серед дублерів.

У 1985 році повернувся в Павлоград і провів півтора сезону за місцевий «Колос»/«Шахтар». Потім повернувся в рідне місто і став виступати за «Ниву», в її складі провів понад 100 матчів у другій лізі. У 1987 році став віцечемпіоном Української РСР. У сезоні 1989 року отримав травму і більше як рік відновлювався, граючи у першості КФК за «Дністер» (Заліщики).

У 1991—1993 роках грав за команду «Вишна Шебастова», яка представляла словацьку частину Чехословаччини, в одному з нижчих дивізіонів.

Після повернення в Україну грав у другій лізі за «Дністер» (Заліщики) та «Кристал» (Чортків), а також за аматорські команди. У більшості цих клубів був граючим тренером.

У 2003—2005 роках працював у тренерському штабі тернопільської «Ниви», у тому числі в червні 2004 року виконував обов'язки головного тренера. З 2007 року працював спортивним директором ФК «Тернопіль».

Досягнення

• Вища ліга чемпіонату СРСР
  • Чемпіон (1): 1983
  • Бронзовий призер (1): 1984
• Чемпіонат УРСР
  • Срібний призер (1): 1987

Особисте життя

Був двічі одружений, є донька.

Посилання

• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
• Анатолій Назаренко: «У Дніпрі жив на квартирі Лобановського та ледь не зіграв проти Ювентуса»