Назимко Петро Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петро Сергійович Назимко
Народився 8 грудня 1933(1933-12-08)
Хотівля
Помер 14 лютого 2020(2020-02-14) (86 років)
Alma mater КДУ ім. Т. Шевченка (1958)
Науковий ступінь кандидат історичних наук
Заклад НАДУ при Президентові України
Нагороди
орден «Знак Пошани» медаль «Ветеран праці» орден «За заслуги» III ступеня
Почесна грамота Кабінету Міністрів України Заслужений працівник освіти України

Петро Сергійович Назимко (8 грудня 1933(19331208) в селі Хотівля Городнянського району — 14 лютого 2020[1]) — український вчений, освітянин.

Життєпис[ред. | ред. код]

1953 року закінчив Городнянське педагогічне училище, 1958 — Київський державний університет ім. Тараса Шевченка.

Працював у комсомолі, райкомі, обкомі, ЦК ЛКСМУ.

Протягом 1967—1995 років працював в системі підвищення кваліфікації, директором і завідувачем кафедри Республіканської комсомольської школи при ЦК ЛКСМ України.

В 1995—1999 проректор-директор Інституту підвищення кваліфікації кадрів Української академії державного управління при Президентові України, з 1999 — радник ректора академії.

Є автором понад 200 наукових публікацій, співавтор більш як 20 робіт по організації і методиці підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Кандидат історичних наук, професор. Заслужений працівник освіти України. Академік української академії з державного управління.

Голова Городнянського відділення Чернігівського земляцтва у місті Києві.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Пам'яті Петра Назимка. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 9 березня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]