Найдовше слово російської мови

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Запитання, яке слово у російській мові є найдовшим, не має однозначної відповіді, тому що можуть застосовуватися різні критерії, оцінки, джерела тощо. Не існує жодних стандартів, загальної єдиної міри для порівняння усіх відомих слів. Будь-яке подібне порівняння можливе тільки у рамках визначених, конкретних умов вибору, одного джерела.

Умови вибору[ред. | ред. код]

Форма слова[ред. | ред. код]

Практично всі претенденти на звання найдовшого слова у російській мові є іменниками або прикметниками. Для цих частин мови, як правило, початкова форма (однина, називний відмінок) не є найдовшою: у іменників можливі довгі форми у множині (частіше у орудному відмінку), у прикметників та дієприкметників — у непрямих відмінках однини. Зазвичай розглядається початкова форма слова, однак можливість отримання інших форм з більшою довжиною мається на увазі (інколи граматично неможливо).

Можливості складання довгих слів[ред. | ред. код]

  • У російській мові у слова немає обмежень на кількість приставок «пра-» у термінах, що позначають спорідненість, отже, слово для позначення далекого предка або нащадка може містити величезну кількість літер.
  • Назви хімічних речовин, що будуються за певними принципами, можуть досягати величезної довжини. Одна з назв, що претендує на звання найдовшого слова російської мови, — Никотинамидадениндинуклеотидфосфатгидрин (бере участь у фотосинтезі рослин) — містить 40 літер. Тетрагидропиранилциклопентилтетрагидропиридопиридиновые — слово з 55 літер, що описує речовину за патентом РФ № 2285004[1].
  • Слово, що позначає вік, включає в себе числівник, що пишуться разом, та основу «-річний». Для позначення віку людини найдовшим є слово восьмидесятичетырёхлетний (25 літер).[2] Проте якщо за цією схемою утворювати слова для позначення віку дерев, геологічних порід, кісток динозаврів, планет та зірок, їх довжина буде істотно більшою.
  • Ще більш довгими можуть бути слова, що передають значення величин. У них замість основи «-летний» можуть використовуватися основи «-килограммовый», «-миллиметровый», «-миллисекундный» тощо. За цим принципом можуть бути складені слова, що досягають великої довжини, наприклад, тысячадевятьсотвосьмидесятидевятимиллиметровый (46 літер).
  • Часто зустрічається жартівливе твердження про те, що боязнь довгих слів називається довгим словом гиппопотомонстросескиппедалофобия (33 літери)[3]. Це слово складено зі слів грец. ἱπποπόταμος («річковий кінь», тобто бегемот), лат. monstrum, «чудовисько», лат. sesquipedalian, «півторафутовий» та грец. φόβος, «страх», та пародіює грецькі назви фобій.

Різні джерела[ред. | ред. код]

Книга Гіннеса[ред. | ред. код]

У Книзі рекордів Гіннеса 1993 року найдовшим словом російської мови названо рентгеноэлектрокардиографического (33 літери), у виданні 2003 року — превысокомногорассмотрительствующий (35 літер). З цих прикладів видно, що використовувалися різні критерії: перше "слово " — словоформа родового відмінка, друге — лексема у словниковій формі (словоформа у родовому відмінку на -щего довше словникової форми на букву). Крім того, не зазначено, в якому словнику або корпусі текстів ці «слова» найдовші (перше — має вузькоспеціальне вживання, технічний термін, аналогічний йому: энтерогематогепатогематопульмоэнтерального (42 літери), а друге — зразок канцеляриту 18—19 століть). Таким чином, дані розділи Книги рекордів Гіннесса носять суб'єктивістський характер, через що виявити істинність рекордів проблематично.

Словник Залізняка[ред. | ред. код]

У Граматичному словнику російської мови А. А. Залізняка видання 2003 року найдовша (у літерах) номінальна лексема у словниковій формі — прикметник частнопредпринимательский (25 літер; словоформи на -ого та -ими — 26 літер).

Найдовші дієслова — переосвидетельствоваться, субстанционализироваться та интернационализироваться (усі — 24 літери; утворені від них дієприкметнки з закінченням -ующимися та дієприслівники на -овавшись — по 25 літер).

Найдовші іменники — человеконенавистничество та высокопревосходительство (по 24 літери; словоформи на -ами — по 26 літер, втім, человеконенавистничество практично не вживається у множині).

Найдовші уособлені іменники — одиннадцатиклассница (20 літер) та делопроизводительница (21 літера), словоформи на -ами — по 22 та 23 літери відповідно.

Найдовший прислівник, що фіксується словником, — неудовлетворительно (19 літер). Слід врахувати, що від переважної більшості якісних прикметників на -ый та -ий утворюються прислівники на , або , які далеко не завжди фіксуються словником.

Найдовший вигук, включений у словник, — физкульт-привет (14 літер).

Слово соответственно (14 літер) є одночасно найдовшим прийменником. Найдовша частка исключительно є на літеру коротшою.

Орфографічний словник[ред. | ред. код]

Згідно з орфографічним словником Російської академії наук (відп. ред. В. В. Лопатін):

  • Найдовший прикметник з дефісом: сельскохозяйственно-машиностроительный (38 знаків).
  • Найдовші іменники з дефісом: корчеватель-бульдозер-погрузчик і одушевлённость-неодушевлённость (31 знак).
  • Найдовший іменник без дефіса: водогрязеторфопарафинолечение (29 букв).
  • Також в російській мові чимало довгих хімічних і біологічних термінів, одним з яких є никотинамидадениндинуклеотидфосфатгидрин (40 букв).
  • Найдовший прикметник без дефіса: электрофотополупроводниковый (28 букв).

Національний корпус російської мови[ред. | ред. код]

У Національному корпусі російської мови, у частині зі знятою граматичною омонімією (5 000 000 слововикористань), найдовша лексема — геологічний термін уплощенно-пинакоидально-ромбоэдрический (37 літер та 2 дефіси), що зустрічалася лише 1 раз. Із слів із частотністю більше 1 найдовше — административно-территориальный (30 літер та 1 дефіс, що зустрілося 9 раз). Найдовші слова без дефіса — хімічний термін диметилалкилбензиламмонийхлорид (31 літера, 1 раз) та политетрафторэтиленацетоксипропилбутан (38 літер), а з числа частотніших — вищезгадане человеконенавистничество (24 літери, 3 рази).

Довгі слова в літературі[ред. | ред. код]

Більша частина наведених слів-рекордсменів використовується тільки в спеціальній літературі. Тим не менш, у значимих літературних джерелах є свої рекордсмени по довжині слова. Так, Арнольд Зібер у статті «Дослідження підмножини літературної російської мови» наводить слово з 34 літер попреблагорассмотрительствующемуся, яке Микола Лєсков вжив у оповіданні «Заячий реміз». Правда, точне значення слова невідоме, оскільки Микола Лєсков, скоріш за все, його вигадав.

У оповіданні «Шість Наполеонів» Артура Конан-Дойла (пер. Чуковських) зустрічається слово наполеононенавистничества з 25 літер.[4]

Законодавство[ред. | ред. код]

Федеральний закон РФ № 88-ФЗ від 12 червня 2008 року — «ультравысокотемпературнообработанное» про молоко (36 літер)[5]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Російські патенти. Списки документів. SciTecLibrary. Архів оригіналу за 2012-06-01. Процитовано 2010-05-05. 
  2. Якщо розглядати документально підтверджений вік людей. Перше таке слово більшої довжини для позначення віку — «стопятидесятичетырёхлетний» (26 літер).
  3. Найоригінальніші людські страхи (рейтинг). www.vsesmi.ru. 12.01.2008. Архів оригіналу за 2012-06-01. Процитовано 2010-05-15. 
  4. Шість Наполеонів — Артур Конан-Дойл
  5. Федеральний закон Російської Федерації від 12 червня 2008 року N 88-ФЗ "Технічний регламент на молоко та молочну продукцію" (російською). Російська газета. 20 червня 2008 року. Процитовано 28-10-2010.