Найкращий спосіб маршування

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Найкращий спосіб маршування M:
фр. La Meilleure Façon de marcher
La Meilleure Façon de marcher poster.jpg
Жанр драма
Режисер Клод Міллер
Продюсери Маґ Бодар
Жан-Франсуа Даві
Сценаристи Клод Міллер
Люк Беро
У головних
ролях
Патрік Девар
Патрік Бішіте
Крістіна Паскаль
Оператор Бруно Нюйттен
Композитор Ален Жомі
Монтаж Жан-Бернар Боні
Художник Гілтон МакКонніко
Тривалість 86 хв.
Мова французька
Країна Франція Франція
Рік 1976
Дата виходу Франція Франція: 3 березня 1976
DVD-реліз: 15 березня 2006[1]
Касові збори 588 030 (глядачів у Франції)[2]
IMDb ID 0074888
Рейтинг IMDb: 7.5/10 stars

«Найкращий спосіб маршування» (фр. La Meilleure Façon de marcher) — французький фільм-драма 1976 року, дебютна режисерська робота Клода Міллера. Фільм номінувався на кінопремію «Сезар» у шести категоріях: найкращий фільм, найкращий актор (Патрік Девар), режисер (Клод Міллер), найкращий адаптований або оригінальний сценарій, найкраща операторська робота (Бруно Нюйттен) та найкращий звук .

Сюжет[ред. | ред. код]

Дія фільму відбувається на початку 1960-х років в літньому таборі для хлопчиків у французькій провінції. Марк (Патрік Девар) і Філіп (Патрік Бушіте) працюють там вихователями. Марк мужній, самовпевнений і брутальний, Філіп — витоончений, м'який і чутливий. Марк займається з дітьми в групі з майже військовою дисципліною, грає у футбол; Філіп, син директора табору, зі своєю групою готує театральну виставу.

Одного разу вночі Марк випадково застає в кімнаті перед дзеркалом Філіпа, переодягнутого в жіночу сукню. Хоча Марк і обіцяє зберігати секрет, але, відчуваючи свою моральну перевагу, не може утриматися і з тих пір Філіп став об'єктом його глузувань і іронічних натяків. Філіп намагається знайти з Марком спільну мову, але безуспішно. Він приходить до своєї подруги Шанталь (Крістіна Паскаль), яка була свідком його приниження. Марк залицявся до неї, але вона ненавидить такого типу зарозумілих, егоцентричних чоловіків. Взаємна ворожнеча між Філіпом та Марком завершиться на костюмованому балі, куди Філіп приходить, провокативно вбравшись в жіночий наряд і в макіяжі. Між хлопцями відбувається сутичка.

Кілька років по тому Марк і Філіп зустрічаються в Парижі. Марк працює агентом з нерухомості а Філіп з подругою Шанталь мешкають в орендованій у нього квартирі.

У ролях[ред. | ред. код]

Патрік Девар ···· Марк
Патрік Бушіте ···· Філіп
Крістіна Паскаль ···· Шанталь
Клод П'єплю ···· директор табору
Марк Шапіто ···· Жерар
Мішель Блан ···· Делю
Мішель Сюш ···· Лені
Франк Д'Асканіо ···· Ерве

Відгуки і критика[ред. | ред. код]

«Дивовижна витонченість і делікатність початківця постановника в аналізі почуттів героїв підкріплена розумною і щирою роботою акторів. А фільм в цілому є одним з найдушевніших і проникливих творів про те, що сексуальні стосунки, включаючи одностатеве кохання, іноді заважають людям переживати довірчу і виключно платонічну прихильність один до одного», — пише Сергій Кудрявцев у книзі «3500 кінорецензій»[3].


Визнання[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації фільму «Найкращий спосіб маршування»[4][5]
Рік Кінофестиваль/кінопремія Категорія/нагорода Номінант Результат
1976 Міжнародний кінофестиваль у Чикаго Гран-прі Золотій Г'юго за найкращий художній фільм Найкращий спосіб маршування Номінація
1977 2-га церемонія премії «Сезар» Найкращий фільм Номінація
Найкращий режисер Клод Міллер Номінація
Найкращий актор Патрік Девар Номінація
Найкращий оригінальний або адаптований сценарій Клод Міллер, Люк Беро Номінація
Найкраща операторська робота Бруно Нюйттен Нагорода
Найкращий звук Поль Лене (та за фільм «Бароко») Номінація

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]