Найманий робітник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук


Педер Северін Крейєр, « Французькі наймити», 1879 рік.

На́йманий робітник — це фізична особа, яка виконує роботу за наймом, уклала письмовий трудовий договір, контракт чи усну угоду з керівником підприємства будь-якої форми власності із визначенням умов трудової діяльності особи, за якою вона одержує обговорену при найманні оплату готівкою або в натуральному вигляді.

В історичному аспекті наймані працівники (наймити) — суспільна верства, яка, не маючи інших засобів до нормального існування, крім власної праці, працює на власника, що володіє основними засобами виробництва.

Див. також[ред.ред. код]


Право Це незавершена стаття з права.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.