Найменший спільний предок
Найменший спільний предок вершин та в кореневому дереві — найвіддаленіша від кореня дерева вершина, яка лежить на обидвох шляхах від та до кореня дерева, тобто є предком обидвох вершин.
- Алгоритм двійкового підйому. (Описано нижче в даній статті).
- Офлайновий алгоритм Тарджана
- Алгоритм Бендера — Фараха-Колтона[1].
Метод двійкового підйому — онлайн алгоритм вирішення задачі пошуку найменшого спільного предка. Він не використовує діапазон мінімального запиту[en] і заснований на методі динамічного програмування.
Як і більшість online алгоритмів, цей метод спочатку робить підрахунок offline, а потім це використовує для відповіді на запити.
Підрахунок offline полягає в тому, щоб порахувати функцію: — вершина, у яку ми прийдемо, пройшовши уверх ребер з вершини , при чому, якщо ми прийшли в корінь дерева, то там і залишаємося. Для цього спочатку запустимо обхід в глибину з кореня і для кожної вершини запишемо номер її батька та глибину вершини в підвішеному дереві . Якщо корінь — , то , тоді для функції є рекурентна формула :
Для того, щоб відповідати на запити, нам потрібні тільки ті значення , для яких , бо для великих значень дорівнюватиме значенню кореня.
Всього станів динаміки , де кількість вершин у дереві. Кожний стан рахується за , тому загальна складність .
Відповідати на запити будемо за час . Спочатку помітимо, якщо вершина для деяких та то . Тому, якщо , то пройдемо від вершини на кроків уверх, це і буде нове значення , яке ми можемо порахувати за . Число ми можемо записати у двійковій системі числення як :
і для всіх пройти вверх послідовно із вершини у вершину .
Далі вважаємо, що .
Якщо , то відповідь на запит .
Інакше, якщо , то знайдемо такі вершини та , що та . Тоді відповіддю на запит буде .
Щоб знайти вершини та , спочатку ініціалізуємо та , та знаходитимемо таке максимальне , що . Тоді піднімемося вгору на кроків угору з обидвох вершин, та повторимо цю процедуру. Якщо такого знайти не можна, то знайдені вершини і є тими, які нам потрібно знайти, бо .
Оцінимо час роботи алгоритму.
Помітимо, що знайдені строго спадають, оскільки, по-перше, щоразу ми знаходимо максимальне значення , а по-друге, два рази поспіль одне й те саме значення отримати не можемо, бо і ми тоді б взяли , тому можна перебирати всього значень в порядку спадання. Отже, складність відповіді .
function preprocess():
int[] p = dfs(0)
for i = 1 to n
dp[i][0] = p[i]
for j = 1 to log(n)
for i = 1 to n
dp[i][j] = dp[dp[i][j - 1]][j - 1]
int lca(int v, int u):
if d[v] > d[u]
swap(v, u)
for i = log(n) downto 0
if d[u] - d[v]
u = dp[u][i]
if v == u
return v
for i = log(n) downto 0
if dp[v][i] != dp[u][i]
v = dp[v][i]
u = dp[u][i]
return p[v]
- Aho, Alfred; Hopcroft, John; Ullman, Jeffrey (1973), On finding lowest common ancestors in trees, Proc. 5th ACM Symp. Theory of Computing (STOC), с. 253—265, doi:10.1145/800125.804056.
- Наименьший общий предок. Нахождение за O (log N) (метод двоичного подъёма)
- Метод двоичного подъема
- ↑ Алгоритм Фарака-Колтона и Бендера. Архів оригіналу за 1 грудня 2018.