Накваша

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Накваша
Дерев'яна церква Святого Юрія
Дерев'яна церква Святого Юрія
Країна Україна Україна
Область Львівська
Район/міськрада Бродівський
Рада/громада Наквашанська сільська рада
Код КОАТУУ 4620383601
Основні дані
Засноване 1515
Населення 505
Площа 1,594 км²
Густота населення 316,81 осіб/км²
Поштовий індекс 80654[1]
Телефонний код +380 3266
Географічні дані
Географічні координати 49°58′28″ пн. ш. 25°19′14″ сх. д. / 49.97444° пн. ш. 25.32056° сх. д. / 49.97444; 25.32056Координати: 49°58′28″ пн. ш. 25°19′14″ сх. д. / 49.97444° пн. ш. 25.32056° сх. д. / 49.97444; 25.32056
Середня висота
над рівнем моря
293 м
Водойми р. Іква
Відстань до
обласного центру
111 км
Відстань до
районного центру
21 км
Найближча залізнична станція Броди
Відстань до
залізничної станції
23 км
Місцева влада
Адреса ради 80654, Львівська обл., Бродівський р-н, с. Накваша, тел. 3-81-43
Сільський голова Лотоцька Мар'яна Павлівна[2]
Карта
Накваша. Карта розташування: Україна
Накваша
Накваша
Накваша. Карта розташування: Львівська область
Накваша
Накваша

Накваша у Вікісховищі?

Наква́ша — село в Україні, у Бродівському районі Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Наквашанська сільська рада, якій підпорядковуються села Накваша, Лукаші, Микити, Тетильківці. Населення становить 505 осіб.[2]

Назва[ред. | ред. код]

В одному із записів, від 1528 року йдеться про «…село Наріччя, по іншому Накваша». Тобто, у той час село мало давню історію і вже, навіть, встигло змінити назву… А сучасна назва «Накваша», скоріш за все, походить від мішанини українських і латинських слів «на» та «aqua»-«вода». Тобто, «(Село) на воді», «(Село) на річці».[3]

Історія[ред. | ред. код]

Перша писемна згадка про Наквашу датується 1515 роком.[4]

У другій половині ХІХ — першій половині ХХ століття наквашани виготовляли гарні кольорові коци, а також займалися ткацтвом та шевством.[3]

У 1885 році місцева громада нараховувала 1299 осіб (разом із мешканцями сучасних Лукашів та Микитів), з них за віровизнанням: 820 — греко-католики (українці), 460 — римо-католики (поляки), 19 — юдеї. Напередодні першої світової війни в селі мешкало 1486 осіб, з них 1125 — українці, 343 — поляки та 18 — юдеї. На початку травня 1885 року відбулося урочисте освячення читальні товариства «Просвіта».[3]

Лихоліття ХХ століття не оминули Наквашу. Через село прокотились фронти першої світової та польсько-української воєн, а також друга світова війна, забрала життя понад 50 місцевих мешканців. На вшанування пам'яті наквашан, полеглих у Другій світовій війні в центрі села відкритий пам’ятний знак.[3]

За радянських часів був створений колгосп ім. Жданова з центральною садибою (конторою) у Накваші, основним напрямком діяльності господарства було рільництво.[4]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Церква Святого Юрія (1795)
Пам'ятка архітектури місцевого значення № 1558-М
Дерев'яна церква в селі Накваша збудована та освячена у 1795 році на честь св. Георгія (Юрія) єпископом Петром Білянським. Первісно церква була тридільна, дерев'яна, одноверха. Пізніше були добудовані дерев'яні бокові рамена, що перетворило будівлю у хрещату. 1905 року до старого бабинця стараннями о. Глібовицького добудовано чотири цегляні приміщення, які заповнили кути просторового хреста та мурований присінок. До 1939 року покровителькою церкви була Савина Ясєнська, землевласниця з Підкаменя. На південний схід від церкви збереглася дерев'яна двоярусна дзвіниця з 1822 року, накрита наметовим дахом. Від 1990 року церква має статус пам'ятки архітектури місцевого значення та перебуває в користуванні громади УГКЦ.[5] За переказами, біля церкви на місці братських могил, що залишились після татарського нападу 1675 року, стоять старовинні хрести.[3]

Замок Цетнерів У першій половині ХVІІ століття у районі будівлі колишнього дитячого садочка родиною тодішніх власників села Цетнерів був збудований замок, що захищав місцеве населення під час татарських нападів. В пам’ять про жертви тих часів у північно-західній околиці села споруджено кам’яний пам’ятник із старовинним хрестом нагорі та написом: «Пам’яти в ХІІІ-ХVІІ вв. побитих і полоненних татарами на могилах і полях накваських предкам своїм посвящают вдячні наквашанє. 1906…».[3] Нажаль замок до наших днів не зберігся.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Зварич Т., Корчак А. Пам’ятні хрести, фігури та каплички Наквашанської сільської ради. — Броди : Бродівський історико-краєзнавчий музей, 2010.
  • Зварич Т., Корчак А. Скульптура та епіграфіка цвинтарів в селах Накваша та Тетильківці на Брідщині середини ХІХ — початку ХХ століття. — Броди : Бродівський історико-краєзнавчий музей, 2011.
  • Накваша // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / Тронько П. Т. (голова) та ін. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — Т. 3. — С. 168.
  • Содоль П. Українська Повстанча Армія, 1943-49: довідник / П. Содоль. — Нью-Йорк : Пролог, 1994. — Т. 1. — 199 с. — (Бібліотека «Прологу і сучасности»)
  • Хома А. Під знаменами сонця: роман. — Харків : Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2015. — 304 с. — ISBN 978-966-14-8443-5.

Посилання[ред. | ред. код]