Накип (камінь)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Накип — шар твердих ущільнених і зміцнених відкладень, який утворився з часом із нерозчинних у воді солей твердої води, що відкладаються на тепло- або масообмінній поверхнях, які постійно утворюються в результаті контакту поверхні нагріву з водою і в умовах змін температури і концентрації мінеральних солей або їх іонів у вигляді твердого осаду.[1]

Утворення накипу на теплообмінних поверхнях є однією з головних проблем теплоенергетики. Навіть доля міліметра шару накипу призводить до погіршення процесу теплопередачі, збільшення питомої витрати кількості тепла, енергоносіїв, електроенергії.[1]

З утворенням накипу на внутрішній поверхні труб збільшується температура зовнішньої поверхні металу, що обігрівається, через низьку теплопровідність накипу. Таким чином, накип сприяє підвищенню температури металу труб та перевитраті енергоносіїв.

Товщина відкладень в 1-2 мм вважається значною.[1] Допустима величина інтенсивності відкладень для теплофікаційних систем становить 0,11 г/м2•год.[2]

Утворення на внутрішній поверхні котла шару накипу товщиною всього 1 мм спричиняє перевитрату палива на 5-8%.[1] Шар накипу товщиною 3 мм поглинає 25% теплової енергії.[3] З часом, при значнішому відкладенні накипу втрати потужності можуть становити 70%.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г С. П. Висоцький, Г. В. Фаткуліна, Накипоутворення в теплофікаційних системах[недоступне посилання з липень 2019] // "Вісник Донбаської національної академії будівництва і архітектури". — 2009-2(76)[недоступне посилання з липень 2019]
  2. Правила технической эксплуатации тепловых электростанций и сетей. — Энергоиздат, 1989. — 288 с.
  3. Маслій І.В. Підготовка води для систем опалення[недоступне посилання з липень 2019] // Вісник Сумського національного аграрного університету Науковий журнал Архівовано 2 жовтень 2013 у Wayback Machine.. — 2010, Вип. 11[недоступне посилання з липень 2019]