Накип (камінь)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Накип — шар твердих ущільнених і зміцнених відкладень, який утворився з часом із нерозчинних у воді солей твердої води, що відкладаються на тепло- або масообмінній поверхнях, які постійно утворюються в результаті контакту поверхні нагріву з водою і в умовах змін температури і концентрації мінеральних солей або їх іонів у вигляді твердого осаду.[1]

Утворення накипу на теплообмінних поверхнях є однією з головних проблем теплоенергетики. Навіть доля міліметра шару накипу призводить до погіршення процесу теплопередачі, збільшення питомої витрати кількості тепла, енергоносіїв, електроенергії.[1]

З утворенням накипу на внутрішній поверхні труб збільшується температура зовнішньої поверхні металу, що обігрівається, через низьку теплопровідність накипу. Таким чином, накип сприяє підвищенню температури металу труб та перевитраті енергоносіїв.

Товщина відкладень в 1-2 мм вважається значною.[1] Допустима величина інтенсивності відкладень для теплофікаційних систем становить 0,11 г/м2•год.[2]

Утворення на внутрішній поверхні котла шару накипу товщиною всього 1 мм спричиняє перевитрату палива на 5-8%.[1] Шар накипу товщиною 3 мм поглинає 25% теплової енергії.[3] З часом, при значнішому відкладенні накипу втрати потужності можуть становити 70%.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]