Накш-і-Рустам

Накш-і-Рустам
Накш-і-Рустам
	29°59′20″ пн. ш. 52°52′29″ сх. д. / 29.98888888891677951° пн. ш. 52.87472222224977259° сх. д.Координати: 29°59′20″ пн. ш. 52°52′29″ сх. д. / 29.98888888891677951° пн. ш. 52.87472222224977259° сх. д.
Країна	Іран
Розташування	шахрестан Мервдештd
Тип	некрополь; археологічна пам'ятка і пам'ятка культури
	Накш-і-Рустам Накш-і-Рустам (Іран)
	Медіафайли у Вікісховищі

На́кш-і-Руста́м (перс. نقش رستم‎, Naqš-e Rostam — малюнки Рустама) — археологічна зона, розташована за 6 км на північ від Парси в Ірані. Адміністративно входить до шахрестану Марвдашт провінції Фарс, неподалік від міста Марвдашт. Близько трьох кілометрів відділяють Накш-і-Рустам від Накш-і-Раджаба.

Місцевість знаменита скальними рельєфами та гробницями царів. Найдавніші рельєфи датуються 1000 роком до н. е.

Гробниці царів династії Ахеменідів[ред. | ред. код]

Династії Ахеменідів належать чотири гробниці зі скальними рельєфами. Вони розташовані у скелях на значній висоті над землею.

Одна з гробниць належить царю Дарію, що встановлено за написами (522–486 до н. е.). Щодо решти гробниць, припускається, що у них поховані царі Ксеркс I (486–465 до н. е.), Артаксеркс I (465–424 до н. е.), та Дарій II (423–404 до н. е.). П'ята, незавершена гробниця, за припущеннями, призначалась для царя Артаксеркса III, але вірогідніше — для царя Дарія III (336–330 до н. е.).

Гробниці були занедбані після підкорення Персії Александром Македонським.

Стародавні скальні рельєфи[ред. | ред. код]

Найстаріший рельєф було пошкоджено. Він зображує людину еламського походження.

За ісламської доби, коли попередні перські царі були забуті, народні чутки приписали сюжети барельєфів і самі гробниці легендарному герою Рустаму, звідки й пішла сучасна назва некрополю — Накш-і-Рустам — «Рисунки (скульптури) Рустама».

Сасанідські рельєфи[ред. | ред. код]

Сім скальних рельєфів присвячені царям сасанідського періоду:

Ардашир I (226–242)
Шапур I (241–272), який святкує перемогу над римськими імператорами Валеріаном та Філіппом Арабом.
Бахрам II (276–293) — великий і два малих рельєфи
Нарсе (293–303)
Ормізд II (303–309)

Куб Заратуштри[ред. | ред. код]

Докладніше: Кааба Зороастра

На території некрополю розміщується квадратна будівля висотою дванадцять метрів (більша частина з яких розташована нижче за сучасний рівень землі) з єдиним внутрішнім приміщенням. Народна назва тієї споруди — «Куб Заратуштри» (Кааб-е Зартошт). З наукових версій найпоширенішою є версія, що будівля слугувала зороастрійським святилищем вогню. За іншою версією під спорудою може розташовуватись могила Кира Великого. Однак жодна версія не підтверджена документально.

На «Кубі Заратуштри» є клинописні написи, зроблені від особи Картіра (одного з перших зороастрійських священиків), портрет якого можна бачити неподалік в археологічній зоні Накш-і-Раджаб.