Нало Гопкінсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Нало Гопкінсон
англ. Nalo Hopkinson
2007 р.

2007 р.
При народженні Нало Гопкінсон
Народження 20 грудня 1960(1960-12-20) (56 років)
  Flag of the West Indies Federation.svg Ямайка, Федерація Вест-Індії
Національність канадійка ямайського походження
Громадянство Канада Канада
Alma mater Університеті Сетон Гілл[d]
Мова творів англійська
Рід діяльності письменниця
Роки активності: з 1996 р.
Напрямок фантастика
Жанр наукова фантастика, фентезі
Magnum opus: Смуглява дівчина у колі[d], Солені шляхи[d] і Шкіряний фольк[d]
Нагороди та премії
«Ворнер Еспект» (1997), Дж. Кемпбелла для найкращого нового письменника (1999), журналу «Локус» (1999), Весвітня премія фентезі (2002), «Санберст» (2003, 2008), «Галактичний спектр» (2004), «Аврора» (2006, 2008)
Сайт: Офіційний веб-сайт Нало Гопкінсон
CMNS: Нало Гопкінсон на Вікісховищі

Нало Гопкінсон (англ. Nalo Hopkinson, н. 20 грудня 1960 р., Ямайка, Федерація Вест-Індії) — канадська письменниця у жанрі фентезі та наукової фантастики.

Біографія[ред.ред. код]

Народилася 20 грудня 1960 року у Кінгстоні, Ямайка. Має єврейське, шотландське, південно-східноазійське, карибське та африканське коріння. Дочка письменника Слейда Гопкінса та Фриди Гопкінсон.[1] Своє дитинство провела у Трінідаді, Генуї та Коннектикуті, де її батько навчався в Єльському університеті.[2] 1977 року разом із сім'єю переїхала у Торонто, Онтаріо, Канада, де майбутня письменниця прожила аж до 2011 року.

1982 року здобула ступінь бакалавра з російської мови та літератури і французької мови в Йоркському університеті, а 2002 року отримала ступінь магістра з фантастичного письма в Університеті Сетон Гілл, Грінсбург, Пенсильванія, США, де, зокрема викладав Джеймс Морроу.[1] 2011 року переїхала до Ріверсайду, Каліфорнія, США, де працює на посаді викладача креативного письма в Університеті Каліфорнії (Ріверсайд).[3]

Кар'єра[ред.ред. код]

1995 року за потуранням Джудіт Мерріл письменниця записалася на семінар наукової фантастики «Кларіон» та здобула навички з написання короткої прози.[1] 2001 року світ побачила перша збірка оповідань Нало Гопкінсон під назвою «Шкіряний фольк», де авторка використала карибські письмові та усні традиції оповіді та карибську історію та мову. Окрім цієї збірки, вийшли ще дві збірки короткої прози письменниці — «Доповідь з планети Північ» (2012) та «Закохатися в гомінідів» (2015). Ба більше, Нало Гопкінсон стала укладачкою та редакторкою трьох антологій у жанрі фантастики, фентезі та жахів.

1998 року світ побачив дебютний роман Нало під назвою «Смуглява дівчина у колі», який відразу ж приніс їй визнання як письменниці.[2] З того часу вийшли ще п'ять романів авторки — «Опівнічний злодій» (2000), «Солені шляхи» (2003), «Руки нового місяця» (2007), «Хаос» (2012) та «Моя сестрице» (2013). У своїх творах письменниця зачіпає теми карибського фольклору, афро-карибської культури та фемінізму.[4] Також вона не оминає питань раси, суспільного клаcу та статевих відмінностей.[5]

Нагороди та визнання[ред.ред. код]

Загалом Нало Гопкінсон стала переможцем десяти премій:

  • 1997 — лауреатка премії «Ворнер Еспект» за перший неопублікований роман «Смуглява дівчина у колі»;
  • 1999 — лауреатка премія Джона В. Кемпбелла найкращому новому письменнику-фантасту за роман «Смуглява дівчина у колі»;
  • 1999 — лауреатка премії «Локус» за роман «Смуглява дівчина у колі»;
  • 2002 — лауреатка Всесвітної премії фентезі за збірку «Шкіряний фольк»;
  • 2003 — лауреатка премії «Сонячний спалах» за збірку «Шкіряний фольк»;
  • 2004 — лауреатка премії «Гейлактичний спектрум» за роман «Солені шляхи»;
  • 2006 — лауреатка премії «Аврора» за за укладання та редагування збірки «Тесеракти дев'ять»;
  • 2008 — лауреатка премії «Сонячний спалах» за роман «Руки нового Місяця»;
  • 2013 — лауреатка премії Коппера Силіндера за роман «Хаос»;
  • 2014 — лауреатка премії Андре Нортона за роман «Моя сестрице».

Ба більше, письменниця аж 36 разів ставала номінанткою різноманітних премій та п'ять разів входила до журі найпрестижніших фантастичних нагород.[6]

Бібліографія[ред.ред. код]

Романи[ред.ред. код]

  • Brown Girl in the Ring (1998) — «Смуглява дівчина у колі»;
  • Midnight Robber (2000) — «Опівнічний злодій»;
  • The Salt Roads (2003) — «Солені шляхи»;
  • The New Moon's Arms (2007) — «Руки нового Місяця»;
  • The Chaos (2012) — «Хаос»;
  • Sister Mine (2013) — «Моя сестрице».

Збірки оповідань[ред.ред. код]

  • Skin Folk (2001) — «Шкіряний фольк»;
  • Report From Planet Midnight (2012) — «Доповідь з планети Північ»;
  • Falling in Love With Hominids (2015) — «Закохатися в гомінідів».

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Bernard Alger Drew, 2007, с. 155
  2. а б Mark Bould, 2009, с. 106
  3. Profile page Accessed September 10, 2016
  4. «A Conversation With Nalo Hopkinson», SF Site, 2000.
  5. Mark Bould, 2009, с. 107-110
  6. Nalo Hopkinson (sfadb)

Джерела[ред.ред. код]

  • Bernard Alger Drew 100 Most Popular African American Authors. — Libraries Unlimited, 2007. — 361 p. — ISBN 978-1591583226.
  • Mark Bould Fifty key figures in science fiction. — Routledge, 2009. — 320 p. — ISBN 978-0415439503.

Посилання[ред.ред. код]