Намір!

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Намір! (роман))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Намір!
Автор Любко Дереш
Мова українська
Опубліковано 2006

«Намір!» — роман українського письменника Любка Дереша, вперше виданий 2006 року видавництвом «Дуліби».[1] Пізніше видавався видавництвом Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля» в 2008 та 2010[джерело?].

Анотація[ред. | ред. код]

Петрик П'яточкін — пересічний школяр зі славетних Мідних Буків — нічим не відрізняється від свого бездуховного оточення, окрім… феноменальної пам'яті. Поступово ця незвичайна здібність змінює особистість Петра, його свідомість, уяву, волю. «Жорстокі забави тинейджерів» уже його не цікавлять, як і весь світ людей. Він прагне більшого: розсунути межі свого сприйняття і вийти за рамки так званої дійсності.

Персонажі[ред. | ред. код]

Петрик П'яточкін
Гоца Драла
Юрій Гагарін
Кориця
Дівчина, яка допомагала головному герою прийти до тями, після того, як він втратив свідомість. Перед цим відпочивала в компанії своїх друзів, які співали пісень під гитару. Справжнє ім'я залишилось невідомим, як і зовнішній вигляд. Про даного персонажа ми дізнаємось виключно за рахунок опису відчуттів та переживань головного героя.

Її звали Кориця. Як ніжно, правда? Сам придумав, тільки-но відкрив очі. Кориця — сирники з ваніллю. Кориця — кава з кардамоном. Така солодка дівчинка на ім'я Кориця. І хоча дозволяти їй привести себе до тями безперспективно в плані знайомств, перед натиском долі я виявився безсилий. І так опинився на руках у Кориці. Там було тепло і затишно. Якби вона ще могла мене заколисати, я був би на восьмому небі від спокою (сім — число лідерства та екстазу, вісім — спокою та гармонії). Я милуюся її вологими губками, Кориця щось говорить.

Незважаючи на те, що вона припала до вподоби головному героєві, дівчина заледве виявила до нього, якусь цікавість. Їх зустріч була випадковою та скороминучою.
Оля Вишенька

Однокласниця та романтичний ідеал головного героя. Тривалий час головний герой не наважувався запронувати їй зайнятись сексом. А після того, як досить невдало наполіг на цьому їх стосунки розділились на «до» і «після». Дівчина хотіла спробувати примиритись і почати все спочатку, проте практично стала свідком зради головного героя з Мар'яшкою, після чого їх стосункам остаточно прийшов кінець.

Мар'яшка

Девятикласниця, яку «склеїв» головний герой, щоб: захиститися від наступу чогось невблаганного:, або просто намагався забути про невдачу з Олею Вишенькою. Оскільки скоріш за все вона була ще цнотливою, то вони обмежились з нею «глибоким петтинґом з еякуляцією». Після чого герой картав себе, що скористався її недосвідченістю для задоволення власних бажань.

Надя
Дівчина з якою головний герой очевидно став чоловіком. Розійшовся з нею через два тижні через те, що вони не зійшлись характерами.
Галька

Одна з дівчат (чи то пак жінка) з якою головний герой зустрічався в шкільні роки. Була від нього на сім років старша, відтак набагато «легша на перед». Намагалась обдурити головного героя заявивши, що вагітна. Однак даний обман був розкритий її сорокарічним хахолем, який в чоловічій розмові повідомив герою, що насправді вона стерильна і не може мати дітей. Відтак під страхом фізичної розправи від хахаля та через обман збоку самої Гальки стосунки між нею та головним героєм — також були розірвані.

Екранізація[ред. | ред. код]

За мотивами роману знімається короткометражний однойменний фільм Анни Смолій.[2] Фільм повністю профінансований Держкіно бюджетом у 950 тис. гривень.[3]

Філософія[ред. | ред. код]

Деякі дослідники вважають що основою роману є філософія Артура Шопенгауера, викладена в його праці Світ як воля та уявлення.[4]

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Кулакевич, Л. М. (2015). Концепт пам’яті в романі Любка Дереша "Намір!”. Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Філологічні науки. (вид. 8): 177—186.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Дереш видав книжку про намір. Процитовано 29 серпня 2018.
  2. Вийшов тізер української короткометражки “Намір”. Інформаційне агентство Українські Національні Новини. Архів оригіналу за 29 серпня 2018. Процитовано 29 серпня 2018.
  3. Держкіно презентувало тізер фільму за романом Любка Дереша. Український Тиждень. Архів оригіналу за 29 серпня 2018. Процитовано 29 серпня 2018.
  4. Кулакевич, 2015.

Посилання[ред. | ред. код]