Нанні Лой

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нанні Лой
Nanni Loy
Нанні Лой. 1966
Нанні Лой. 1966
Нанні Лой. 1966
Ім'я при народженні Джова́нні Лой
Giovanni Loy
Дата народження 23 жовтня 1925(1925-10-23)
Місце народження Кальярі, Сардинія, Італія
Дата смерті 21 серпня 1995(1995-08-21) (69 років)
Місце смерті Ф'юмічіно, Лаціо, Італія
Поховання Кампо Верано[1]
Громадянство Італія Італія
Alma mater CSC
Професія режисер, сценарист, актор
Кар'єра 1954—1995
Magnum opus Чотири дні Неаполя
IMDb ID 0523439
CMNS: Нанні Лой у Вікісховищі

Джова́нні Лой (італ. Giovanni Loy, відоміший як Нанні Лой італ. Nanni Loy, 23 жовтня 1925, Кальярі, Сардинія, Італія — 21 серпня 1995, Ф'юмічіно, Лаціо, Італія) — італійський режисер театру та кіно, сценарист і актор.

Життєпис[ред. | ред. код]

Джованні Лой народився у 1925 році в Кальярі, на острові Сардинія, і походив з видатної сардинсько-венеці́йської сім'ї. Ще підлітком майбутній режисер оселився в Римі. Вивчав філософію, але у 1947 році перейшов на навчання до Експериментального кіноцентру Італії і в наступному році там отримав диплом.

У 1949 році він зняв свій перший короткометражний фільм про образотворче мистецтво «Художники перед дзеркалом» (Pittori davanti allo specchio). За першим відразу ж пішов інший на ту саму тему — «Розфарбовані біографії» (Biografie dipinte). Крім того, він став помічником досвідчених режисерів, таких як Гофредо Алесандріні[it], Августо Дженіна, Карміне Галлоне[it], Луїджі Дзампа.

Його режисерський дебют відбувся у 1957 році. Дві звичаєві комедії: «Слово злодія»[it], з кіноактором Габріелем Ферцетті, та «Чоловік», з кіноактором Альберто Сорді, були створені у співпраці з Джанні Пучіні[it] та Джузеппе Де Сантісом.

На початку 1960-х років Нанні Лой екранізував події, пов'язані з рухом Опору в Італії у фільмах: «День левів»[it] (1961) та «Чотири дні Неаполя»[it] (1962). Один з цих кіноепосів присвячений великим героїчним постатям, інший — величі спільноти людей.

Комедії «Батько родини»[it] (1967) та «Затриманий чекаючи судового розгляду» (1971), у яких грають чудові актори — Уго Тоньяцці, Ніно Манфреді та Альберто Сорді, пройняті солодкувато-гіркою іронією та нотками трагізму і абсурду.

Фільмографія[ред. | ред. код]

режисер[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. https://it.findagrave.com/memorial/192873855