Нападівка (Кременецький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Нападівка
Герб Нападівки.jpg
Герб
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Кременецький район
Громада Борсуківська сільська громада
Код КАТОТТГ UA61020010060048383
Облікова картка Нападівка 
Основні дані
Засноване 1470
Населення 1 128
Територія 3.633 км²
Густота населення 310.49 осіб/км²
Поштовий індекс 47415
Телефонний код +380 3549
Географічні дані
Географічні координати 49°53′06″ пн. ш. 26°02′08″ сх. д.H G O
Водойми Горинь
Відстань до
районного центру
3 км
Найближча залізнична станція Ланівці
Відстань до
залізничної станції
3 км
Місцева влада
Адреса ради 47412, с. Борсуки
Карта
Нападівка. Карта розташування: Україна
Нападівка
Нападівка
Нападівка. Карта розташування: Тернопільська область
Нападівка
Нападівка
Мапа

CMNS: Нападівка у Вікісховищі

Напа́дівка — село Борсуківської сільської громади Кременецького району Тернопільської області.

Підпорядковувалося Борсуківській сільраді. Від вересня 2016 року ввійшло у склад Борсуківської сільської громади. Розташоване на річці Горинь, на півдні району.

Населення — 1128 осіб (2001).

Історія[ред. | ред. код]

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки ранньої залізної доби, черняхівської культури, давньоруського часу.

Відоме від 16 ст.

Діяли «Просвіта», «Сільський господар» та інші товариства.

Як розповідає легенда, до 1649 року на місці нинішнього села Нападівка було село Гнилорудка. У 2 верстах від села Нападівки знаходиться Нападовецька могила чи курган — настільки високий, що з нього за 40 верст видно Почаївську лавру. На берегах р. Горинь часто відбувалися криваві битви — в часи княжих міжусобиць, нашестя кримських татар. Кістки загиблих воїнів і покояться, за легендою, у цьому кургані. У ньому в 1831 році при розкопках були знайдені шаблі. Ця Нападівська могила в 1831 році служила для захоронення людей, які померли від холери. Курган слугував ще й як спостережний пункт. На ньому стояла сторожа і, як тільки з'являлись татари, давала знати у село про напад. Потерпівши одного разу від такого нападу, селяни втекли в Нападівську низину, що межувала з Борсуківським урочищем і, поблизу цих затишних місць, утворилося село Нападівка — на правому березі р. Горинь.

У церковному приході села Нападівки 1742 року була збудована церква «во имя Казанской иконы Божіей Матери» на пожертви прихожан. Вона була дерев'яною з такою ж дзвіницею. При церкві були землі: фільварок — 3 десятини 1740 сажнів, орної землі — 29 десятин 727 сажнів, сінокосу — 5 десятин 1060 сажнів. При церкві служили: священик, псаломщик, паламар і просфорня.

З 1844 року село було в дідицтві князя Михайла-Сервація Костянтиновича Вишневецького. Школи в селі не було. Документи свідчать, що діти прихожан ходили навчатися в Борсуківському народному училищі.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Дерев'яна церква
Пам'ятник

Є церква Казанської ікони Матері Божої (1742 р., дерев'яна).

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1973 р.).

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Працюють ЗОШ 1-2 ступ., клуб, бібліотека.

Діє місцевий футбольний клуб — «ФК Нападівка»[1].

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Офіційний сайт. Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 30 квітня 2022. 

Джерела[ред. | ред. код]