Нападівка (Кременецький район)
![]() | Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|
село Нападівка | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | ![]() | ||
Область | Тернопільська область | ||
Район/міськрада | Кременецький район | ||
Громада | Борсуківська сільська громада | ||
Код КАТОТТГ | UA61020010060048383 | ||
Облікова картка | Нападівка | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1470 | ||
Населення | 1 128 | ||
Територія | 3.633 км² | ||
Густота населення | 310.49 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 47415 | ||
Телефонний код | +380 3549 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 49°53′06″ пн. ш. 26°02′08″ сх. д.H G O | ||
Водойми | Горинь | ||
Відстань до районного центру |
3 км | ||
Найближча залізнична станція | Ланівці | ||
Відстань до залізничної станції |
3 км | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 47412, с. Борсуки | ||
Карта | |||
Мапа | |||
![]() | |||
|
Напа́дівка — село Борсуківської сільської громади Кременецького району Тернопільської області.
Підпорядковувалося Борсуківській сільраді. Від вересня 2016 року ввійшло у склад Борсуківської сільської громади. Розташоване на річці Горинь, на півдні району.
Населення — 1128 осіб (2001).
Історія[ред. | ред. код]
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки ранньої залізної доби, черняхівської культури, давньоруського часу.
Відоме від 16 ст.
Діяли «Просвіта», «Сільський господар» та інші товариства.
Як розповідає легенда, до 1649 року на місці нинішнього села Нападівка було село Гнилорудка. У 2 верстах від села Нападівки знаходиться Нападовецька могила чи курган — настільки високий, що з нього за 40 верст видно Почаївську лавру. На берегах р. Горинь часто відбувалися криваві битви — в часи княжих міжусобиць, нашестя кримських татар. Кістки загиблих воїнів і покояться, за легендою, у цьому кургані. У ньому в 1831 році при розкопках були знайдені шаблі. Ця Нападівська могила в 1831 році служила для захоронення людей, які померли від холери. Курган слугував ще й як спостережний пункт. На ньому стояла сторожа і, як тільки з'являлись татари, давала знати у село про напад. Потерпівши одного разу від такого нападу, селяни втекли в Нападівську низину, що межувала з Борсуківським урочищем і, поблизу цих затишних місць, утворилося село Нападівка — на правому березі р. Горинь.
У церковному приході села Нападівки 1742 року була збудована церква «во имя Казанской иконы Божіей Матери» на пожертви прихожан. Вона була дерев'яною з такою ж дзвіницею. При церкві були землі: фільварок — 3 десятини 1740 сажнів, орної землі — 29 десятин 727 сажнів, сінокосу — 5 десятин 1060 сажнів. При церкві служили: священик, псаломщик, паламар і просфорня.
З 1844 року село було в дідицтві князя Михайла-Сервація Костянтиновича Вишневецького. Школи в селі не було. Документи свідчать, що діти прихожан ходили навчатися в Борсуківському народному училищі.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Є церква Казанської ікони Матері Божої (1742 р., дерев'яна).
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1973 р.).
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Працюють ЗОШ 1-2 ступ., клуб, бібліотека.
Діє місцевий футбольний клуб — «ФК Нападівка»[1].
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- Костянтин Кондратюк (нар. 1944) — український вчений-історик, педагог,
- Василь Фольварочний (нар. 1941) — український письменник.
- Хата Нападівка.jpg
Хата в селі
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Офіційний сайт. Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 30 квітня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Вегера М., Гаврилюк О. Нападівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 600. — ISBN 966-528-199-2.
|