Перейти до вмісту

Направник Едуард Францович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Едуард Направник
Eduard Nápravník
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження12 серпня (24 серпня) 1839(1839-08-24)
Місце народженняБишть[cs], поблизу Кеніггрец
Дата смерті10 листопада (23 листопада) 1916(1916-11-23) (77 років)
Місце смерті
ПохованняНоводівочий цвинтар
ГромадянствоАвстрійська імперія Австрійська імперія
Російська імперія Російська імперія
Професіїкомпозитор, диригент
Жанриопера і класична музика
Magnum opusDubrovskyd
У шлюбі зQ4526644?
CMNS: Файли у Вікісховищі

Едуард Францевич Направник (чеськ. Eduard Nápravník; 12 (24) серпня 1839, Бишть[cs], Поблизу Кеніггрец, Богемське королівство, Австрійська імперія — 10 (23) листопада 1916, Петроград, Російська імперія) — чеський та російський композитор, диригент. Протягом майже п'ятдесяти років обіймав посаду головного диригента Маріїнського театру, під його керуванням відбулися прем'єри практично всіх російських опер того часу . Дружина — оперна співачка Ольга Шредер.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї небагатого вчителя. Рано проявив музикальні здібності, почав навчатися гри на фортепіано, органі та теоретичним предметам.

У 1850 поступив в реальне училище у Празі, однак через смерть батька в 1854 йому довелося почати заробляти на життя, граючи на органі в церкві.

Удосконалював свою виконавську майстерність в органній школі під керівництвом К. Ф. Піча та Франтішека Блажека, займався також у фортепіанній школі Петра Майдля (1817—1896), з 1855 р. почав викладати в школі Майдлю. Отримавши таким чином стабільний заробіток, Направник почав вивчати оркестровку та диригування під керівництвом директора Празької консерваторії Яна Бедржиха Кіттля. До цього ж часу належать перші його композиторські проби.

Е. Направник на карикатурі П. Робера 1903 р.

В 1861, отримавши пропозицію від відомого російського мецената князя Юсупова зайняти місце капельмейстера його домашнього оркестру, Направник вирушив до Росії, яка з цього часу стала його другою батьківщиною.

В 1863 був запрошений працювати помічником капельмейстера та органістом Маріїнського театру, в 1867 отримав місце другого капельмейстера, в 1869 — перший (головного диригента) та займав цю посаду до самої смерті.

Оригінальна марка СРСР, 1989

З 1869 по 1881 окрім управління оркестром театру Направник диригував симфонічними зібраннями Російського музичного товариства, також найчастіше стаючи першим виконавцем нових творів. Він активно займався композиторською діяльністю, однією з найвідоміших його робіт стала опера «Дубровський», поставлена ​​в 1896.

За час роботи в Маріїнському театрі Направник продиригував у близько трьох тисяч оперних вистав, у тому числі прем'єрами опер «Борис Годунов» Мусоргського, «Орлеанська діва», «Мазепа», «Пікова дама» Чайковського, «Майська ніч», «Снігуронька», «Ніч перед Різдвом» Римського-Корсакова та багатьох інших.

Направник став першим диригентом опер: «Ворожа сила» Сєрова (1871), «Кам'яний гість» Даргомижського (1872), «Псковитянка» (1873), «Майська ніч» (1880); «Снігуронька» (1882), «Борис Годунов» (1874); «Опричник» (1874), «Коваль Вакула» (1876), «Орлеанська діва» (1881), «Пікова дама» (1890), «Іоланта» (1892) Чайковського, «Демон» (1875). Під його керівництвом була відновлена ​​в 1871 опера «Руслан і Людмила». «Велике художнє значення мали й інші постановки — тетралогія „Кільце Нібелунгів“ Вагнера (1900—1905), опери „Фіделіо“ Бетховена (1905), „Орфей та Еврідіка“ Глюка (1911)»[1].

Його власні авторські чотири опери були поставлені в Маріїнському театрі: «Нижньогородці» (1868), «Гарольд» (1886), «Дубровський» (1894), «Франческа да Ріміні» (1902).

Помер 1916 у Петрограді, похований там же на Новодівичому кладовищі. Після революції 1917 його сім'я переїхала в Бельгію.

Адреси в Санкт-Петербурзі — Петрограді

[ред. | ред. код]
  • 1865—1877 — Офіцерська вулиця, 16, кв. 20;
  • 1877 — 10.11.1916 — будинок М. Ф. Немковою — Микільська вулиця, 3, кв. 72.

Основні твори

[ред. | ред. код]

Опери

[ред. | ред. код]

Оркестрові та концертні твори

[ред. | ред. код]
  • Чотири симфонії;
  • Сюїта для оркестру;
  • Урочиста увертюра;
  • Балади для голосу з оркестром;
  • Народні танці для оркестру;
  • Симфонічний концерт для фортепіано з оркестром a-moll, op.27;
  • Фантазія на російські теми для фортепіано з оркестром;
  • Фантазія та сюїта для скрипки з оркестром;
  • Музика до поеми «Дон Жуан» А. К. Толстого

Камерні твори

[ред. | ред. код]
  • Три струнні квартети (18731878);
  • Струнний квінтет (1897);
  • Два фортепіанні тріо;
  • Фортепіанний квартет;
  • Численні твори для фортепіано.

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • Справжній розквіт оркестру Маріїнського театру припав на довгі роки служіння йому Едуарда Направника (в 1863—1867 — помічник диригента та органіст; 1867—1869 — другий диригент, 1869—1916 — головний диригент), в честь якого згодом було названо одне з фоє сучасної Маріїнки.
  • У 1961 році на екрани вийшов фільм-опера «Дубровський». (Володимир Дубровський — Сергій Лемешев, Маша — Віра Кудрявцева).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. (цитується по: Театральна енциклопедія [Архівовано 16 жовтня 2013 у Wayback Machine.])

Література

[ред. | ред. код]
  • Направник Э. Ф. Автобиография, творческие материалы, документы, письма / Сост. М. Л. Кутателадзе. — Л., 1959. (рос.)
  • Михеева Л. В. Э. Ф. Направник. — М., 1985. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]