Напівпалий гекон турецький
| ?Напівпалий гекон турецький | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Підтип: | Черепні (Craniata) |
| Інфратип: | Хребетні (Vertebrata) |
| Клас: | Плазуни (Reptilia) |
| Ряд: | Лускаті (Squamata) |
| Підряд: | Ящірки (Lacertilia) |
| Родина: | Геконові (Gekkonidae) |
| Підродина: | Справжні гекони(Gekkoninae) |
| Рід: | Гекони напівпалі (Hemidactylus) |
| Вид: | Напівпалий гекон турецький |
| Біноміальна назва | |
| Hemidactylus turcicus Карл Лінней, 1758 | |
Поширення гекона турецького | |
| Посилання | |
| Hemidactylus turcicus | |
| Hemidactylus turcicus | |
| 456655 | |
| 174059 | |
| 157261 | |
| 58195 | |
Напівпалий гекон турецький, гекон турецький (Hemidactylus turcicus) — гекон родини геконових (Gekkonidae). Поширений переважно у Південній Європі, Західній Азії та Північній Африці.
Сягає загальної довжини 15 см. Має світло-коричневий або сіруватий колір с темнішими плямами, багато горбків, черево у нього білого кольору. Рило округле, вухо відкрите овальне, майже на половину діаметра ока, тулуб та кінцівки помірні. Голова з великими зернятками спереду, ззаду дрібними зернятками перемішані з круглими горбиками. Верхня поверхня тулуба вкрита дрібними зернятками. які перемішані з великими горбиками. що розташовані у 14 або 16 правильних поздовжніх рядів. Самці турецького гекона мають від 4 до 10 преанальних пор. Хвіст циліндричний, злегка вдавлений, звужується на кінці, покритий поперечним рядом великих ребристих горбків та розширених пластин.
Мешкає у Північній Африці, Південній Європі, Близькому Сході, Аравійському півострові. Часто живе порядом з людиною, переміщується разом із ним, завдяки чому значно розширився його попередній природний ареал. Багато з представників цього виду потрапили до Центральної та Північної Америки.
Населяє місцевості з розрідженою деревно-чагарниковою рослинністю. Часто ховаються серед листя. Водночас зустрічаються на рівнинах, у напівпустелях. Це нічна тварина.
Гекон турецький належить до яйцекладних плазунів. Самиці відкладають до 2 яєць. За сезон буває декілька кладок.
Живиться безхребетними, переважно комахами.
Тривалість життя гекона дорівнює 9—10 рокам.
Стан більшості природних популяцій виду в межах ареалу залишається більш-менш стабільним, за що він, згідно з Червоним списку МСОП, отримав охоронний статус «відносно благополучний вид». Окремі субпопуляції потерпають через втрату середовища існування внаслідок інтенсифікації сільського господарства, рекреації (тварин час від часу переслідують на туристичних курортах) та певного збору ящірок для торгівлі домашніми тваринами. Тому гекон турецький занесений до Додатку ІІІ Бернської конвенції (охоронна категорія: вид потребує охорони).[2][3]
Гекон турецький як елемент біорізноманіття охороняється на низці природоохоронних територій. Потрібні подальші таксономічні дослідження цього виду, особливо щодо популяцій у східній та аравійській частинах ареалу.[2]
- ↑ NatureServe (2013). Hemidactylus turcicus: інформація на сайті МСОП (англ.) 15 December 2014
- 1 2 Гекон турецький у Червоному списку МСОП
- ↑ Закон України про ратифікацію Бернської конвенції
- Field Guide to the Amphibians and Reptiles of Britain and Europe / Jeroen Speybroeck, Wouter Beukema, Bobby Bok and Jan Van Der Voort. London-New York: Bloomsbure, 2016. 432 рр. (p. 226—227). ISBN 978-1-4081-5459-5
- Frick, Michael G. 1997 Geographic Distribution. Hemidactylus turcicus Herpetological Review 28 (1): 50
- Червоний список МСОП видів із найменшим ризиком (LC)
- Геконові
- Плазуни Африки
- Плазуни Азії
- Плазуни Європи
- Плазуни Північної Америки
- Плазуни Центральної Америки
- Плазуни Південної Америки
- Плазуни Алжиру
- Плазуни Марокко
- Плазуни Тунісу
- Плазуни Лівії
- Плазуни Албанії
- Плазуни Хорватії
- Плазуни Кіпру
- Плазуни Єгипту
- Плазуни Греції
- Плазуни Ізраїлю
- Плазуни Італії
- Плазуни Лівану
- Плазуни Саудівської Аравії
- Плазуни Мальти
- Плазуни Чорногорії
- Плазуни Португалії
- Плазуни Словенії
- Плазуни Іспанії
- Плазуни Франції
- Плазуни Туреччини
- Плазуни Куби
- Плазуни Мексики
- Плазуни США
- Плазуни Панами
- Тварини, описані 1758