Перейти до вмісту

Напівпалий гекон турецький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
?Напівпалий гекон турецький

Охоронний статус

Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:Ядерні (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Підтип:Черепні (Craniata)
Інфратип:Хребетні (Vertebrata)
Клас:Плазуни (Reptilia)
Ряд:Лускаті (Squamata)
Підряд:Ящірки (Lacertilia)
Родина:Геконові (Gekkonidae)
Підродина:Справжні гекони(Gekkoninae)
Рід:Гекони напівпалі (Hemidactylus)
Вид: Напівпалий гекон турецький
Біноміальна назва
Hemidactylus turcicus
Карл Лінней, 1758
Поширення гекона турецького
Поширення гекона турецького
Посилання
Вікісховище:Hemidactylus turcicus
Віківиди:Hemidactylus turcicus
EOL:456655
ITIS:174059
МСОП:157261
NCBI:58195

Напівпалий гекон турецький, гекон турецький (Hemidactylus turcicus) — гекон родини геконових (Gekkonidae). Поширений переважно у Південній Європі, Західній Азії та Північній Африці.

Сягає загальної довжини 15 см. Має світло-коричневий або сіруватий колір с темнішими плямами, багато горбків, черево у нього білого кольору. Рило округле, вухо відкрите овальне, майже на половину діаметра ока, тулуб та кінцівки помірні. Голова з великими зернятками спереду, ззаду дрібними зернятками перемішані з круглими горбиками. Верхня поверхня тулуба вкрита дрібними зернятками. які перемішані з великими горбиками. що розташовані у 14 або 16 правильних поздовжніх рядів. Самці турецького гекона мають від 4 до 10 преанальних пор. Хвіст циліндричний, злегка вдавлений, звужується на кінці, покритий поперечним рядом великих ребристих горбків та розширених пластин.

Поширення

[ред. | ред. код]

Мешкає у Північній Африці, Південній Європі, Близькому Сході, Аравійському півострові. Часто живе порядом з людиною, переміщується разом із ним, завдяки чому значно розширився його попередній природний ареал. Багато з представників цього виду потрапили до Центральної та Північної Америки.

Особливості біології

[ред. | ред. код]

Населяє місцевості з розрідженою деревно-чагарниковою рослинністю. Часто ховаються серед листя. Водночас зустрічаються на рівнинах, у напівпустелях. Це нічна тварина.

Гекон турецький належить до яйцекладних плазунів. Самиці відкладають до 2 яєць. За сезон буває декілька кладок.

Живиться безхребетними, переважно комахами.

Тривалість життя гекона дорівнює 9—10 рокам.

Охорона

[ред. | ред. код]

Стан більшості природних популяцій виду в межах ареалу залишається більш-менш стабільним, за що він, згідно з Червоним списку МСОП, отримав охоронний статус «відносно благополучний вид». Окремі субпопуляції потерпають через втрату середовища існування внаслідок інтенсифікації сільського господарства, рекреації (тварин час від часу переслідують на туристичних курортах) та певного збору ящірок для торгівлі домашніми тваринами. Тому гекон турецький занесений до Додатку ІІІ Бернської конвенції (охоронна категорія: вид потребує охорони).[2][3]

Гекон турецький як елемент біорізноманіття охороняється на низці природоохоронних територій. Потрібні подальші таксономічні дослідження цього виду, особливо щодо популяцій у східній та аравійській частинах ареалу.[2]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. NatureServe (2013). Hemidactylus turcicus: інформація на сайті МСОП (англ.) 15 December 2014
  2. 1 2 Гекон турецький у Червоному списку МСОП
  3. Закон України про ратифікацію Бернської конвенції

Література

[ред. | ред. код]
  • Field Guide to the Amphibians and Reptiles of Britain and Europe / Jeroen Speybroeck, Wouter Beukema, Bobby Bok and Jan Van Der Voort. London-New York: Bloomsbure, 2016. 432 рр. (p. 226—227). ISBN 978-1-4081-5459-5
  • Frick, Michael G. 1997 Geographic Distribution. Hemidactylus turcicus Herpetological Review 28 (1): 50

Посилання

[ред. | ред. код]