Напівчагарничок
Згідно з класифікацією життєвих форм рослин І.Г.Серебрякова напівчагарнички належать до 4-го типу, проміжного між деревними рослинами і травами [1]. Їх характерними рисами є низький ріст (це хамефіти за класифікацією Раункієра) та напівздерев'янілі пагони (Hemixyles за класифікацією Ейнара Дю Ріє (швед. Einar Du Rietz, 1931)[2]).
За описом Серебрякова, ортотропні надземні пагони напівчагарничків на значній частині їх довжини залишаються трав’янистими і в кінці сезону відмирають. Залишаються і дерев’яніють лише базальні частини надземних пагонів. Багаторічна частина з бруньками відновлення залишається близько до поверхні. До групи прямостоячих напівчагарничків він залічує середньоазіатські пустельні види роду Artemisia підроду seriphidum, деякі Chenopodiaceae (напр. віниччя сланке (Kochia prostrata)), а до другої групи – напівчагарничків з сукулентними пагонами – багаторічні види середньоазіатських солянок (Chenopodiaceae). [3] Іншим прикладом напівчаганичків є чебреці.
Група напівчагарничків залишається все ще маловивченою, і деякі потенційні «клітинки» у їх класифікації не знайшли підтвердження конкретними дослідженими видами.
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
Зовнішні посилання[ред. | ред. код]
- "Du Rietz 1931">Du Rietz, G. E. (1931) Life-forms of terrestrial flowering plants. I. Acta Phytogeographica Suecica 3 (1): 95 pp.(англ.)
- Серебряков И.Г. Экологическая морфология растений. Жизненные формы покрытосеменных и хвойных. - Москва: Высшая школа, 1962 (рос.)
