Нараїв (Тернопільський район)
| село Нараїв | |||
|---|---|---|---|
| |||
 | |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Тернопільська область | ||
| Район | Тернопільський район | ||
| Громада | Нараївська сільська громада | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1443 | ||
| Населення | ▼ 1799 (2022) | ||
| Площа | 8,042 км² | ||
| Густота населення | 223.7 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 47513 | ||
| Телефонний код | +380 3548 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 49°31′45″ пн. ш. 24°46′27″ сх. д. / 49.52917° пн. ш. 24.77417° сх. д.Координати: 49°31′45″ пн. ш. 24°46′27″ сх. д. / 49.52917° пн. ш. 24.77417° сх. д. | ||
| Водойми | річка Нараївка, струмки: Раковиця, Грабовиця | ||
| Відстань до обласного центру |
72 км | ||
| Відстань до районного центру |
72 км | ||
| Найближча залізнична станція | Бережани | ||
| Відстань до залізничної станції |
17.4 км | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 47513, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с. Нараїв, вул. Центральна, буд. 6 | ||
| Сільський голова | Здебський Євген Григорович | ||
| Карта | |||
  Нараїв | |||
 Нараїв | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Нара́їв — село в Україні, у Нараївській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. До 5 квітня 2019 року центр Нараївської сільської ради, якій були підпорядковані села Дуляби і Шайбівка. До Нараєва належать хутори Запуст (30 осіб), Колонія (близько 40 буд.), Чверті (80 осіб); Михальська і Станіславчик (нині незаселені).
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Нараївської сільської громади.[1]
Розташоване на берегах річки Нараївки. Населення — 789 осіб (2017). Дворів — 662[2]. Через село проходить територіальна дорога Т 2007.
Географія[ред. | ред. код]
У селі є вулиці[3]: Вулиця, Запуст, Зацерква, Колонія, Кордон, Кулеби хутір, Кут, Лани, Макарівка, Молодіжна, Підзамче, Потік, Раковиця, Серединка, Ступник, Центральна та Чверті. У селі струмки Раковиця та Грабовиця впадають у річку Нараївку.
Клімат[ред. | ред. код]
Для села характерний помірно континентальний клімат. Нараїв розташований у «холодному Поділлі» — найхолоднішому регіоні Тернопільської області.
| Клімат Нараєва | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | −1,4 | 0,0 | 4,8 | 12,8 | 18,9 | 22,0 | 23,4 | 22,8 | 18,4 | 12,6 | 5,5 | 0,7 | 11 |
| Середня температура, °C | −4,3 | −2,9 | 1,3 | 8,0 | 13,6 | 16,7 | 18,1 | 17,4 | 13,4 | 8,2 | 2,7 | −1,8 | 7 |
| Середній мінімум, °C | −7,1 | −5,7 | −2,2 | 3,3 | 8,3 | 11,5 | 12,8 | 12,0 | 8,4 | 3,8 | −0,1 | −4,2 | 3 |
| Норма опадів, мм | 33 | 32 | 35 | 50 | 78 | 91 | 96 | 72 | 57 | 40 | 38 | 42 | 664 |
| Джерело: climate-data.org | |||||||||||||
Історія[ред. | ред. код]
Археологічні знахідки[ред. | ред. код]
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки черняхівської культури та часів Київської Русі.
Польський період[ред. | ред. код]
Перша писемна згадка 1443 р. як містечко — власність М. Нарайовського[4]. Міколай Нарайовскі (Нарайовський) — або його нащадок, або однофімілець — був одружений з 1592 р. Катериною Дідушицькою — молодшою сестрою дружини Корнякта Костянтина Анни[5]) тоді ж мало магдебурзьке право.
Внаслідок набігів татар (1480, 1520 р.) занепало. У 17 столітті — власність Сенявських, у 18 — Потоцьких.
1626 року внаслідок нападу татар Нараїв-місто було зруйноване на 47 %, а Нараїв-село на 66 %[6].
1638 р. більшість будівель згоріло.
Під час інвентаризації 1658 року згадано фортецю, що мала 2 вежі та 2 брами. 1709 року Нараїв зруйнували війська Шмигельського.
Австрійський період[ред. | ред. код]
1830 р. у містечку була епідемія холери (зберігся так званий холеричний цвинтар).
Діяли «Просвіта», «Сільський господар» та інші товариства, кооператив.
Міжвоєнний період[ред. | ред. код]
Сучасний Нараїв був утворений з двох окремих населених пунктів: Нараїв-Місто та Нараїв-село. У міжвоєнний період вони утворювали окрему сільську гміну Нараїв-Місто.
Друга світова війна[ред. | ред. код]
Московські окупанти в червні 1941 року закатували 19 нараївців, 15 із 19 замордованих були віком до 23 років[7].
У квітні 1945 р. поблизу Нараєва в відбувся бій сотні УПА «Полтавці» з підрозділами НКДБ.
Після ліквідації Бережанського району 19 липня 2020 року село увійшло до Тернопільського району[8].
Символіка[ред. | ред. код]
Герб[ред. | ред. код]
У лазуровому полі посередині срібна троянда[9].
Населення[ред. | ред. код]
Населення села[10]:
| Рік | Число осіб | Українців та греко-католиків |
Поляків та римо-католиків |
Євреїв |
|---|---|---|---|---|
| 1900 | 3990 | 2307 | 663 | 1006 |
| 1939 | ▲ 5650 | ▲ 3140 | ▲ 1435 | ▼ 805 |
| 2002 | ▼ 1880 | - | - | - |
| 2018 | ▼ 1317 | - | - | - |
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[11]:
| Мова | Число ос. | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 99,78 | |
| російська | 0,17 | |
| молдовська | 0,06 |
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- Поблизу села є гідрологічна пам'ятка природи — Витік річки Нараївка.
- Церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього (1830, кам'яна).
- Військовий цвинтар часів 1-ї Світової війни.
Пам'ятники[ред. | ред. код]
- жертвам більшовицько-комуністичного режиму (1990, скульптор В. Римар).
- Тарасу Шевченку (скульптор М. Лозинський).
- пам'ятний хрест на честь скасування панщини у 1848 році.
- символічні могили:
- воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1965).
- Скульптура архангела Михаїла
Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва. Розташована в центрі села.
Робота самодіяльних майстрів, виготовлена із каменю (ХІХ ст.).[12]
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Працюють ЗОШ 1—3 ступенів, Будинок культури, бібліотека, АЗП-СМ, відділення зв'язку.
У травні 2016 року в селі відкрито поліцейську станцію, де працюватиме шість поліцейських, які обслуговуватимуть Нараїв та навколишні села.[13]
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- І. Різник — художник,
- Левко Різник — український письменник, грунтознавець, громадський діяч
- Мойше Надір (1885—1943) — єврейський письменник ,
- Михайло Димет — український культурний і громадський діяч, меценат .
- Луї Мюлсток (1904—2001) — канадський живописець.
Перебували[ред. | ред. код]
- політичний діяч Карл І (1887—1922; останній імператор Австро-Угорщини, беатифікований Римо-католицькою церквою),
- український релігійний діяч Андрей Шептицький.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 19 жовтня 2021.
- ↑ Офіційний сайт Бережанської районної ради[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ Довідник поштових адрес України. ukrposhta.com. 2020. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 3 травня 2020.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 14 квітня 2016. Процитовано 8 квітня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Dzieduszyccy (01) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Maurycy Horn. Skutki ekonomiczne najazdów tatarskich z lat 1605—1633 na Ruś Czerwoną. — ст. 22-29, 45, 183
- ↑ Володимир Гонський. Ще один етап геноциду. Як убивали в'язнів у тюрмах 1941 року [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.] // Історична правда, 6 вересня 2012.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Українська геральдика. Архів оригіналу за 28 січня 2019. Процитовано 28 січня 2019.
- ↑ Володимир Бемко. Статистика населення, Статистика громад повіту Бережани // Бережанська земля. Історико-мемуарний збірник. — С. 49-56
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 30 квітня 2022.
- ↑ Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 27 січня 2010 року № 16.
- ↑
Поліцейська станція запрацювала на Бережанщині на YouTube // Тернопільська філія НТКУ. — 2016. — 23 травня.
Джерела[ред. | ред. код]
- Л. Артеменко, М. Окопний. Нараїв // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 600–601. — ISBN 966-528-199-2.
- Narajów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 901. (пол.) — S. 901—903. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Дані про село на сайті Верховної ради [Архівовано 14 січня 2018 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт села Нараїв
- Narayev, Ukraine (англ.)
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||
| |||||||||||||||||